20. Основні риси філософії Відродження. Антропоцентризм філософського мислення.
В кінці ХІ ст. в Західній Європі починається новий етап соціально-економічного і духовного розвитку, який знаменував собою початок нової епохи - епохи Відродження гуманізму або Ренесансу. Це період зародження нового суспільного ладу, який будувався на базі нових продуктивних сил, що грунтувалися на машинному виробництві замість мануфактурного, цехової форми виробництва. Це сталося завдяки прогресу: в цей час було здійснено ряд відкриттів: самопрялка, вогнепальна зброя, відкриття Колумбом в 1492 р. Америки, в кінці ХV ст. португальці відкрили дорогу до Індії, Магелан здійснив кругосвітну подорож.
В цей час відбувається процес секуляризації - відокремлення від теології науки, літератури, мистецтва, філософії. Буржуазія не хотіла терпіти над собою ні феодальну ні церковну владу. Відбувся розкол християнської церкви. Мартин Лютер проголосив 95 тез проти папи Римського. Центр ваги переміщується із Бога на людину. Якщо в рабовласницькому чи феодальному ладі людина повністю залежить від пана, то тепер пан володіє засобами виробництва, а людина належить формально сама собі.
Чому називається епоха Відродження? - бо відразила античність, відродила погляд на людину. Людина була в центрі античної філософії. Але якщо античність розглядала людину з тілесного зовнішнього боку, то Відродження схиляється до духовності, хоч і сентизує ідне і інше.
Краса людини - це гармонія душевного і тілесного. І ось ця якісно нова гуманістично-ренесанська культура яка виникла була орієнтована на людину як на вищу цінність. Людина постає в епоху Відродження як творець не лише світу речей, але і творець самої себе. Ціниться творчість: коли людина творить нове. Ідеалом людини стає всебічність (всебічно розвинена людина, як напр. Леонардо -Вінчі - художник, математик, винахідник, механік і т.д.Філософія Відродження підносила людину до рангу божественного буття, обожнюючи саму природу людини. В цей період формується понятт у філософії, що людина стає поряд із Богом як творець. Джованні Мірандола обгрунтував право людини на творчість і створення самого себе,як надання людині Богом.
Бог у світоглядно-філософських побутових гуманістів продовжує відігравати роль творця світу, але поряд з ним стоїть людина, формально залежна від нього, бо створена ним, але будучи наділеною, на відміну від усієї решти природи здатністю творити і мислити, людина з Богом фактично починає відігравати роль "другого Бога", як висловився Кузанський. В цей період формується і поняття індивідуальності. Індивідуальність - це неповторність, оригінальність. Людина розглядається як творець, і осмислюється як неповторність, що грунтується на таланті, творчих здібностях.
- 1. Світогляд та його структура. Історичні типи світогляду. Філософія як світоглядне знання.
- 2. Сучасні уявлення про філософію, її особливості у порівнянні з міфологією, релігією, мистецтвом і наукою.
- 3. Природа філософських проблем, їх зв'язок з фундаментальними питаннями людського буття. Людиновимірна сутність філософії.
- 4. Предмет філософії. Відношення "людина-світ" як предметне поле філософії.
- 5. Філософія і філософування. "Софійний" та "епістемний" способи філософування.
- 6. Головні функції філософії. Філософія і наука.
- 7. Передумови і джерела генезису філософії. Концепції походження філософії.
- 8. Загально-людське і національно-особливе в філософії.
- 10. Філософія стародавнього Китаю. Вчення Конфуція про людину та її виховання. Даосизм про начала буття та ідеал мудрості.
- 13. Концепція буття (“теорія ідей”) Платона. Проблеми душі. Теорія пізнання. Вчення про ерос.
- 14. Трактовка буття Арістотелем. Поняття сутності, матерії і форми. Вчення про першооснови (причини) буття (за працею "Метафізика").
- 15. Проблема людини в античній філософії (Протагор, Горгій, Сократ).
- 16. Філософія епохи еллінізму. Епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм.
- 17. Філософія Стародавнього Риму. Тіт Лукрецій Кар. Неоплатонізм.
- 19. Філософсько-теологічна система Фоми Аквінського.
- 20. Основні риси філософії Відродження. Антропоцентризм філософського мислення.
- 21. Натурфілософія Відродження. Природничо-наукова думка. Пантеїзм (л. Да Вінчі, м.Коперник, Дж. Бруно).
- 22. Соціально-філософська і політична доктрина н.Макіавеллі. Гуманістичний ідеал справедливого суспільства т.Мора та т.Кампанелли.
- 23. Особливості розвитку філософії Нового Часу (хvіі- хvііі ст.) у Європі. Формування нової парадигми філософування.
- 24. Натуралістична антропологія ф.Бекона, розробка нової моделі науки, емпіричного методу і розуміння причин помилок у пізнанні (за працею "Новий Органон").
- 25. Раціоналізм Декарта (за працею “Начала філософії”).
- 26. Вчення Спінози про субстанцію (за працею "Етика").
- 27. Суб'єктивно-ідеалістичні теорії хvііі ст. Дж. Берклі, д.Юм. Монадологія в.Лейбніца.
- 26. Філософія Просвітництва в Європі. Французький матеріалізм хvііі ст.
- 27. Діяльно-творча основа буття у філософії й. Фіхте. Філософія тотожності в. Шеллінга.
- 28. Філософія і.Канта. "Коперніканський переворот" в теорії пізнання. Природа і свобода. Теоретичний та практичний розум.
