24. Сутність суперечки про природу універсалій (номіналізм та реалізм), яка має місце в схоластичній філософії
Через всю історію філософії Середньовіччя червоною ниткою проходить суперечка номіналістів з реалістами. Зовнішній привід до суперечки: популярний у середні віки коментатор (III ст.) Порфирій поставив у своєму «Isagoge» запитання: по-перше — існують роди і види (genera et species) самостійно чи існують тільки в думках, по-друге — якщо існують, то це тіла чи безтілесні речі, по-третє — вони мають окреме буття чи існують у чуттєвих предметах і поряд з ними? Загальне (рід і вид) позначалося тоді терміном universale. В основному питання полягало в тому, чи є універсали чимось реальним (realia), тобто, як тоді висловлювалися, речами, що існують поза Розумом людини, чи вони — лише слова. Останній термін у XII ст. звичайно замінювався словом «пошеп» («ім'я»). Звідси назва двох ворогуючих течій: реалісти («universalia sunt res») і номіналісти («universalia sunt nomina»). Реалізм і номіналізм можна теж поділити на ряд типів і відтінків. Крайній реалізм — «загальне реально до речей», або по пунктах Порфирія: — універсалії реальні, існуючі поза людським розумом; мають духовну природу; трансцендентні чуттєвому світу і передують окремим речам. Помірний реалізм — по-перше — універсали реальні; по-друге — універсали збігаються, по суті справи, з «формами» і, як такі, по-третє — іманентні речам чуттєвого світу. Номіналізм на противагу реалізму стверджував, що «універсали суть імена (назви) після речей». Реальні тільки окремі, одиничні індивідуальні речі. Універсали не існують «ні на небі, ні на землі», ні в божественній свідомості, ні в чуттєвому світі, позбавлені об'єктивної значущості за межами людської думки і мови. Коли так, то відпадають і два інших запитання Порфирія. Концептуалізм — найбільш помірний вид номіналізму, що допускав існування загального, але лише в людських поняттях, що фіксують подібні риси в речах. Проблема номіналізму — реалізму має три аспекти: онтологічний — охоплює питання про самостійне існування ідей, духовної суті, тілесних речей тощо; гносеологічний — займається проблемою природи, творення і значущості понять; логічний — вирішує питання про взаємодію загального і окремого.
В чому полягає сутність гуманістичного напрямку у філософії Відродження?
25. Сутність гуманістичного напрямку у філософії Відродження. ХІV - ХV ст
У центрі гуманістичних сентенцій стояла людина й пов'язані з нею проблеми природи, історії та мови. Саме поняття "гуманізм" походить від назви духовної течії "studia gumanitatis" ("вивчення людської природи"), що була орієнтована на античне розуміння людини. При цьому гуманістичний контекст вивчення людини мав прагматичну мету - виховати нову людину з новими якостями, високим рівнем духовних та естетичних цінностей, багатогранністю проявів особистої культури. Рівень освіченості людини був показником її морального самовдосконалення.
Гуманізм є, по-перше, типова для Ренесансу вільно мисляча свідомість і повною мірою світський індивідуалізм". "По-друге, це не просто світське вільнодумство, а суспільно-політична, громадянська, педагогічна, побутова, моральна і інші практичні сторони цього вільнодумства". По-третє, “це практична спрямованість Ренесансу, що нарівні з неоплатонічною теорією досить владно і з великим темпераментом говорила спеціально про людську мораль, про прогресуючу громадськість і про різні наукові, художні і педагогічні тенденції, про самосвідому людську особистість".
Таким чином, головною рисою гуманізму є його практична спрямованість. Звідси аж ніяк не слідує, що гуманісти не будують теорій або не намагаються них будувати. Це значить, що теорія для них не самоціль. На відміну від середньовічної схоластики, у якій бездоганність теоретичної побудови була важлива сама по собі, у гуманізмі теорія повинна прямо і безпосередньо служити практично-життєвим інтересам.
