13. Філософська система платона: загальна характеристика
Платон (428/27 - 347 рр до н.е.) - один з найвідоміших філософів давньої Еллади. Увійшов до історії філософії як родоначальник послідовної системи об”єктивного ідеалізму. Літературна діяльність Платона тривала 50 років. Написав 36 діалогів. Твори Платона відзначаються красою викладу та чистотою мови. Історики філософії поділяють його діалоги на три періоди: сократичний - вкладаючи в уста Сократа свої погляди, з'ясовує природу понять, критикує софістів. „конструктивний”. Це діалоги „Федон”, „Бенкет”, „Теетет” та ін, в яких мислитель будує свою теорію ідей. Існує два види буття: буття, пізнаване відчуттям, і буття, пізнаване через поняття, - змінне і незмінне, реальне і ідеальне, речі і ідеї. В діалозі „Держава” філософ доводить, що наше життя - це відображення ідей. діалектичний. До нього відносяться діалоги пізнього періоду: „Тімей”, „Парменід”, „Софіст”. „Політик”, „Закони” та ін. В них Платон розкриває своє бачення будови світу. Основними положеннями його філософії були: в онтології: переконання, що існує ідеальне буття, яке первнинне по відношенню до матеріального буття; в психології: визнання, що душа існує незалежно від тіла, але тіло від душі залежить цілком; в теорії пізнання: переконання, що існує раціональне знання, яке має вроджений характер. Знання, отриманні за допомогою відчуттів, є знаннями нижчого порядку в етиці: справжньою метою життя людини повинно бути формування ідеальних цінностей. Особливе місце в філософії Платона займає вчення про державу. Держава е знаряддям удосконалення людської душі. Керувати ідеальною державою повинні філософи, бо вони досягли найвищого рівня мудрості і можуть укласти справедливі закони. Воїни уособлюють вольовий рівень душі. Вони захищають закони і втілюють їх у життя. "Третій стан" (селяни, ремісники, купці) керується в своїй діяльності пристрастями і тому повинні підлягати філософам і воїнам. Але разом з тим тільки "третій стан" в ідеальній державі має приватну власність. Філософи та воїни існують за рахунок державного забезпечення і не мають жодних прав на майно.
- 7. Історичні форми світогляду. Філософія як теоретична основа світогляду
- 8. Філософія і міфологія особливості та функції міфа
- 9. Філософія і наука
- 10. Етапи розвитку світової філософії :проблеми періодизації і взаєморозвитку філософських вчень
- 11. Досократівський етап в старогрецькій філософії
- Геракліт Єфейський
- Піфагор
- 12. Проблема людини в античній філософії (сократ і протагор)
- 13. Філософська система платона: загальна характеристика
- 14. Філософська система аристотеля: загальна характеристика.
- 15. Напрямки елліністичної філософії. Епікур і епікуреїзм. Стоїцизм і скептицизм
- 16. Теоцентризм як основний спосіб трактовки буття і людини у філософії середньовіччя
- 17. Патристика і схоластика
- 18. Антропоцентристський, гуманістичний характер філософії епохи відродження.
- 20. Філософія нового часу: загальна характеристика.
- 22. Філософія епохи просвітництва 18ст.
- 23. І.Кант - основоположник німецької класичної філософії
- 27. Філософія життя": становлення і еволюція
- 28. Психоаналіз і неофрейдизм
- 29. Екзистенціальна філософія та її різновиди
- 30. Неотомізм - офіційна філософія католицизму
- 34. Філософські погляди м.Драгоманова і і.Франка.
- 36. Онтологія як учення про буття. Буття і його основні форми
- 41.Свідомасть і мова.
- 52. Матеріальне виробництво.Продуктивні цілі і виробничі відносини та їхвзаємовплив.
- 59. Держава – базовий інститут політичної системи
- 66. Поняття духу і духовності
- 68. Життєва позиція особистості