- 29. Філософська система і метод г.В.Ф. Гегеля.
- 30. Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха.
- 31. Марксиська філософія. Матеріалістичне розуміння історії.
- 32. Російська філософія другої половини хіх- початку хх ст.
- 33. Сучасна антропологічна філософія (м.Шелер, п.Тейяр де Шарден, к.Леві-Строс).
- 34. Філософія екзистенціалізму (м.Хайдеггер, ж.-п.Сартр, а.Камю, к. Ясперс).
- 35. Неокласичні філософські вчення хіх ст. "Філософія життя". Психоаналіз з.Фрейда.
- 36. Сучасна релігійна філософія. Неотомізм. Персоналізм. Тейярдизм.
- 37. Позитивізм і його різновиди.
- 38. Модерн і постмодерн
- 39. Українська національна ментальність і її відображення у філософській думці України. Основні особливості укр. Філософії.
- 40. Філософські ідеї в культурі Київської Русі хі-хііі ст.
- 41. Характер філософських ідей в навчальних курсах Києво-Могилянської академії. Натурфілософські концепції. Проблеми теорії пізнання і логіки. Ідеї гуманізму. Уявлення про людину та її моральний світ.
- 42. Філософська концепція г.Сковороди. Вчення про три світи і дві "натури". Ідеї "сродної праці", "нерівної рівності". Кордоцентризм.
- 43. Романтизм як філософська концепція світобачення. Особливості українського романтизму.
- 44. Українська національна ідея, її витоки та основні напрямки розробки в укр. Філ. Думці.
- 45. "Філософія серця" п. Юркевича.
- 46. Антропоцентризм філософського мислення т.Г.Шевченка.
- 47. Соціально-філософські ідеї Драгоманова.
- 48. Філософсько-соціологічні погляди і.Франка. Філософія української ідеї у його творчості.
- 49. Академічна філософія в Україні кінця хіх – поч. Хх ст. О. Потебня.
- 50. Філософія національного радикалізму в Україні. Концепція національної еліти.
- 51. Розвиток української філософії у діаспорі (д.Чижевський, о.Кульчицький, і.Лисяк-Рудницький та ін.).
- 52. Буття як філософська проблема. Основні форми буття.
- 53. Філософський аспект проблеми походження людини. Концепції антропосоціогенезу (натуралістична, релігійна, трудова). Біологічне та соціальне в людині.
- 55. Життєвий світ як культура. Поняття культури. Культура і цивілізація.
- 56. Суспільство як система, його структура.
- 57. Буття як діяльність. Практика як основа життєдіяльності людини. Структура практики та її функції.
- 58. Духовна діяльність, її особливості. Поняття духовності. Дух і душа.
- 59. Походження та сутність свідомості як філософська проблема. Головні концепції походження свідомості.
- 60. Суспільна та індивідуальна свідомість. Форми суспільної свідомості.
- 62. Структура та динаміка наукового пізнання. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання. Наукова проблема і гіпотеза. Теорія і її структура.
- 63. Логіка, методологія і методи наукового пізнання.
- 64. Проблема істини у філософії. Концепції істини. Проблема об’єктивності істини та її критеріїв. Істина та правда.
- 65. Феномен творчості. Головні концепції творчості в історії філософії. Етапи і структура творчого процесу.
- 66. Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософування. Зміст і різновиди діалектики. Альтернативи діалектики.
- 67. Діалектика як система принципів, законів і категорій.
- 68. Особа і суспільство. "Індивід", "індивідуальність", "особистість". Свобода вибору і необхідність.
- 69. Соціальна сфера і соціальна структура суспільства.
- 70. Політична система, її структурні елементи і функції. Держава.
- 71. Історичні форми спільності людей. Поняття нації.
- 72. Характер законів функціонування та розвитку суспільства. Суспільні закономірності і людська діяльність. Фаталізм і волюнтаризм.
- 73. Суспільне виробництво, його структура. Людина як основа, мета і засіб виробництва.
- 74. Рушійні сили та суб’єкт суспільного розвитку.
- 75. Цінності та їх роль у житті людини і суспільства.
- 76. Проблема спрямованості історичного процесу. Прогрес і його критерії.
- 77. Глобальні проблеми сучасності та головні суспільно-політичні процеси.
- 78. Погляди на майбутнє суспільства. Соціальне прогнозування, його методи та типи.
- 79. Наука як об’єкт філософського дослідження. Етика науки. Свобода наукового пошуку і соціальна відповідальність науковця.
- 80. Особливості методологічного мислення сучасної науки. Стиль мислення та філософія.
- 81. Анатомія науки. Наукові знання і науковий метод, їх структура.
- 82. Основні процедури наукової діяльності. Зв’язок гносеологічного, соціологічного, онтологічного, антропологічного, аксіологічного, методологічного і психологічного аспектів наукового пошуку.
- 83. Загальні принципи та концептуальні засади наукового дослідження, їх філософське підгрунтя.
- 84. Методологічна єдність і багатоманітність сучасної науки. Взаємодія наук як фактор їх розвитку.
- 85. Основні форми наукового пізнання (факт, гіпотеза, закон, теорія, концепція).
- 86. Генезис науки та закономірності її розвитку.
- 87. Основні концепції філософської методології науки (позитивістська, структуралістська, феноменологічна, герменевтична).
- 90. Наукова картина світу і її еволюція.
- 91. Класична, некласична і посткласична науки.
- 96. Функції філософії у науковому пізнанні.