Як справжнього зачинателя гуманістичного руху вважають звичайно Колюччо Салютаті (1331 - 1404). Слідом за Салютаті звичайно характеризуються ще інші діячі гуманізму, що поступово поглиблювали ідею про самостійність, силу і могутність людини, залишаючись, утім, далеко за межами якої-небудь антицерковності або антирелігійності. Назвемо Ніколо Ніколі (1365 - 1437), Леонардо Бруні (1374 - 1444), Поджо Браччоліні (1380 - 1459), Джаноццо Манетті (1396 - 1459). Останній у своєму трактаті "Про достоїнство і пишноту людини " (1452) дає те, що, мабуть, можна назвати дійсною гуманістичною естетикою, оскільки тут прославляється людська особистість, і вона розглядається як осередок космічної краси, ідеальний зразок гармонії усього світу.
У науці досить часто називають гуманістами навіть таких корінних неоплатоніків, як Микола Кузанський, Марсіліо Фічіно або Джордано Бруно, що абсолютно правильно. Тільки при цьому потрібно розуміти і вміти аналізувати ту обставину, що сам ренесансний неоплатонізм, навіть без спеціальних суспільно-особистих теорій, не міг не ставати гуманізмом. Між неоплатонізмом і гуманізмом в епоху Ренесансу не тільки існувала єдність, але, можна сказати, навіть і тотожність. Щоб бути гуманізмом, ренесансному неоплатонізмові не треба було мати спеціально які-небудь підкреслено прогресивні суспільно-особисті і взагалі практичні вчення. І щоб бути неоплатонізмом чи по крайній мірі бути близьким до нього вченням, гуманізму не потрібно було спеціально базуватися на тих чи інших античних або середньовічних різновидностях неоплатонізму.
В чому полягає сутність натурфілософії Відродження?
- Перелік питань до екзамену
- 1. Що таке світогляд?
- 2. Структура світогляду
- 3. Які функції виконує світогляд?
- 4.Сутність міфологічного, релігійного і філософського світоглядів?
- 5. Соціально-економічні умови формування філософії
- 6. Духовні джерела філософії.
- 7. Специфіка філософського знання.
- 8. Об’єкт та предмет філософського пізнання
- 9. Основні галузі філософського знання
- 10. Функції філософії
- 11. Історія філософії як наука та принципи її періодизації
- 12. Особливості філософії давньої Індії і Китаю
- 13. Передумови і джерела виникнення античної філософії
- 14.Чому Фалеса, Анаксімандра Анаксімена, Геракліта називають філософами природи
- 15. Хто з античних філософів переорієнтував філософію з пізнання природи на пізнання людини?
- 16.Проблеми вирішувалися піфагорійською школою
- 17. Сутність атомістичного вчення Демокріта
- 18. Платон і Арістотель вважаються засновниками класичної філософії
- 19. Основні риси античної філософії.
- 20. Основні періоди в розвитку античної філософії
- 21. Джерела виникнення середньовічної філософії
- 22. Патристика і схоластика в середньовічній філософії
- 23.Проблема віри і розуму та її вирішення в середньовічній філософії
- 24. Сутність суперечки про природу універсалій (номіналізм та реалізм), яка має місце в схоластичній філософії
- 26.Сутність натурфілософії Відродження
- 27.Методи пізнання обґрунтовувалися у філософії Нового часу
- 28. Сутність емпіричного і раціоналістичного напрямку в теорії пізнання Нового часу
- 29. Пантеїзм.Механіцизм у філософії Нового часу
- 30.Визначте ключові моменти французької філософії хvііі ст.
- 31. Назвіть основних представників німецької класичної філософії і що притаманно їх вченням?
- 32. Кант про непізнаванність світу
- 33. Які, за Гегелем, основні етапи розвитку абсолютної ідеї?
- 34. Антропологізм Феєрбаха
- 35. Якими були передумови виникнення марксистської філософії?
- 36. Що послужило теоретичними джерелами філософії марксизму?
- 37. Якими є характерні риси, принципи та сутність марксистської філософії?
- 38. Якими є основні напрямки, течії та школи неомарксизму?
- 39. Хто є засновником позитивістського напрямку в філософії і що означає принцип позитивізму?
