logo search
філософія канд

67. Діалектика як система принципів, законів і категорій.

Діалектика є певною теоретичною системою і в якості такої включає в себе певні принципи, закони і категорії.

Діалектика це такий спосіб освоєння світу, при якому явища розглядаються в їх багатоманітних зв'язках, взаємодії і процесі змін. Діалектика як т-ія розвитку є системою, що включає принципи, закони, категорії. Принцип - вихідна ідея, первоначало, що лежить в основі—певної сукупності трактів, теорії, науки або внутрішнє переконання людини, ті практичні засади, якими вона користується в житті. Основними принципами діалектики є 1.принцип взаємозв'язку і 2.розвитку. 1 - виражається через зв'язок (відображає взаємообумовленість явищ і речей розділених у просторі і часі види зв'язків - генетичні, детермінаціині. субстанційні, внутрішні, зовнішні, необхідності І випадкові)); взаємодію ( процес взаємовпливу різних об'єктів, зміни їх стану, взаємоперехід, породження 1 об'єктів іншими); відношення (взаємозв'язок елементів певної системи). 2 -діалектика досліджує явища дійсності: об'єктивно; в русі; у розвитку; саморусі; саморозвитку.

Закон - це вираз внутрішнього, необхідного, суттєвого і такога__що_повторюється зв’язку, який зумовлює певний перебіг предметів. Діалектика спирається на 3 універсальні з-низ-н взаємного переходу к-сних змін у якісні; взаємопроникнення протилежностей; з-н заперечення заперечення (Гегель). Також є часткові з-ни, притаманні лише певним формам руху матерії; загальні з-ни; універсальні (з-ни діалектики). Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.

Закон відображає ту важливу особливість об'єктивної дійсності, за якої всі предмети, процеси і явища набувають визначеності через взаємодію, взаємозалежність, суперечливість своїх зовнішніх та внутрішніх властивостей, кількісних та якісних характеристик, котрі існують незалежно від волі й бажання людей.

Закон єдності та боротьби протилежностей.

Це універсальний закон, в ясилу якого всім речам ія вищам матеріального і духовного світу влатсиві внутрішні суперечності, протилежні сторони і тенденції, які знаходяться у взаємозв'язку і взаємозапереченні. боротьба цих протилежностей є джерелом розвитку, внаслідок чого суперечності досягають стадії конфлікту і розв'язуються, завдяки чому старе зникає і виникає нове.

Закон заперечення заперечення.

Закон заперечення заперечення характеризує напрям і форму розвитку, єдність поступовості і наступності, виникнення нового і відносне повторення певних моментів старого. В структуру цього закону входять категорії: метафізичне заперечння, діалектичне заперечення, заперечення заперечення.

У категоріях діалектики знаходять відображення найбільш загальні суттєві ознаки, зв'язки, властивості, в-ння речей, що мають місце в об'єктивній дійсності. Категорії- це універсальні форми мислення, форми узагальнення реального світу, в котрих знаходять своє відображення загальні властивості, риси і в-ння предметів об'єктивної дійсності. У категоріях діалектики фіксується, відображається загальне в речах, є результатом високого рівня процесу "Абстрагування. Тут фіксується не просто загальне, а найзагальніше. І група субстанційні категорії-ті поняття, які фіксують сутність буття (буття, субстанція, матерія, дух, світ, свідомість). II група - атрибутивні категорії - фіксують суттєві властивості речей і явищ: якість, к-сть, міра, простір, час. III -релятивістські (категорії відношення) категорії діалектики (парні категорії"): ЇМ категорії одиничного і загального - дві сторони єдиного, причини! наслідку; необхідності І випадковості; частини і цілого: зміст і форма; сутність і явище