философия уч

Література.

2, 3, 4, 9, 10, 13, 18, 19.

Підручники, навчально-методичні посібники, довідкові видання

Алехин В.В., Алехина Л.В., Бурега В.В. Антропологическая философия. Учебное пособие.-Донецк: ДонГАУ, 2001.
Алехин В.В., Бурега В.В., Поважный С.Ф., Алехина Л.В. Философия управления (социально-гуманитарные проблемы): Монография.-Донецк: ДонГАУ,1999.
Гаврилов Н.И.Философия.Учебное пособие.-Донецк: ДонГАУ, 2001
Діденко Н.Г. Філософія: Навч.-метод. посібник.-Донецьк: ДонДУУ, 2007.
Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: Логос, Софія, Розум: (Підруч. для студ. вищ. навч. закл. ) – К.: Книга, 2006.
История философии: учебник для высшей школы / Под ред. О.Горлача, В.Кременя.- Харьков: КОНСУМ, 2002
Петрусенко В. Епістемологія як філософська теорія знання. – Львів, 2000.
Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій: Навч. посіб.- 4-те видання,- Львів: «Новий Світ-2000», 2006.
Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – К.: Академвидав, 2006.
Причепій Є.М.. Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія: посібник для студентів вищих навчальних закладів.- К.: АКАДЕМВИДАВ, 2003
Романов Ю.И., Сандулов Ю.А. Краткая история философской мысли./ Мир культуры, истории и философии. – СПб: Лань, 2002
Рассел Б. История западной философии. В 3 кн. – Новосибирск: Сиб. унив. изд-во, 2001
Філософія: Підручник для вищої школи. – Х.: Прапор, 2004.
Філософія: Навч.посіб../ Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та інш.- К: Вікар, 2001
Філософія: Курс лекцій. Під ред. В.Табачковського.- К.:Либідь, 2003
Философия: Курс лекций. Учебное пособие для студентов вузов / Под ред. В.Л.Калашникова .- М.: Владос, 2003
Мир философии. Книга для чтения. Ч.1,2 -. М.,1991
Сморж Л.О. Філософія: навч. посіб. – К: Кондор, 2004.
Сучасна соціальна зарубіжна філософія: Хрестоматія.-К.: Основи, 1996.
Татаркевич В. Історія філософії. У 3 т.- Львів: СВІЧАДО,1997
Всемирная энциклопедия. Философия.- Минск: Харвест, 2000
Філософський енциклопедичний словник.-К.: Абрис, 2002
Философский энциклопедический словарь. - М: Инфа-М., 2004

