15. Напрямки елліністичної філософії. Епікур і епікуреїзм. Стоїцизм і скептицизм
До третього періоду античності (ІVст.до н.е. – поч. VІст. н. е.) відносять елліністичну та
Римську філософію. Скептицизм, стоїцизм, епікуреїзм – головні течії елліністичної
філософії. Їх проблематика визначається змінами у соціально-політичному житті країни,
крахом полісних ідеалів. Головна риса філософування – відхід метафізики на « другий»
план, перевага надається логіці, риториці, етиці. Найвидатнішим мислителем елліністичного періоду був Епікур (347-271 рр. до н.е.).
Фізика Епікура грунтується на трьох принципах:
- ніщо не виникає з небуття;
- ніщо не зникає в небуття;
- Всесвіт завжди був таким, яким є тепер, і завжди був таким.
Тіла є поєднанням атомів. Кількість атомів і порожнечі не мають меж. Звідси твердження Епікура про існування незлічених світів у Всесвіті.
Етика є ядром вчення Епікура. Її основний принцип - насолода. Кожна жива істота звичайно прагне насолоди й уникає болю. Отже метою життя є насолода. Епікур визначає насолоду як відсутність болю і збентеження.
Всі потреби Епікур поділяє на три групи:
- природні й необхідні;
- природні і не необхідні;
- неприродні і не необхідні, які виникають лише внаслідок хибного судження.
Атараксія, правильне життя без хвилювання, поряд із свободою від тілесного болю передбачає і свободу душі від хвилювання й тривоги. Їїдосягненню служить і дотримання чеснот. Мудрий буде орієнтуватися на справедливість, оскільки інакше він не буде захищений від санкцій з боку суспільства. Справедливість полягає в угоді, яку люди уклали для забезпечення користі.
Наприкінці ІVст.до н.е. в Греції формується стоїцизм. Засновник стоїцизму — Зенон з Китіона ( — 336-264 рр.) — і його послідовники головним розділом філософії вважали етику, що навчає жити відповідно до природи, діяти розумно, визволитися від пристрастей й стати господарем своєї долі. Мета життя людини — жити у відповідності з природою, витримувати удари долі й ніколи не втрачати обличчя. Заняття зі своїми учнями Зенон проводив у "писаній стої" (місце, де знаходились колони з візерунками), тому його послідовники називалися стоїками. Філософія, згідно з положеннями стоїцизму, складається з трьох частин: логіки, фізики, етики.
Скептицизм (грец. skeptikos — той, що розглядає, досліджує) — філософські погляди, які сповідують сумнів у можливості осягнення істини, здійснення ідеалів.Представників його характеризувало зневір’я в пізнавальні можливості людини, що було своєрідним проявом занепаду культури. Скептики —Піррон (360—280 до н. е.) та Секст-Емпірик (200—250) — систематизували аргументи проти пізнаванності світу, висунувши на основі цього вимогу
«утримуватись від суджень». В етиці вони, вслід за Епікуром, пропонували
атараксію — стан незворушності й незатьмареності душі
- 7. Історичні форми світогляду. Філософія як теоретична основа світогляду
- 8. Філософія і міфологія особливості та функції міфа
- 9. Філософія і наука
- 10. Етапи розвитку світової філософії :проблеми періодизації і взаєморозвитку філософських вчень
- 11. Досократівський етап в старогрецькій філософії
- Геракліт Єфейський
- Піфагор
- 12. Проблема людини в античній філософії (сократ і протагор)
- 13. Філософська система платона: загальна характеристика
- 14. Філософська система аристотеля: загальна характеристика.
- 15. Напрямки елліністичної філософії. Епікур і епікуреїзм. Стоїцизм і скептицизм
- 16. Теоцентризм як основний спосіб трактовки буття і людини у філософії середньовіччя
- 17. Патристика і схоластика
- 18. Антропоцентристський, гуманістичний характер філософії епохи відродження.
- 20. Філософія нового часу: загальна характеристика.
- 22. Філософія епохи просвітництва 18ст.
- 23. І.Кант - основоположник німецької класичної філософії
- 27. Філософія життя": становлення і еволюція
- 28. Психоаналіз і неофрейдизм
- 29. Екзистенціальна філософія та її різновиди
- 30. Неотомізм - офіційна філософія католицизму
- 34. Філософські погляди м.Драгоманова і і.Франка.
- 36. Онтологія як учення про буття. Буття і його основні форми
- 41.Свідомасть і мова.
- 52. Матеріальне виробництво.Продуктивні цілі і виробничі відносини та їхвзаємовплив.
- 59. Держава – базовий інститут політичної системи
- 66. Поняття духу і духовності
- 68. Життєва позиція особистості