7. Історичні форми світогляду. Філософія як теоретична основа світогляду
Філософія виокремлюється з міфологічного світогляду у 67 ст. до н. е. майже одночасно у Давній Греції, Стародавніх Індії та Китаї. Філософія виникає в грецьких колоніях, а потім поширюється до центру. Причини виникнення філософії у Давній Греції 1) Розділення розумової та фізичної праці, формування рабовласницької демократії у Греції. Можливість вільного висловлення власної думки. 2) Виокремлення міст, становлення держави, розвиток торгівлі. 3) Слабкий вплив релігії у давньогрецькому суспільстві. Релігія не обмежувала поширення знання, як, наприклад, у Давньому Єгипті, де знання вважалось священним надбанням жерців і передавалося таємно. 4) Географічне розташування Греції на перетині торгівельних шляхів, що давало змогу отримувати знання з різних куточків доступного на той час світу. 5) Криза міфологічної свідомості, критика традиційного укладу життя.
Теорії виникнення філософії
1) Міфогенна — філософія є закономірним етапом розвитку міфології. 2) Гносеогенна — філософія виникає внаслідок накопичення знання, що увійшло в конфлікт з міфологічнорелігійними уявленнями. 3) Міфогносеогенна — філософія виникає внаслідок поєднання міфології та теоретичного знання.
Джерела виникнення філософії Розвинений людський досвід.
Розвинена міфологія.
Високий рівень розвитку писемності та мистецтва. Розвиток теоретичного знання , формування доказового способу обгрунтування знання.
Світо́гляд — сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності. Світогляд людини зумовлений особливостями суспільного буття та соціальними умовами.Світогляд тісно пов'язаний з філософією, хоча це ширше поняття. Філософія визначає себе, як теоретичний світогляд тобто заснованим на розумі, однак філософія наділена властивістю, яка виводить її за межі світогляду, вона не обмежується поясненням світу, а й пізнає його, її пояснення ґрунтується на пізнанні. Для філософії світ завжди є проблемою, вона постійно перебуває в пошуках істини, націлена на пізнання свідомого. За визначенням бельгійського філософа Апостеля світогляд включає сім елементів: онтологію (описову модель світу), пояснення світу, футурологію (відповідь на запитання „куди ми йдемо”), цінності (відповідь на етичні питання „що слід робити”), праксеологію або методологію або теорію дії (відповідь на питання „як досягти мети”), епістемологію або теорію знань (відповідь на питання що є правдою, а що ні), етіологію(пояснення походження й структури світогляду). Типи світогляду:міфологічний, релігійний,науковий, мистецький',філософський.
- 7. Історичні форми світогляду. Філософія як теоретична основа світогляду
- 8. Філософія і міфологія особливості та функції міфа
- 9. Філософія і наука
- 10. Етапи розвитку світової філософії :проблеми періодизації і взаєморозвитку філософських вчень
- 11. Досократівський етап в старогрецькій філософії
- Геракліт Єфейський
- Піфагор
- 12. Проблема людини в античній філософії (сократ і протагор)
- 13. Філософська система платона: загальна характеристика
- 14. Філософська система аристотеля: загальна характеристика.
- 15. Напрямки елліністичної філософії. Епікур і епікуреїзм. Стоїцизм і скептицизм
- 16. Теоцентризм як основний спосіб трактовки буття і людини у філософії середньовіччя
- 17. Патристика і схоластика
- 18. Антропоцентристський, гуманістичний характер філософії епохи відродження.
- 20. Філософія нового часу: загальна характеристика.
- 22. Філософія епохи просвітництва 18ст.
- 23. І.Кант - основоположник німецької класичної філософії
- 27. Філософія життя": становлення і еволюція
- 28. Психоаналіз і неофрейдизм
- 29. Екзистенціальна філософія та її різновиди
- 30. Неотомізм - офіційна філософія католицизму
- 34. Філософські погляди м.Драгоманова і і.Франка.
- 36. Онтологія як учення про буття. Буття і його основні форми
- 41.Свідомасть і мова.
- 52. Матеріальне виробництво.Продуктивні цілі і виробничі відносини та їхвзаємовплив.
- 59. Держава – базовий інститут політичної системи
- 66. Поняття духу і духовності
- 68. Життєва позиція особистості