Перелік питань до підсумкового контролю знань

Поняття світогляду і його структура.
Міфологія як історична форма світогляду.
Релігія як історична форма світогляду.
Філософія як історична форма світогляду.
Філософія як система знань та її структура.
Діалектика й метафізика як методи філософії.
Філософія й наука: спільність і специфіка.
Функції філософії.
Матеріалізм як один з основних напрямків розвитку філософії та його основні форми: стихійний, метафізичний, діалектичний і історичний матеріалізм.
Ідеалізм як один з основних напрямків розвитку філософії. Об’єктивний і суб’єктивний ідеалізм як форми прояву філософського ідеалізму.
До-класичний етап філософії стародавньої Греції: космогонічно-матеріалістичний напрямок (Мілетська школа, Геракліт, Демокрит).
До-класичний етап філософії стародавньої Греції: ідеалістично-метафізичний напрямок (Піфагор і піфагорійська школа, Елейська школа).
Класичний етап стародавньої Греції: антропологічна філософія софістів і Сократа.
Класичний етап стародавньої Греції: ідеалістичні філософські системи Платона і Аристотеля.
Пост-класичний етап філософії Древньої Греції: філософські вчення кінізму, стоїцизму, епікурейської школи, неоплатонізму (світоглядні принципи, ідеї).
Апологетика як етап формування ідеалістичної християнської філософії середньовічній Європи: Філон Олександрійський, Юстин, Ориген (світоглядні принципи, ідеї, поняття).
Патристика як ранній етап розвитку середньовічній Європи: грецька патристика – Григорій Нисський; латинська патристика – Августин Аврелії (світоглядні принципи, ідеї, поняття).
Схоластика як етап найвищого розвитку середньовічній Європи: П.Абеляр, Альберт Великий, Фома Аквінський, І.Скот (світоглядні принципи, ідеї, поняття). Реалізм і номіналізм як основні напрями схоластичної філософії.
Гуманістична думка епохи Відродження: Данте, Петрарка, Боккаччо, Л.Валла, П.делла Мірандола, Е.Роттердамський.
Космологічний пантеїзм і натурфілософія епохи Відродження (М.Кузанський, М.Коперник, Д.Бруно, Г.Галілей).
Соціально-політична думка епохи Відродження: політична філософія Н.Макіавеллі, соціальні утопії Т.Мора і Т.Кампанелли.
Раціоналізм (Р.Декарт, Б.Спіноза, Г.Лейбніц) як напрям у філософії Нового часу, його світоглядні, гносеологічні та етичні принципи.
Онтологічна проблема інтерпретації субстанції в філософії Нового часу: монізм (Б.Спіноза), дуалізм (Р.Декарт), плюралізм (Г.Лейбніц).
Емпіричний напрямок у філософії Нового часу (Ф.Бекон, Д.Локк, Д.Берклі, Д.Юм), його світоглядні, гносеологічні та етичні принципи. Об'єктивістська (Ф.Бекон, Д.Локк) і суб'єктивістська (Д.Берклі, Д.Юм) концепції емпіризму.
Просвітництво як ідейний рух Нового часу. Філософія французького Просвітництва: деїстичний напрямок (Ф.Вольтер, Ж.-Ж.Руссо).
Матеріалістичний напрямок в руслі філософії французького Просвітництва: (Ж.Ламетрі, К.Гельвецій, П.Гольбах).
Німецька класична філософія: суб'єктивний (трансцендентальний) ідеалізм І.Канта, його гносеологічні й етичні аспекти.
Німецька класична філософія: суб'єктивний ідеалізм (“Я-концепція”) І.Фіхте.
Німецька класична філософія: об'єктивний ідеалізм (філософія тотожності) Ф.Шеллінга.
Німецька класична філософія: об'єктивний (абсолютний) ідеалізм Г.Гегеля та його діалектичні аспекти.
Німецька класична філософія: антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.
Філософія марксизму.
“Філософія життя” (Ф.Ніцше, В.Дільтей, А.Бергсон): світоглядні принципи, ідеї, поняття.
Класичний позитивізм (О.Конт, Д.С.Мілль, Г.Спенсер) як початковий етап розвитку філософія науки (друга половина XIX ст.): світоглядні принципи, ідеї й поняття.
Прагматизм (Ч.Пірс, В.Джемс, Д.Дьюї): світоглядні принципи, ідеї, поняття й методи.
Феноменологія (Е.Гусерль, М.Гайдеггер, А.Шюц): світоглядні принципи, ідеї, поняття й методи.
Релігійний екзистенціалізм (С.Кьеркегор, Н.Бердяєв, К.Ясперс, Г.Марсель): світоглядні принципи, ідеї й поняття.
Атеїстичний екзистенціалізм (М.Гайдеггер, Ж.-П.Сартр, А.Камю): світоглядні принципи, ідеї й поняття.
