96. Функції філософії у науковому пізнанні.
Ф. розробляє певні моделі реально, через призму яких вчений дивиться на світ, предмет дослідження (онтологічний аспект). Дає найбільш загальну систему світу в його універсально-об’єктивних характеристиках. На основі якого будується бачення окремих елементів – філософського осмислення реальності.
Ф. озброює дослідника знаннями загальних закономірностей самого пізнавального процесу, вченням про істину, шлях і формах її досягнення (гносеологічний аспект). Дає вченому основні гносеологічні орієнтири про сутність пізнавального відношення, про його форми. рівні.
Ф. дає науці загальні принципи, які формуються на основі визначених категорій. Ці принципи реально функціонують в науці у вигляді універсальних норм, вимог, які суб’єкт пізнання повинен реалізовувати в своєму дослідженні (методологічний аспект). Вивчаючи найбільш загальні закономірності буття і пізнання, найбільш загального методу наукового дослідження.
Від ф. вчений отримує визначені світоглядні, ціннісні установки і орієнтири, які – інколи в значній мірі – впливають на процес наукового дослідження і його кінцеві результати (аксіологічний аспект).
В найбільшій мірі ф. впливає на наукове пізнання при побудові теорії (особливо фундаментальних). В періоди наукових революцій.
Суттєвий вплив на розвиток пізнання ф. здійснює свою „розумово споглядально-прогнозуючу” функцію. Мова йде про те, що в рамках ф. виробляються певні ідеї, принципи, уявлення і т.д., значення яких для науки виявляється тільки на наступних етапах еволюції пізнання. (античність, Лейбніц)
Філософсько-методологічні принципи в їх єдності виконують в ряді випадків функцію допоміжного критерію істини, який випливає з практики. Вони не заміняють практику, а лише доповнюють її – особливо тоді, коли до неї не мож звернутись в силу цілого ряду обставин.
Інтегративна (синтетична) функція ф. – системне, цілісне узагальнення і синтез (об’єднання в новому образі) різноманітних форм пізнання, практики, культури всього людського досвіду в цілому.
Критична функція ф., яка в цій функції націлена на всі сфери людської діяльності – не тільки на пізнання, але і на практику, на суспільство, на соціальні відносини людей.
- 1. Світогляд та його структура. Історичні типи світогляду. Філософія як світоглядне знання.
- 2. Сучасні уявлення про філософію, її особливості у порівнянні з міфологією, релігією, мистецтвом і наукою.
- 3. Природа філософських проблем, їх зв'язок з фундаментальними питаннями людського буття. Людиновимірна сутність філософії.
- 4. Предмет філософії. Відношення "людина-світ" як предметне поле філософії.
- 5. Філософія і філософування. "Софійний" та "епістемний" способи філософування.
- 6. Головні функції філософії. Філософія і наука.
- 7. Передумови і джерела генезису філософії. Концепції походження філософії.
- 8. Загально-людське і національно-особливе в філософії.
- 10. Філософія стародавнього Китаю. Вчення Конфуція про людину та її виховання. Даосизм про начала буття та ідеал мудрості.
- 13. Концепція буття (“теорія ідей”) Платона. Проблеми душі. Теорія пізнання. Вчення про ерос.
- 14. Трактовка буття Арістотелем. Поняття сутності, матерії і форми. Вчення про першооснови (причини) буття (за працею "Метафізика").
- 15. Проблема людини в античній філософії (Протагор, Горгій, Сократ).
- 16. Філософія епохи еллінізму. Епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм.
- 17. Філософія Стародавнього Риму. Тіт Лукрецій Кар. Неоплатонізм.
- 19. Філософсько-теологічна система Фоми Аквінського.
- 20. Основні риси філософії Відродження. Антропоцентризм філософського мислення.
- 21. Натурфілософія Відродження. Природничо-наукова думка. Пантеїзм (л. Да Вінчі, м.Коперник, Дж. Бруно).
- 22. Соціально-філософська і політична доктрина н.Макіавеллі. Гуманістичний ідеал справедливого суспільства т.Мора та т.Кампанелли.
- 23. Особливості розвитку філософії Нового Часу (хvіі- хvііі ст.) у Європі. Формування нової парадигми філософування.
- 24. Натуралістична антропологія ф.Бекона, розробка нової моделі науки, емпіричного методу і розуміння причин помилок у пізнанні (за працею "Новий Органон").
- 25. Раціоналізм Декарта (за працею “Начала філософії”).
- 26. Вчення Спінози про субстанцію (за працею "Етика").
- 27. Суб'єктивно-ідеалістичні теорії хvііі ст. Дж. Берклі, д.Юм. Монадологія в.Лейбніца.
- 26. Філософія Просвітництва в Європі. Французький матеріалізм хvііі ст.
- 27. Діяльно-творча основа буття у філософії й. Фіхте. Філософія тотожності в. Шеллінга.
- 28. Філософія і.Канта. "Коперніканський переворот" в теорії пізнання. Природа і свобода. Теоретичний та практичний розум.
- 29. Філософська система і метод г.В.Ф. Гегеля.
- 30. Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха.
- 31. Марксиська філософія. Матеріалістичне розуміння історії.
- 32. Російська філософія другої половини хіх- початку хх ст.