- 40. Етапи розвитку позитивізму
- 42. Категорія “екзистенціалізм”.
- 43. Сутність філософії екзистенціалізму
- 44. Сутність філософської герменевтики
- 46. Фрейдизм. Неофрейдизм
- 47. Сучасні релігійно-філософські вчення
- 48. Витоки української філософії
- 49. Філософська думка України у Київській Русі.
- 50. Філософія українського відродження та барокко
- 51Філософія г. Сковороди
- 53. Філософія української національної ідеї
- 53. Філософія української національної ідеї
- 54. Сучасна філософська думка
- 55. Проблеми буття в епохк античності, середньовіччя, Нового часу
- 56. Буття в німецький класичній філософії
- 57. Сучасні філософські погляди на буття
- 58. Форми буття
- 59.Поняття матерія, матерія як субстанція
- 60. Сутність матеріалістичного світогляду та його історичні форми
- 62.Простір і час
- 63. Системність та рух
- 64. Буття як ідея
- 65. Історичні форми та види ідеалізму
- 66. Співвідношення термінів ідеа, ідеал
- 67. Співвідношення матеріального та ідеального у філософії.
- 68. Конепції ідеалізму та матеріалізму
- 71. Діалектико – матеріалістична концепція розвитку
- 72. Що таке принцип. Принципи діалектики
- 73. Зв'язок, закон, закономірність
- 74. Загальні закони розвитку(діалектики)
- 75. Чи будь – яке поняття є категорією.
- 76. Категорії діалектики. Їх зміст
- 77. Особливість філософських категорій з науковими
- 78. Метафізика, догматизм, релятивізм, софістика, еклектика
- 79.Трагічна діалектика, негативна діалектика, діалектична теологія
- 80. Синергетична концепція розвитку
- 81. Поняття “розвиток“; “прогресивний“ і “регресивний“ розвиток; “поворотний“ і “безповоротний“ розвиток; “революційний“ і “еволюційний“ розвиток.
- 82. Принципи діалектичного мислення
- 83. Роль діалектики і синергетики
- 84. Риси розуміння людини в епоху античності, середньовіччя, Нового часу
- 85. Концепції людини
- 86. Антропосоціогенез
- 87. Сутність та призначення людини
- 88. Значення міркувань про смерть
- 92. Структура особистості
- 93. Що таке дія, діяльність, практика
- 94. Соціально-діяльна суть людини
- 95. Творчість
- 96. Філософська концепція творчості.
- 97.Види творчої діяльності людей і в чому їх сутність
- 98. Воля як філософське поняття.
- 99.Сутність свободи
- 100. Сваволя
- 101. Якою була філософська думка про свідомість в різні історичні епохи?
- 105. Проблема несвідомого
- 106. Функції свідомості
- 107.Співвідношення свідомості і мислення
- 108. Свідомість. Душа. Дух
- 109. Що таке духовний світ людини?
- 111.Духовний світ особи і духовне життя суспільства
- 112. Що таке гносеологія і її місце у філософії?
- 113. Що таке знання та пізнання?
- 115.В чому полягає сутність діалектики чуттєвого та раціонального?
- 116. У яких формах і якими методами здійснюється чуттєве, раціональне і наукове пізнання?
- 117. Що таке наука? Які її види і функції?
- 118. Що є істина? Які її критерії?
- 120.Уявлення про суспільство в історії філософії
- 121.Що таке суспільство і його основні характерні риси?
- 122. Суспільство, країна, держава
- 123. Що означає поняття “соціальне“?
- 124. З яких елементів на макро, мезо і мікро рівнях складається суспільство як соціальна система?
- 125. В яких сферах здійснюється життєдіяльність людей у суспільстві?
- 126.Що таке суспільно-економічна формація?
- 127. Що таке “цивілізація“, “культура“, “культурні цінності“?
- 128. Формаційна концепція суспільства
- 129.Що таке суспільний прогрес
- 130. Якими є рушійні сили та чинники суспільного прогресу?
- 131. Якими є глобальні проблеми людства?