Герменевтика (Г.-Г.Гадамер, М.Гайдеггер, П.Рикьор, Ю.Хабермас): світоглядні принципи, поняття й ідеї.
Психоаналіз З.Фрейда: світоглядні принципи, ідеї, поняття й методи психоаналізу.
Аналітична психологія К.-Г.Юнга як напрямок розвитку психоаналізу: світоглядні принципи, ідеї, поняття й методи.
Філософська думка Київської Русі: джерела, представники, основні ідеї.
Філософія українського Відродження: ідеї українських мислителів-гуманістів (Ю.Дрогобич, П.Русин, С.Оріховський).
Роль Острозької академії (Г.Смотрицький, І.Вишенський) в розвитку філософської думки України.
Соціально-філософські, гуманістичні й патріотичні ідеї лідерів релігійних братств в Україні XVII-XVIII ст. (І.Косинський, К.Ставровецький, І.Борецький, К.Сакович, М.Смотрицький).
Роль Києво-Могилянської академії (І.Гізель, Ф.Прокопович, Г.Кониський, Г.Щербицький) в розвитку філософської думки України.
Класична доба української філософії: філософія Г.С. Сковороди, її онтологічні, гносеологічні, етичні й філолофсько-антропологічні аспекти.
"Філософія серця" П.Юркевича, її онтологічні, гносеологічні, етичні й філолофсько-антропологічні аспекти.
Філософська думка українського Просвітництва (П.Лодій, Я.Козельский, О.Новицький, Й.Міхневич, П.Куліш, М.Костомаров).
Пост-класична доба української філософії: українська філософська думка наприкінці XIX – на початку XX ст. (позитивістська орієнтація соціально-філософських поглядів М.Драгоманова, І.Франко, М.Грушевського).
Філософські ідеї В.І.Вернадського та їх вплив на розвиток сучасної філософської думки України.
Онтологія як філософське вчення про буття. Буття як фундаментальна філософська категорія. Основні онтологічні питання. Співвідношення онтології й метафізики.
Матерія як філософська категорія, структурні компоненти й рівні матерії, її атрибутивні ознаки.
Рух як спосіб існування матерії, простір і час як форми існування матерії. Субстанціальна й реляційна концепції простору й часу.
Природа як філософська категорія. Широкий і вузький контекст поняття “природа”.
Філософія буття: характеристика ідеального (духовного) буття.
Онтологічний аспект основного питання філософії.
Гносеологія як філософське вчення про пізнання (теорія пізнання). Основні гносеологічні питання. Характеристика пізнання й знання і їх співвідношення.
Суб’єкт й об’єкт пізнання.
Емпіричне пізнання, його специфіка і його форми.
Раціональне пізнання, його специфіка і його форми.
Інтуїтивне пізнання і його специфіка.
Рівні пізнавальної діяльності і їхня специфіка.
Система методів наукового пізнання.
Основні філософські теорії істини.
Властивості й критерії істини.
Гносеологічний аспект основного питання філософії.
Філософія суспільства: суспільство як філософська категорія: широкий і вузький контекст поняття “суспільство”.
Суспільне виробництво і його структура.
Характеристика духовної сфери суспільного буття.
Суспільна свідомість: її рівні, сфери і форми.
Характеристика основних форм суспільної свідомості.
Марксистська концепція суспільно-історичного розвитку.
Культура і цивілізація як суспільні феномени .
Цивілізаційна теорія розвитку суспільства.
Феномен людини як магістральна філософська тема.
Свідомість, її природа і властивості.
Проблема антропогенезу. Основні теорії антропогенезу: еволюційна, трудова, мутаційна, синтетична.
Співвідношення біологічного й соціального факторів у розвитку людини.
Структура людського буття.
Природа й сутність людини. Основні концепції сутності людини в історії філософії.
Соціальні детермінанти буття людини.
Філософія людини: характеристика понять “людина”, “індивід”, "індивідуальність, “особистість”.
Основні концепції місця і призначення людини у Всесвіті в історії філософії.
Проблема сенсу людського життя. Основні підходи щодо інтерпретації цієї проблеми в історії філософії.
Сенс життя і сенс буття людини.
Проблема смерті та безсмертя в культурі та філософії.

88.Творчість як категорія людського буття і культура як антропологічний феномен.

296

Содержание