- 33. Сучасна антропологічна філософія (м.Шелер, п.Тейяр де Шарден, к.Леві-Строс).
- 34. Філософія екзистенціалізму (м.Хайдеггер, ж.-п.Сартр, а.Камю, к. Ясперс).
- 35. Неокласичні філософські вчення хіх ст. "Філософія життя". Психоаналіз з.Фрейда.
- 36. Сучасна релігійна філософія. Неотомізм. Персоналізм. Тейярдизм.
- 37. Позитивізм і його різновиди.
- 38. Модерн і постмодерн
- 39. Українська національна ментальність і її відображення у філософській думці України. Основні особливості укр. Філософії.
- 40. Філософські ідеї в культурі Київської Русі хі-хііі ст.
- 41. Характер філософських ідей в навчальних курсах Києво-Могилянської академії. Натурфілософські концепції. Проблеми теорії пізнання і логіки. Ідеї гуманізму. Уявлення про людину та її моральний світ.
- 42. Філософська концепція г.Сковороди. Вчення про три світи і дві "натури". Ідеї "сродної праці", "нерівної рівності". Кордоцентризм.
- 43. Романтизм як філософська концепція світобачення. Особливості українського романтизму.
- 44. Українська національна ідея, її витоки та основні напрямки розробки в укр. Філ. Думці.
- 45. "Філософія серця" п. Юркевича.
- 46. Антропоцентризм філософського мислення т.Г.Шевченка.
- 47. Соціально-філософські ідеї Драгоманова.
- 48. Філософсько-соціологічні погляди і.Франка. Філософія української ідеї у його творчості.
- 49. Академічна філософія в Україні кінця хіх – поч. Хх ст. О. Потебня.
- 50. Філософія національного радикалізму в Україні. Концепція національної еліти.
- 51. Розвиток української філософії у діаспорі (д.Чижевський, о.Кульчицький, і.Лисяк-Рудницький та ін.).
- 52. Буття як філософська проблема. Основні форми буття.
- 53. Філософський аспект проблеми походження людини. Концепції антропосоціогенезу (натуралістична, релігійна, трудова). Біологічне та соціальне в людині.
- 55. Життєвий світ як культура. Поняття культури. Культура і цивілізація.
- 56. Суспільство як система, його структура.
- 57. Буття як діяльність. Практика як основа життєдіяльності людини. Структура практики та її функції.
- 58. Духовна діяльність, її особливості. Поняття духовності. Дух і душа.
- 59. Походження та сутність свідомості як філософська проблема. Головні концепції походження свідомості.
- 60. Суспільна та індивідуальна свідомість. Форми суспільної свідомості.
- 62. Структура та динаміка наукового пізнання. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання. Наукова проблема і гіпотеза. Теорія і її структура.
- 63. Логіка, методологія і методи наукового пізнання.
- 64. Проблема істини у філософії. Концепції істини. Проблема об’єктивності істини та її критеріїв. Істина та правда.
- 65. Феномен творчості. Головні концепції творчості в історії філософії. Етапи і структура творчого процесу.
- 66. Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософування. Зміст і різновиди діалектики. Альтернативи діалектики.
- 67. Діалектика як система принципів, законів і категорій.
- 68. Особа і суспільство. "Індивід", "індивідуальність", "особистість". Свобода вибору і необхідність.
- 69. Соціальна сфера і соціальна структура суспільства.
- 70. Політична система, її структурні елементи і функції. Держава.
- 71. Історичні форми спільності людей. Поняття нації.
- 72. Характер законів функціонування та розвитку суспільства. Суспільні закономірності і людська діяльність. Фаталізм і волюнтаризм.
- 73. Суспільне виробництво, його структура. Людина як основа, мета і засіб виробництва.
- 74. Рушійні сили та суб’єкт суспільного розвитку.
- 75. Цінності та їх роль у житті людини і суспільства.
- 76. Проблема спрямованості історичного процесу. Прогрес і його критерії.
- 77. Глобальні проблеми сучасності та головні суспільно-політичні процеси.
- 78. Погляди на майбутнє суспільства. Соціальне прогнозування, його методи та типи.
- 79. Наука як об’єкт філософського дослідження. Етика науки. Свобода наукового пошуку і соціальна відповідальність науковця.
- 80. Особливості методологічного мислення сучасної науки. Стиль мислення та філософія.
- 81. Анатомія науки. Наукові знання і науковий метод, їх структура.
- 82. Основні процедури наукової діяльності. Зв’язок гносеологічного, соціологічного, онтологічного, антропологічного, аксіологічного, методологічного і психологічного аспектів наукового пошуку.
- 83. Загальні принципи та концептуальні засади наукового дослідження, їх філософське підгрунтя.
- 84. Методологічна єдність і багатоманітність сучасної науки. Взаємодія наук як фактор їх розвитку.
- 85. Основні форми наукового пізнання (факт, гіпотеза, закон, теорія, концепція).
- 86. Генезис науки та закономірності її розвитку.
- 87. Основні концепції філософської методології науки (позитивістська, структуралістська, феноменологічна, герменевтична).
- 90. Наукова картина світу і її еволюція.
- 91. Класична, некласична і посткласична науки.
- 96. Функції філософії у науковому пізнанні.