logo
філософія канд

96. Функції філософії у науковому пізнанні.

  1. Ф. розробляє певні моделі реально, через призму яких вчений дивиться на світ, предмет дослідження (онтологічний аспект). Дає найбільш загальну систему світу в його універсально-об’єктивних характеристиках. На основі якого будується бачення окремих елементів – філософського осмислення реальності.

  2. Ф. озброює дослідника знаннями загальних закономірностей самого пізнавального процесу, вченням про істину, шлях і формах її досягнення (гносеологічний аспект). Дає вченому основні гносеологічні орієнтири про сутність пізнавального відношення, про його форми. рівні.

  3. Ф. дає науці загальні принципи, які формуються на основі визначених категорій. Ці принципи реально функціонують в науці у вигляді універсальних норм, вимог, які суб’єкт пізнання повинен реалізовувати в своєму дослідженні (методологічний аспект). Вивчаючи найбільш загальні закономірності буття і пізнання, найбільш загального методу наукового дослідження.

  4. Від ф. вчений отримує визначені світоглядні, ціннісні установки і орієнтири, які – інколи в значній мірі – впливають на процес наукового дослідження і його кінцеві результати (аксіологічний аспект).

  5. В найбільшій мірі ф. впливає на наукове пізнання при побудові теорії (особливо фундаментальних). В періоди наукових революцій.

  6. Суттєвий вплив на розвиток пізнання ф. здійснює свою „розумово споглядально-прогнозуючу” функцію. Мова йде про те, що в рамках ф. виробляються певні ідеї, принципи, уявлення і т.д., значення яких для науки виявляється тільки на наступних етапах еволюції пізнання. (античність, Лейбніц)

  7. Філософсько-методологічні принципи в їх єдності виконують в ряді випадків функцію допоміжного критерію істини, який випливає з практики. Вони не заміняють практику, а лише доповнюють її – особливо тоді, коли до неї не мож звернутись в силу цілого ряду обставин.

  8. Інтегративна (синтетична) функція ф. – системне, цілісне узагальнення і синтез (об’єднання в новому образі) різноманітних форм пізнання, практики, культури всього людського досвіду в цілому.

  9. Критична функція ф., яка в цій функції націлена на всі сфери людської діяльності – не тільки на пізнання, але і на практику, на суспільство, на соціальні відносини людей.

93