63. Метафі́зика — філософія буття, наука про граничні і надчуттєві принципи і засади буття.
Термін метафізика походить від сполучення грецьких μετά (metá) (після) і φυσικά (фізика). Тобто метафізика — це те, що йде після фізики. Так назвали учні Арістотеля його твори, що не потрапили до твору "Фізика". Відомі філософи й богослови розвинули на грані релігії й науки таке вчення, як метафізика. Ще Аристотель називав метафізику першою філософією. Метафізика (із грецької мови – після фізики) – це наука про надчуттєві принципи буття. Метафізика є підготовкою до Євангелізації. Вона може допомогти знайти спільну мову у багатьох спірних міжконфесійних і міжпартійних питаннях. Вона допомагає у спілкуванні з різноманітними категоріями слухачів, пропонуючи уважно вислухати їхню позицію, у чомусь погодитись з їхніми висловами і вміло вказати на несумісність, чи некоректність їхніх помилкових висловів. Поняття «метафізика» в історико-філософському аспекті має ряд значень, які суперечать одне одному, тому значення терміну дуже сильно залежить від контексту: Відомий фізик, засновник квантової теорії поля Макс Планк писав: "Бог для віруючих стоїть на початку мислення, а для фізиків на кінці мислення." Образно кажучи, наука допомагає людям рухатись вперед, а релігія вказує напрямок руху. Релігія й наука виходять із того самого джерела і ведуть до тієї самої мети. Вони обидві є виявом людського мислення, шукання й відчування. Вони обидві шукають правди: "і спізнаєте правду, і правда визволить вас" (Ів. 8.32). Релігія веде до Бога прямо, шукаючи Творця, а наука йде до Творця посередньо, шукаючи Його крізь творіння. Релігія доходить до повної таємниці, до останніх причин усього, що існує, а наука затримується на поверхні, відкриваючи другорядні причини та послідовні зв'язки. Відносини релігії та науки зводяться до самої людини, до її волі, щирості, бо не сама наука веде до віри, чи невіри, а особиста настанова людей, які займаються наукою. Великі вчені, які були засновниками природничих наук, були глибоко віруючими. Відомі фізики, астрономи: І. Ньютон, М. Копернік, В. Гершель, Й. Кеплер, Г. Ерстед, А. Ампер, А. Вольта, А. Беккерель, Р. Мілікен, А. Едінгтон, А. Ейнштейн, А. Комптон, А. Кастлер стверджували, що між релігією й наукою нема суперечностей, а наукові дослідження приводять до визнання Бога як Творця Всесвіту.
Метафізика — це вчення про надчуттєві, недоступні досвідові принципи і начала буття (існування світу);
Метафізика — це синонім філософії;
Метафізика в переносному розумінні (буденному) вживається для означення чогось абстрактного, малозрозумілого, умоспоглядального;
Метафізика — це наука про речі, спосіб з'ясування світоглядних питань (сенс життя — основне питання філософії тощо), які не піддаються осягненню за допомогою експерименту та методів конкретних наук;
Метафізика — це концепія розвитку, метод пізнання, альтернативний діалектиці. В значенні «антидіалектика» термін «метафізика» запровадив у філософію Геґель.
64.
- 1. Світогляд – це сукупність поглядів, оцінок, принципів, що визначають найзагальніше усвідомлення, розуміння світу, місця в ньому людини, а також ціннісні орієнтації людей, їх життєві позиції.
- 7 Феноменологічний напрям у філософії
- 8 Співвідношення філософії, науки і релігії
- 12 . Головні особливості ведичної релігії
- 16 Антична філософія
- 17 Філософія досократиків
- 18 Зародження софістики
- 19 Вчення Платона.
- 20 Вчення Аристотеля.
- 22 Релігійний характер філософської думки Середньовіччя
- 25 Схоластика.
- 28 Ренесансний гуманізм - це також нове вчення про людину, нова етика, що відігравала головну роль у сфері гуманітарного знання, це й новий науковий метод, який вплинув на розвиток природничих наук.
- 29 Філософська думка епохи Відродження охоплює три століття: від раннього гуманізму XIV ст. До натурфілософії XVI - поч. XVII ст.
- 34. . Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів р.Декарта.
- 35. Концепції Джона Локка.
- 36. Проблемма людини у філософії просвітництва (Вольтер, ж-ж.Руссо)
- 37. Києво-Могилянська аадемія і її вплив на розвиток філософської думки українського та інших словянських народів.
- 38. Філософські погляди Григорія Сковороди.
- 41. Агностицизм філософії і. Канта
- 42. Філософія Фіхте.
- 43. Філософія Шеллінга.
- 44. Філософське вчення Гегеля. Протиріччя між методом і системою у його філософії.
- 45. Антропологічний матеріалізм Феєрбаха.
- 49. Позитивізм та його історичні форми.
- 50. Постпозитивізм.
- 51 Соціально-практична орієнтація марксистської філософії.
- 53. Філософія екзистенціалізму (е) – історія та проблеми.
- 54. Неокантіанство
- 2) Інший напрямок в тлумаченні кантовської філософії представляла собою «трансцендентальною-логічна» інтерпретація: мова в даному випадку йде про наукове
- 55. Несвідоме у вченні з. Фрейда
- 56. . Вчення про людські потреби в філософії е. Фрома.
- 62. Філософія постмодерну — нова ідея буття. Філософія постмодерну.
- 63. Метафі́зика — філософія буття, наука про граничні і надчуттєві принципи і засади буття.
- 65. Концепція буття у Арістотеля
- 66. Матеріалізм та ідеалізм.
- 67. Буття і Ніщо.
- 69. Діалектика та її альтернативи
- 1. Антична діалектика (Геракліт, Зенон).
- 2. Німецька ідеалістична діалектика (Кант, Фіхте, Шеллінг, особливо Гегель).
- 3. Матеріалістична діалектика (класики марксизму).
- 70. Пізнання і практика
- 71. Проблема суб'єкта і об'єкта в пізнавальному процесі
- 75, А й внутрішня, невидима зміна.
- 76 Екологічні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання.
- 63.Соціальна структура суспільства.
- 3. При рассмотрении общества учитываются некоторые объективные критерии: профессия, доход, образование.
- 78 Проблема сутності людини у філософії, людина як цілісність.
- 79 Соціальна структура суспільства
- 1)Перехід від індустріального до сервісного суспільства;
- 2)Вирішальне значення кодифіцированого теоретичного знання для здійснення технологічних інновацій;
- 3)Перетворення нової "інтелектуальної технології" у ключовий засіб системного аналізу та теорії приймання рішень[4].
- 82 Загальна характеристика методології наукового пізнання
- 84 Роблему періодизації історичного процесу в сучасній філософії історії можна розглянути з точки зору відмінності на його єдність, або на різноманіття історичних епох і часів.
- 85 . Рушійні сили суспільного розвитку