logo
філософія канд

57. Буття як діяльність. Практика як основа життєдіяльності людини. Структура практики та її функції.

Сучасна філософія для опису взаємодії людини і світу виробила поняття "практика". Практика - це чуттєво-матеріальна діяльність людини, спрямована на перетворення природи, соціальних умов життя, спецефічно людський спосіб взаємодії людини з оточуючим середовищем.

Близьким за змістом до практики є поняття "діяльність" і "праця". Але разом з тим, кожне із зазначених понять має свій специфічний зміст і не тотожне з практикою. Діяльність є поняттям більш широким за обсягом у порівнянні з практикою. Людська діяльність не може бути цілком виражена через її предметно-речові результати. Діяльність охоплює всі прояви людського соціального життя. Виділяють такі основні види діяльності: діяльність по перетворенню природи; діяльність по формуванню і перетвренню самої людини; діяльність по самовдосконаленню; пізнавальна діяльність, при якій активність суб'єкта спрямована на об'єкт, але при цьому вона не змінює останнього, а відтворює його в ідеальній формі; комунікативна діяльність або спілкування у різноманітних формах.

Поняття "праця" є більш вузьким стосовно практики. Праця є процес, що відбувається між людиною і природою, в ході якого людина здійснює перетворення природи, втілює в ній свої цілі.

Структура практики. У найзагальнішому плані практична діяльність включає в себе два основні елементи: суб'єктивну діяльність людини і об'єктивні (незалежні від людини) властивості буття. При більш детальному підході можна виявити такі основні структурні елементи практики: потреби людини, ціль діяльності, мотиви діяльності, засоби діяльності, власне діяльність, результати діяльності.

Види практики. Матеріально виробнича практика є процесом впливу людини на природу, що здійснюється за певних економічних умов і метою якого є перетворення природи у відповідності з потребами людини. Історична практика - це такий вид практики, який спрямований передусім на зміну способів життєдіяльності, тобто конкретно-історичних форм власності, розподілу та привласнення продуктів, державних і політичних загалом інституцій, громадських установ, соціальних відносин іт.п. Слід пам'ятати і про такий вид практики, як науковий експеримент, що останнім часом все більш активно впливає на всі сторони життя суспільства.