68. Конепції ідеалізму та матеріалізму
Ідеалізм (лат- ідея) - термін для позначення широкого спектру філософських концепцій і світоглядів, в основі яких лежить твердження про первинність свідомості стосовно матерії.. Ідеалізм стверджує первинність ідеального духовного по відношенню до матеріального. Термін «ідеалізм» з'явився в XVIII столітті. Вперше його вжив Лейбніц, говорячи про філософію Платона. Виділяється дві основні гілки ідеалізму: об'єктивний ідеалізм та суб'єктивний ідеалізм
Концепція ідеалізму в XIX ст. трансформується і набуває критичний або трансцендентальний характер. Критична концепція ідеалізму заперечує не існування, а можливість пізнання речей в собі. Ми сприймаємо речі такими, якими вони нам є в силу необхідних, чисто суб'єктивних умов, що лежать в нас самих. Породжує ж їх сутність (річ у собі) лежить за межами можливого пізнання (Кант). У подальшому своєму розвитку трансцендентальний ідеалізм породив три нові види. Ідеалізм суб'єктивний, основою якого є твердження, що річ у собі не існує; зовнішній же світ є продуктом розумової діяльності, але і не індивідуального, а загального, чистого і абсолютного; світовий процес це - постійне втілення моральних ідей (Фіхте). Ідеалізм об'єктивний чи фізичний, основні твердження якого полягають в тому, що зовнішній світ - це продукт діяльності, але він не є тільки дух чи свідомість, а є тотожністю духу і природи, суб'єкта та об'єкта в абсолюті (Шеллінг). І третій напрямок ідеалізму - це абсолютний або логічний, в основі якого лежить уявлення про світ, як про буття мислення, ідеї, процес саморозкриття якої є всеосяжним, і поза цим немає нічого (Гегель).
На противагу ідеалізму сформувалася концепція матеріалізму. Матеріалізм - філософське вчення, за яким матерія є єдиною підставою всього існуючого, також і явищ духовного порядку. Концепція матеріалізму зводить все, що відбувається у світі, який розглядається ним як великий механізм, до різного роду рухів матеріальних частинок. Засновником цієї концепції був Левкіпп і його учень Демокріт, який запропонував «атомістичну систему». Найяскравішими представниками її були епікурейці (Лукрецій).
Один з проявів матеріалізму в XIX столітті став психологічний матеріалізм. Його головним твердженням є уявлення про те, що навіть душевні явища суть породження організованої матерії (нервових центрів). Інша форма матеріалізму - етичний. Він бачить єдину мету людського життя в матеріальному добробуті і фізичному насолоді. Економічний матеріалізм розглядає явища розумової, моральної, соціально-політичного і культурного життя, як продукти виключно природних і економічних факторів (як, наприклад, у Маркса).
Що таке діалектика? Як змінювався зміст поняття діалектика у процесі історичного розвитку філософії?
У чому полягає різниця історичних форм діалектики?
Що таке діалектика. Як змінювався зміст поняття діалектика в істричному розвитку
Діалектика (— мистецтво сперечатись, міркувати) — розділ філософії, що досліджує категорії розвитку.
Слово «діалектика» походить із Древньої Греції завдяки популярності діалогів між Платоном та Сократом. Саме діалог між людьми, які намагаються переконати один іншого й дав назву діалектичному методу у філософії. У різні часи й епохи виникали різні форми діалектичної думки.
Діалектика як вчення розглядає три основні проблеми: особливості, що відрізняють розвиток від всіх інших типів змін, питання про джерело розвитку, і його форми.
В історії діалектики виділяються наступні основні етапи: стихійна, наївна діалектика древніх мислителів; діалектика філософів епохи Відродження; ідеалістична діалектика німецької класичної філософії; діалектика російських революційних демократів 19 в.; марксистсько-ленінська матеріалістична діалектика.
Першою була діалектика стародавніх (Геракліт, Демокріт, Платон, Арістотель та ін). Це була наївна, стихійна діалектика, яка поєднувалася з такими ж наївними матеріалізмом та ідеалізмом.
Потім шляхи матеріалізму й діалектики в цьому розійшлися. В XVII-XVIII ст. виникає метафізичний матеріалізм, панівними стають ідеї механіцизму.
