9. Філософія і наука
Філософія протягом усього свого розвитку була пов'язана з наукою, хоча сам характер цього зв'язку, а точніше, співвідношення філософії і науки з плином часу змінювалося.
На початковому етапі філософія була єдиною наукою і включала в себе всю сукупність знань. Так було у філософії стародавнього світу та в період середньовіччя. Надалі розгортається процес спеціалізації та диференціації наукових знань та їх відмежування від філософії. Цей процес інтенсивно йде, починаючи з XV-XVI ст. і досягає верхньої межі в ХVII-ХVIII ст.
На цьому другому етапі конкретно-наукове знання носило переважно емпіричний, досвідчений характер, а теоретичні узагальнення робила філософія, притому чисто умоглядною шляхом. При цьому досягалися нерідко і позитивні результати, але було нагорожено і чимало дурниць.
Нарешті, в третій період, початок якого відноситься до Х1Х ст. , Наука частково переймає у філософії та теоретичне узагальнення своїх результатів. Універсальну, філософську картину світу філософія може тепер будувати лише разом з наукою, на основі узагальнення конкретно-наукових знань.
Філософія і наука тісно взаємопов'язані. З розвитком науки, як правило, відбувається прогрес філософії: з кожним робить епоху відкриттям у природознавстві. Але не можна бачити і зворотних струмів від філософії до науки.
Філософія і наука народжуються в рамках конкретних типів культури, взаємно впливають один на одного, вирішуючи при цьому кожна свої завдання і взаємодіючи в ході їх вирішення.
Філософія намічає шляхи вирішення протиріч на стиках наук. Вона також покликана вирішувати і таке завдання, як з'ясування найзагальніших підстав культури взагалі і науки, зокрема. Філософія виступає як розумовий інструмент, вона виробляє принципи, категорії, методи пізнання, які активно застосовуються в конкретних науках.
Наукова філософія зобов'язана стояти на точці зору неупередженого дослідження, а філософ повинен бути не тільки ідеологом, але й людиною науки. Філософія наукова остільки, оскільки вона зв'язується з дійсністю через конкретно-наукові знання. Філософія наукова не в тому сенсі, що вона за вчених вирішує їх завдання, а в тому, що вона виступає як теоретичне узагальнення людської історії, як наукове обгрунтування сучасної і майбутньої діяльності людей.
- 7. Історичні форми світогляду. Філософія як теоретична основа світогляду
- 8. Філософія і міфологія особливості та функції міфа
- 9. Філософія і наука
- 10. Етапи розвитку світової філософії :проблеми періодизації і взаєморозвитку філософських вчень
- 11. Досократівський етап в старогрецькій філософії
- Геракліт Єфейський
- Піфагор
- 12. Проблема людини в античній філософії (сократ і протагор)
- 13. Філософська система платона: загальна характеристика
- 14. Філософська система аристотеля: загальна характеристика.
- 15. Напрямки елліністичної філософії. Епікур і епікуреїзм. Стоїцизм і скептицизм
- 16. Теоцентризм як основний спосіб трактовки буття і людини у філософії середньовіччя
- 17. Патристика і схоластика
- 18. Антропоцентристський, гуманістичний характер філософії епохи відродження.
- 20. Філософія нового часу: загальна характеристика.
- 22. Філософія епохи просвітництва 18ст.
- 23. І.Кант - основоположник німецької класичної філософії
- 27. Філософія життя": становлення і еволюція
- 28. Психоаналіз і неофрейдизм
- 29. Екзистенціальна філософія та її різновиди
- 30. Неотомізм - офіційна філософія католицизму
- 34. Філософські погляди м.Драгоманова і і.Франка.
- 36. Онтологія як учення про буття. Буття і його основні форми
- 41.Свідомасть і мова.
- 52. Матеріальне виробництво.Продуктивні цілі і виробничі відносини та їхвзаємовплив.
- 59. Держава – базовий інститут політичної системи
- 66. Поняття духу і духовності
- 68. Життєва позиція особистості