1.1 Характерні риси суспільного життя XX ст.
Якщо узагальнити ретроспективні оцінки історичного процесу за останнє сторіччя, то найбільш припустимими доведеться визнати ті, які характеризують кінець XIX – початок XX ст. як добу великого перелому, а саме ХХ ст. – як сторіччя глобальних проблем та парадоксів.
Суть перелому історії на межі століть одні дослідники вбачають у переході від вільного приватнопідприємницького капіталізму до монополістичного, другі – у вступі суспільства в індустріальну стадію зрілості, треті – у переході від космогенної до техногенної цивілізації...
Парадоксальність XX ст. вбачається у полярній протилежній спрямованості та наслідків процесів, що відбуваються в усіх сферах суспільного життя: в економіці та політиці, у науці та мистецтві, у сімейних, національних, соціально-класових відносинах, у моралі та релігії.
З одного боку, XX ст. – це сторіччя опанування людиною ядерною енергією, принципів реактивного та ракетного руху, радіо та телебачення, "мислячих" машин, робототехніки; сторіччя виходу людини до космосу. А з іншого – це сторіччя катастрофічного обезземелювання та обезвожування планети, руйнування захисного озонового шару, забруднення атмосфери та початку кисневого голодування.
У наше століття почалися дослідження проблем розгадки механізмів спадковості та мінливості живих організмів, отримана перемога над такими страшними хворобами як віспа, тиф, чума, котрі спустошували цілі країни. Здійснилася казкова мрія щодо "мертвої" та "живої" води – трансплантація органів. Але одночасно – це і століття СНІДу, алергічних, нервово-психічних, серцево-судинних, ракових захворювань, перед якими офіційна медицина фактично є безсилою.
Ми є свідками святкування демократії, відкритого суспільства, принципів соціальної справедливості та прав людини, об'єднання людства та створення органу міжнародного миру та злагоди – ООН. Але порівняно недавно відгуркотіли дві світові війни, були фашизм та сталінізм і створені ними імперія гітлерівських концтаборів і сталінських ГУЛАГів; світ здригнувся від жахливих бомбардувань Хіросіми та Нагасакі, кривавих подій на грунті класових, національних, релігійних, міжосібних протиріч. Це століття Жовтневої революції, створення СРСР та світової "соціалістичної" системи, а потім їх закономірного розпаду.
XX сторіччя позначене розквітом духовного життя суспільства, творчістю Бертрана Рассела і Альберта Ейнштейна, Максима Горького та Ернеста Хемінгуея, Пабло Пікассо і Святослава та Миколи Реріхів, Рахманінова та Преслі, Шаляпіна і Маріо Ланца. Однак для нього характерними є і роз'єднаність, явища "сексуальної революції", порнографія, розпуста, насилля, алкоголізм та наркоманія, мафія та обвальний зріст злочинності, бізнес, пов'язаний з торгівлею людським тілом (навіть дитячим) задля потреб швидко зростаючої індустрії пересаджування органів.
Тобто, це є сторіччя піднесення та дискредитації Розуму, могутності та безсилля Науки, величі та ницості Людини, сторіччя краху ілюзій, але й багатьох значних відкриттів.
- Міністерство освіти україни
- Тема 2. Проблема буття у філософії
- Тема 3 Природа як предмет філософського осмислення
- Тема 4. Буття людини як проблема філософії
- Тема 5. Суспільство – основи філософського аналізу.
- Частина 2
- Тема 1. Загальна характеристика стану та тенденцій розвитку західної філософії XX ст.
- 1.1 Характерні риси суспільного життя XX ст.
- 1.2 Основні риси західної філософії кінця хіх-хх ст.
- Тема 2. Екзистенціальна філософія
- 2.1 "Новий поворот" до людини, його джерела та методологія
- 2.2 Буття як людське існування, його властивості
- 2.3 Проблема унікальності людського існування
- 2.4 Проблеми життя та смерті, сенсу життя
- Тема 3. Релігійна філософія
- 3.1 Проблема буття у філософії неотомізму та персоналізму
- 3.2 Проблема доказу буття Бога у сучасній релігійній філософії
- 3.3 Поворот до людини. Релігійна етика
- 3.4 Ідея гармонії науки та релігії, віри та знань
- 3.5. Ідея глобального еволюціонізму у вченні п.Тейяра де Шардена.
- Тема 4. Філософія науки хx ст.
- 4.1 Позитивізм.
- 4.2 Неопозитивізм
- 4.3 Трансцендентальна феноменологія е.Гуссерля
- Тема 5. Філософія історії
- 5.1 Становлення сучасної філософії історії
- 5.2 Проблема утворення теоретичної моделі історичного процесу
- 5.3 Проблема сенсу історії
- 5.4 Проблема пізнання історичного процесу