Однак це мало тимчасовий характер, оскільки розвиток природи та суспільного життя має діалектичний характер. Діалектику почали інтенсивно розробляти в німецькій класичній філософії, хоч і на ідеалістичній основі. Відомо, що другою формою діалектики була ідеалістична діалектика класичної німецької філософії (насамперед філософії Гегеля).
Суттєві зрушення в суспільному житті, три великі відкриття знову викликали необхідність поєднання матеріалізму з діалектикою, повернення до цілісного, діалектичного розуміння світу, але вже в іншій формі, на ґрунті науки й суспільного досвіду. Так виникає третя форма діалектики (матеріалістична, марксистська). Будучи найдосконалішою, вона поєднана зі зрілим матеріалізмом.
Ця діалектика наукова й послідовна. Вона не замикає розвиток рамками "духу", а показує, як нескінченний розвиток нескінченної матеріальної дійсності відображається в людському пізнанні. Матеріалістичний діалектичний метод докорінно протилежний ідеалістичному діалектичному методу, оскільки об'єктивна діалектика первинна щодо суб'єктивної. В ній принципи матеріальної єдності світу та принципи відображення перебувають у нерозривному зв'язку.
Діалектика, що ґрунтується на матеріалістичному розумінні природи й суспільства, на розумінні людини як суспільної, конкретно-історичної істоти, може бути і є справді повним, всебічним, багатим за змістом вченням про розвиток.
У розумінні Гегеля і Маркса діалектика включає в себе й те, що називається теорією пізнання. Теорія пізнання вивчає діалектику суб'єкта й об'єкта в процесі пізнання, в основі якого лежить практична взаємодія людини з предметним світом (діалектика перетворення людиною світу).
Гносеологія розглядає процес пізнання, осягнення об'єктивної істини в його діалектичній сутності як щораз більше наближення до абсолютної істини через ряд відносних істин. Це — специфічний різновид діалектики, хоча гносеологія на основі практики підходить до виявлення загальних законів і форм думки, що осягає істину й ідеально відтворює дійсність. Цим самим вона виступає вже як логіка, тобто наука про правильне мислення.
Остання і є саме діалектикою, що проявляється як логіка, як загальна теорія руху й розвитку людського мислення, за допомогою якого людина пізнає світ.
Що таке діалектико-матеріалістична концепція розвитку?
- Перелік питань до екзамену
- 1. Що таке світогляд?
- 2. Структура світогляду
- 3. Які функції виконує світогляд?
- 4.Сутність міфологічного, релігійного і філософського світоглядів?
- 5. Соціально-економічні умови формування філософії
- 6. Духовні джерела філософії.
- 7. Специфіка філософського знання.
- 8. Об’єкт та предмет філософського пізнання
- 9. Основні галузі філософського знання
- 10. Функції філософії
- 11. Історія філософії як наука та принципи її періодизації
- 12. Особливості філософії давньої Індії і Китаю
- 13. Передумови і джерела виникнення античної філософії
- 14.Чому Фалеса, Анаксімандра Анаксімена, Геракліта називають філософами природи
- 15. Хто з античних філософів переорієнтував філософію з пізнання природи на пізнання людини?
- 16.Проблеми вирішувалися піфагорійською школою
- 17. Сутність атомістичного вчення Демокріта
- 18. Платон і Арістотель вважаються засновниками класичної філософії
- 19. Основні риси античної філософії.
- 20. Основні періоди в розвитку античної філософії
- 21. Джерела виникнення середньовічної філософії
- 22. Патристика і схоластика в середньовічній філософії
- 23.Проблема віри і розуму та її вирішення в середньовічній філософії
- 24. Сутність суперечки про природу універсалій (номіналізм та реалізм), яка має місце в схоластичній філософії
- 26.Сутність натурфілософії Відродження
- 27.Методи пізнання обґрунтовувалися у філософії Нового часу
- 28. Сутність емпіричного і раціоналістичного напрямку в теорії пізнання Нового часу
- 29. Пантеїзм.Механіцизм у філософії Нового часу
- 30.Визначте ключові моменти французької філософії хvііі ст.
- 31. Назвіть основних представників німецької класичної філософії і що притаманно їх вченням?
- 32. Кант про непізнаванність світу
- 33. Які, за Гегелем, основні етапи розвитку абсолютної ідеї?
- 34. Антропологізм Феєрбаха
- 35. Якими були передумови виникнення марксистської філософії?
