2.4 Проблеми життя та смерті, сенсу життя

Життя та смерть людини, сенс життя – це вічна тема філософії. Але у класичній думці та у сучасній філософії тема смерті займає різне місце. Смерть оцінюється істотно інакше. "... Найстрашніше зло, смерть, не має до нас ніякого відношення, бо, коли ми існуємо, смерть ще не присутня, а коли смерть присутня, тоді ми не існуємо", – писав, відбиваючи світопочуття та цінності свого часу давньогрецький філософ Епікур. Богослови, схоластики середньовіччя, виходячи з того, що людина є єдність тіла та душі і що тіло смертне, а душа безсмертна і лише тимчасово знаходиться у тілесній оболонці для випробувань, робили висновок: смерть – благо.

До протилежних висновків (смерть – зло) приходили матеріалісти Нового часу, які вважали, що людина єдина, психіки без тіла не існує, тому смерть абсолютна. Частково цю точку зору поділяє діалектичний матеріалізм. Він також вважає, що разом з тілом вмирає і душа, оскільки душа, свідомість – це продукт діяльності мозку. Але будь яка людина – це представник роду, який зі смертю окремого індивіда не зникає, більш того, смерть індивіда – передумова вдосконалення людського роду. Тому хоча для індивіда смерть – це зло, для людського роду – це благо. Разом з тим будь-який індивід – частина суспільства, і якщо він зміг внести свій внесок у культуру суспільства, тоді цей індивід отримав символічне безсмертя.

Сучасна екзистенціальна філософія визначає буття не інакше як буття до смерті; смерть – верхівка буття, у смерті реалізується сутність "Я", отже найунікальніша, найвидатніша особистість – це та особистість, яка здатна на самовбивство. Саме до цього висновку приходить онтологічне розуміння буття.

Але більшість представників екзистенціальної філософії далекі від того, щоб хвалити самовбивство, хоча і впевнені, що проблема самовбивства є центральним філософським питанням (А.Камю). Буття вони розглядають з моральних, аксиологічних позицій і приходять до висновків, що вищим благом є не смерть, а життя. Навіть у ситуації абсурду – це найвища цінність. Тому за життя слід боротися всіма засобами, при цьому ці засоби можуть включати у себе як зраду, підлість, вбивство, так і самопожертву в ім'я високих принципів, в ім'я життя інших людей. Вибір за самою людиною.

Питання для самоконтролю.

1. У чому виявляється "новий поворот" до людини у екзистенціалістській філософії?

2. Чим відрізняється екзистенціалістське поняття буття від його розуміння у класичній філософії?

3. Який сенс вкладають екзистенціалісти у поняття "бунтівна людина"?

4. У чому вбачають сенс життя екзистенціально мислячі філософи?

5. Що є смерть у екзистенціалістському розумінні?

6. Що таке "порогова ситуація" та який вихід з цієї ситуації запропонували екзистенціалісти?