Класичний період в розвитку античної філософії
В класичний період об'єктом осмислення для філософії стають усі сфери людської життєдіяльності.
Першими повернення проблематики від пізнання природи (космосу) в напрямі людини (мікрокосма) та реалій її буття здійснили софісти - платні вчителі мудрості. Нагромаджене у філософії знання вони пустили у практику, почавши вчити риторики, мистецтва аргументації та доведення виправданості власної позиції.
Проти цих принципів виступив Сократ, який вважав, що людина повинна ґрунтувати свою поведінку на надійних знаннях, а останні повинні бути остаточними, незмінними та завершеними. Мінливі ж уявлення нашої душі слід вважати гадкою, адже саме через їх мінливість вони не можуть бути підставою для виправданого життєвого вибору та поведінки людини. Справжні знання, за Сократом, слід шукати в собі („Пізнай самого себе!”), бо безсмертна душа людини, пройшовши повне коло „космічних перевтілень”, потенційно знає усе. Слід примусити її згадати забуте внаслідок вмирань та нових народжень, а для того треба поставити людину в ситуацію суперечності із самою собою. Такий метод отримав назву маєвтика.
Платон, кращий учень Сократа, поділяючи вихідні думки останнього, вважав, що вимогам Сократа щодо справжніх знань можуть відповідати ідеї — незмінні сутнісні основи буття усього сущого. Речі течуть і змінюються, міркував Платон, але світ не зникає, отже, в основі речей лежать деякі ідеальні незмінні сутності, їх не можна побачити, але можна осягнути розумом, адже, розуміючи сутність речей, ми можемо впізнати їх у змінних образах та з'явленнях. Ідеї постають як умови переходу від сприйняття речей до їх осмислення. Світ ідей - це особлива, надчуттєва реальність, яка своєю повнотою і досконалістю перевищує усе чуттєве. Речі - лише тіні ідей.
Аристотель мав славу одного з найкращих учнів Платона. Але, прийнявши цілу низку думок учителя, Аристотель не прийняв його теорії ідей (''Платон мій друг, але істина дорожча”). Аристотель проголосив, що ідея та річ - це те ж саме, тільки річ існує у реальності, а ідея — у нашому пізнанні і позначає передусім не єдине, а загальне в різних речах. Якщо ідея і річ тотожні, то пізнання слід спрямувати на вивчення внутрішньої будови речей та їх причин і дій. За своєю будовою речі складаються з матерії і форми. Матерія є пасивним матеріалом, поза формою вона лише чиста можливість, разом із формою матерія постає у визначеності матеріалу для певної форми. Отже, дійсність речей більше пов'язана з формами, що їх продукує "форма всіх форм", або світовий розум, який, мислячи себе самого, й утворює усі можливі форми. Буття ж конкретних речей зумовлене дією чотирьох причин: причина матеріальна, формальна, причина дійова (з'єднує форму та матерію) і фінальна, або цільова, причина.
- Передмова
- Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни є:
- Методичні рекомендації
- Світоглядний вимір філософії
- Місце філософії в духовній культурі людства
- Функції філософії в суспільстві
- Питання для самоконтролю
- Завдання для самостійної роботи
- Література
- Поняття античної філософії та її загальні особливості
- Зародження та етапи розвитку античної філософії
- Класичний період в розвитку античної філософії
- Пост класичний період в розвитку античної філософії: школи, ідеї, представники
- Питання для самоконтролю
- Завдання для самостійної роботи
- Література:
- Соціокультурні чинники формування філософських парадигм філософії середньовіччя. Теоцентричний характер середньовічної філософії.
- Апологетика і патристика
- Схоластика. Реалізм і номіналізм
- Перехідний характер філософії Відродження
- Основні філософські ідеї філософії Відродження: антропоцентризм, гуманізм, пантеїзм.
- Питання для самоконролю
- Завдання для самостійної роботи
- 1. Розкрийте зміст відомого виразу к.Тертулліана: "Вірую, бо абсурдно". Якої проблеми він стосується.
- Література
- Філософська проблематика та основні риси філософії Нового часу.
- Емпіризм і раціоналізм: ф.Бекон та р.Декарт.
- Вчення про субстанцію б.Спінози
- Монадологія г.Лейбніца.
- Філософські ідеї Просвітництва
- Питання для самоконтролю:
- Завдання для самостійної роботи
- Література
- Передумови формування німецької класичної філософії.
- І.Кант - основоположник німецької класичної філософії
- Метод та система г.В.Ф. Гегеля.
- Суб’єктивна діалектика г.Фихте
- Основні ідеї німецької класичної філософії
- Марксистська філософія
- Питання для самоконтролю
- Завдання для самостійної роботи
- Література
- Становлення української філософії.
- Філософія доби Відродження
- Філософська думка в Києво-Могилянській академії.
- Філософія г.С. Сковороди
- Університетська філософія в Україні.
- Українська філософія другої половини XIX ст.
- Новітня українська філософія.
- Питання для самоконтролю
- Завдання для самостійної роботи
- Література
- Загальна характеристика сучасної світової філософії
- Антропологічно-ірраціоналістична філософія
- Сцієнтично-раціоналістичні філософські школи
- Основні релігійно-філософські вчення сучасності
- Модернізм і постмодернізм
- Питання для самоконтролю
- Завдання для самостійної роботи
- Література
- Філософський зміст категорії буття
- Концепції буття в епоху Нового часу
- Сучасна наука і філософія про рівні та форми буття
- Питання для самоконтролю:
- Завдання для самостійної роботи
- Література
- Поняття пізнання та його види
- Рівні і форми пізнання
- Проблема істини в пізнанні.
- Людина і пізнання. Істина і правда
- Питання для самоконтролю
- Завдання для самостійної роботи
- Література
- Філософська антропологія
- Релігійно-міфологічна антропософія
- Натуралістична (наукова) антропософія
- Філософські проблеми антропогенезу
- Біологічне і соціальне в людині
- Філософія про сенс життя людини, смерть та безсмертя
- Питання для самоконтролю
- Завдання для самостійної роботи
- Література
- Специфіка предмету соціальної філософії
- Основні засади філософського розуміння суспільства. Суспільство як спосіб буття людей
- Суспільне виробництво, його сутність, структура і функції.
- Формаційна та цивілізаційна теоріїї розвитку суспільства
- Питання для самоконтролю:
- Завдання для самостійної роботи
- Література.