- 36. Що послужило теоретичними джерелами філософії марксизму?
- 37. Якими є характерні риси, принципи та сутність марксистської філософії?
- 38. Якими є основні напрямки, течії та школи неомарксизму?
- 39. Хто є засновником позитивістського напрямку в філософії і що означає принцип позитивізму?
- 40. Етапи розвитку позитивізму
- 42. Категорія “екзистенціалізм”.
- 43. Сутність філософії екзистенціалізму
- 44. Сутність філософської герменевтики
- 46. Фрейдизм. Неофрейдизм
- 47. Сучасні релігійно-філософські вчення
- 48. Витоки української філософії
- 49. Філософська думка України у Київській Русі.
- 50. Філософія українського відродження та барокко
- 51Філософія г. Сковороди
- 53. Філософія української національної ідеї
- 53. Філософія української національної ідеї
- 54. Сучасна філософська думка
- 55. Проблеми буття в епохк античності, середньовіччя, Нового часу
- 56. Буття в німецький класичній філософії
- 57. Сучасні філософські погляди на буття
- 58. Форми буття
- 59.Поняття матерія, матерія як субстанція
- 60. Сутність матеріалістичного світогляду та його історичні форми
- 62.Простір і час
- 63. Системність та рух
- 64. Буття як ідея
- 65. Історичні форми та види ідеалізму
- 66. Співвідношення термінів ідеа, ідеал
- 67. Співвідношення матеріального та ідеального у філософії.
- 68. Конепції ідеалізму та матеріалізму
- 71. Діалектико – матеріалістична концепція розвитку
- 72. Що таке принцип. Принципи діалектики
- 73. Зв'язок, закон, закономірність
- 74. Загальні закони розвитку(діалектики)
- 75. Чи будь – яке поняття є категорією.
- 76. Категорії діалектики. Їх зміст
- 77. Особливість філософських категорій з науковими
- 78. Метафізика, догматизм, релятивізм, софістика, еклектика
- 79.Трагічна діалектика, негативна діалектика, діалектична теологія
- 80. Синергетична концепція розвитку
- 81. Поняття “розвиток“; “прогресивний“ і “регресивний“ розвиток; “поворотний“ і “безповоротний“ розвиток; “революційний“ і “еволюційний“ розвиток.
- 82. Принципи діалектичного мислення
- 83. Роль діалектики і синергетики
- 84. Риси розуміння людини в епоху античності, середньовіччя, Нового часу
- 85. Концепції людини
- 86. Антропосоціогенез
- 87. Сутність та призначення людини
- 88. Значення міркувань про смерть
- 92. Структура особистості
- 93. Що таке дія, діяльність, практика
- 94. Соціально-діяльна суть людини
- 95. Творчість
- 96. Філософська концепція творчості.
- 97.Види творчої діяльності людей і в чому їх сутність
- 98. Воля як філософське поняття.
- 99.Сутність свободи
- 100. Сваволя
- 101. Якою була філософська думка про свідомість в різні історичні епохи?
- 105. Проблема несвідомого
- 106. Функції свідомості
- 107.Співвідношення свідомості і мислення
- 108. Свідомість. Душа. Дух
- 109. Що таке духовний світ людини?
- 111.Духовний світ особи і духовне життя суспільства
- 112. Що таке гносеологія і її місце у філософії?
- 113. Що таке знання та пізнання?
- 115.В чому полягає сутність діалектики чуттєвого та раціонального?
- 116. У яких формах і якими методами здійснюється чуттєве, раціональне і наукове пізнання?
- 117. Що таке наука? Які її види і функції?
- 118. Що є істина? Які її критерії?
- 120.Уявлення про суспільство в історії філософії
- 121.Що таке суспільство і його основні характерні риси?
- 122. Суспільство, країна, держава
- 123. Що означає поняття “соціальне“?
- 124. З яких елементів на макро, мезо і мікро рівнях складається суспільство як соціальна система?
- 125. В яких сферах здійснюється життєдіяльність людей у суспільстві?
- 126.Що таке суспільно-економічна формація?
- 127. Що таке “цивілізація“, “культура“, “культурні цінності“?
- 128. Формаційна концепція суспільства
- 129.Що таке суспільний прогрес
- 130. Якими є рушійні сили та чинники суспільного прогресу?
- 131. Якими є глобальні проблеми людства?