Крім Гуссерля феноменологію розвивали або критикували Мартін Гайдеґґер.

В своїй найпростішій формі феноменологія намагається створити умови для об'єктивного вивчення того, що зазвичай вважається суб'єктивним — свідомості та таких її проявів, як судження, сприйняття та почуття. Хоча феноменологія прагне бути науковою, вона не намагається вивчати свідомість із точки зору клінічної психології чи неврології. Замість цього за допомогою систематичних міркувань вона ставить собі метою визначити суттєві властивості структур свідомості та проявів свідомості.

Багато важливих для феноменології концепцій Гуссерль запозичив у роботах та лекціях своїх учителів Франца Брентано та Карла Штюмпфа. У Брентано Гуссерль взяв важливе поняття інтенціональності — думку про те, що свідомість завжди є усвідомленням чогось. Об'єкт усвідомлення називають інтенціональним об'єктом. Він може виникати в свідомості різним чином: як сприйняття, спогад, знак, тощо. Хоча всі ці різні інтенціональності мають різні структури і вони є про щось різним чином, об'єкт усе ж відбудовується в свідомості як той самий ідентичний об'єкт.

76. Содержание

    • 1.Світогляд, його структура (світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння) та роль в життєдіяльності людини.
    • 2. Міфологія і релігія як історичні типи світогляду.
    • 3.Предмет філософії (світ, людина, культура, Бог). Зміна предмету філософії в процесі історичного розвитку.
    • 4.Специфіка філософського знання (на відміну від науки та релігії).
    • 5. Структура філософського знання (онтологія, гносеологія, методологія, аксіологія) та його основні проблеми.
    • 6. Функції (світоглядна, критична, методологічна) та методи (діалектичний, трансцендентальний, феноменологічний, герменевтичний) філософії.
    • 7.Філософія як мудрість та наука, образ життя та система знань.
    • 8. Наука як спеціалізована форма пізнання і вид діяльності.
    • 9. «Науки про природу» (точні, природничі) та «науки про дух» (гуманітарні, суспільні).
    • 10. Проблема пізнання як предмет філософського аналізу
    • 11.Структура пізнання (предмет, суб’єкт, об’єкт, процес). Діалектика суб`єкт-об`єктних відношень в процесі пізнання.
    • 13. Загальнонаукові методи пізнання (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, моделювання, формалізація)
    • 14. Творчість, натхнення та інтуїція: філософські аспекти проблеми.
    • 16. Концепції істини у філософії.
    • 17.Істина в філософії, науці та релігії.
    • 18.Основні закони, принципи та категорії діалектики. Альтернативи діалектики.
    • 20.Поняття субстанції, атрибутів та акциденції. Реальне та ідеальне буття.
    • 21.Філософське поняття світу. Субстанційні та несубстанційні моделі світу.
    • 22.Категорії буття (зв’язок, розвиток, закон, сутність-явище, причина-наслідок, кількість-якість, частина-ціле, форма-зміст, явище-сутність, , випадковість-необхідність).
    • 24.Єдність матерії, руху, простору і часу як форм матерії.
    • 25.Культурно-історичний та соціально-історичний час і простір.
    • 26.Свідомість як філософська категорія, культурний і суспільний феномен.
    • 27.Біологічні передумови та соціальні чинники виникнення і розвитку свідомості.
    • 28. Властивості свідомості (ідеальність, інтенціональність, творчість, вербальність, символізм).
    • 29. Природа психіки. Свідомість і форми психічної діяльності: мислення, емоції, воля, память. Психічне та ідеальне.
    • 30. Структура свідомості: її компонентний (знання; цінності, потреби; програми) та рівневий (свідоме, підсвідоме, надсвідоме) вияви.
    • 31. Взаємозв’язок свідомості і мови.
    • 32. Самосвідомість та самопізнання людини.
    • 33. Форми суспільної свідомості (політична, правова, моральна, естетична, релігійна).
    • 34. Проблема людини та специфіка її існування в філософії (субстанціоналістська та екзистенціальна концепції).
    • 35. Філософські виміри і наукові підходи до проблеми походження людини (натуралістичний та супранатуралістичний підходи).
    • 36.Специфіка людського існування. Людська сутність та екзистенція.
    • 38.Співвідношення понять “людина”, “індивід”, “індивідуальність”, “особистість”.
    • 39.Поняття практики та досвіду як основ життєдіяльності суспільства і людини.
    • 40.Діалектика свободи і необхідності в життєдіяльності людини. Роль особи в історії.
    • 42.Класифікація та функції цінностей.
    • 43. Культура і цивілізація: розуміння та перспективи їх розвитку. Проблема кризи культури.
    • Поняття суспільства. Структура суспільства.
    • Теорії аграрного, індустріального, постіндустріального і технотронного суспільств.
    • Закони та рушійні сили історії, проблема сенсу історії. Історичний процес.
    • Проблема періодизації людської історії: формаційний, цивілізаційний підходи.
    • Сучасні глобальні проблеми людства: екологічна, економічна, демографічна тощо.
    • Науково-технічна революція та її соціальні наслідки.
    • 53.Моральна та логічна проблематика філософії Сократа.
    • 54. Філософія Платона і платонізм: онтологія, гносеологія.
    • 55.Філософія Аристотеля та арістотелізм: онтологія, гносеологія.
    • 56.Елліністична філософії (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм).
    • 57. Етапи розвитку та загальна характеристика середньовічного світогляду та філософії.
    • 58.Середньовічна патристика (Бл. Аврелій Августин, східні отці церкви).
    • 59.Середньовічна схоластика (проблема універсалій).
    • 60.Віра і розум, філософія та теологія у Фоми Аквінського.
    • 61.Світоглядні риси, представники та періоди розвитку філософії Відродження.
    • 62.Образ людини та Всесвіту в філософії Ренесансу.
    • 63. Загальна характеристика філософії Нового часу: школи, представники, ідеї.
    • 64. Емпіризм як науковий та політико-правовий принцип (ф. Бекон, т. Гоббс та д. Локк).
    • 65. Раціоналізм як науковий підхід та напрямок метафізики (р. Декарт, б. Спіноза і т. Лейбніц).
    • 66. Суб’єктивний ідеалізм про можливість пізнання світу та людини (д. Юм та д. Берклі).
    • Концепції "природного права", "суспільного договору", "громадянського суспільства" та "правової держави" в філософії французького Просвітництва (ж.Ж. Руссо, ш. Монтеск’є).
    • Характерні особливості Німецької Класичної філософії (Фіхте, Шеллінг, Гегель).
    • Гносеологічні та етичні погляди і. Канта.
    • Напрямки, тенденції та представники сучасної некласичної філософії XIX–XX ст.
    • 71. Ідеї та напрями філософії прагматизму, позитивізму та неопозитивізму.
    • 74.Релігійний та атеїстичний екзистенціалізм про сенс існування людини.
    • 75.Сучасна феноменологія та герменевтика.
    • Крім Гуссерля феноменологію розвивали або критикували Мартін Гайдеґґер.
    • Загальні особливості філософії постмодернізму.
    • Особливості української філософії XIV–XVIII ст. Києво-Могилянська академія.
    • Філософія української національної ідеї (м. Драгоманов, і. Франко, д. Донцов, в. Липинський).