15. Хто з античних філософів переорієнтував філософію з пізнання природи на пізнання людини?

Сократ присвятив своє життя пошукам етичного ідеалу, добра і справедливості. Мета його філософії – самопізнання як шлях до осягнення істинного блага; доброчесність, за Сократом, це знання чи мудрість. Головним завданням свого життя Сократ вважав сприяння зростанню моралі та духовності не лише молоді, яка, переважно, його оточувала, але всіх своїх співгромадян: показати людям їх необізнаність і допомогти їм пізнати себе.

У центрі філософії Сократа – людина. Але вона ним розглядається насамперед як моральна істота. Тому філософія Сократа – це етичний антропологізм. Інтересам Сократа були чужі як міфологія, так і метафізика. Філософія Сократа народжувалася під двома основними девізами: "Пізнай самого себе" і "Я знаю, що я нічого не знаю". Перший девіз був написаний над входом у храм Аполлона у Дельфах. другий приписується Сократу.

Сократ не написав жодного твору, що стало вічною проблемою для істориків і філософів. Єдиними письмовими джерелами, що розповідають про нього та його вчення, є твори його учнів Ксенофонта, Платона та деякі записи, зроблені з почутого, зокрема, Арістотелем.

Він створив нову філософію, в центрі якої була людина. Це відзначає і Цицерон, коли каже, що Сократ відвернув філософію з неба й прихилив її до людини, її душі й особливої природи. Цим Сократ справив значний вплив на всіх наступних філософів. Центром ваги більше не були земля, хмарини чи небесні тіла – значення тепер набув безмежний світ людської душі. Сократ намагався переконати співгромадян у тому, що головною задачею людини є пошук істини й самоконтроль, а найвищим благом є труд душі й доброчесність як знання чи мудрість.

16. Які філософські проблеми вирішувалися піфагорійською школою?