43. Романтизм як філософська концепція світобачення. Особливості українського романтизму.

Романтизм - це складний та внутрішньо протирічливий напрям в західній культурі 18-19 століття. Романтики виступали за свободу життя та творчості, розкріпачення особистості. Закликали до вивчення мови, народної душі. З точки зору романтиків життя в культурі як в світі „готових слів” перешкоджає пізнанню буття як такого, людина втрачає безпосередній зв’язок зі світом. Загальна нормативність, регламентація життя робить неможливою реалізацію свободи індивіда. Але парадокс полягає в тому, що самі вони ще живуть в реалії де книга - природній символ миру і намагаються йти до справжності через слово, сприймаючи весь світ як текст. Рух до справжності є рухом до цілісності буття до єдності, яка втрачена культурою, а отже це рух до джерел. Саме ця причина породила інтерес до культури класичної Греції (на противагу захопленню Римом). Пошуки єдності перетворюються в намагання відродити пластично-поетичне бачення світу яким жила Античність. Наділяють природу людськими якостями міфологізують її. Треба розрізняти романтизм культури державних народів та культури поневолених народів переплівся з національно-визвольним рухом.

Український романтизм переплівся із встановленням української національної ідеї – ідеї самобутності українського народу. Світогляд представників Кирило-Мефодіївського товариства можна визначити як поєднання романтизму з християнством. Костомаров першим з історичного та етнографічного боку обґрунтував національну ідею. Людина це душа а нація, народ це національна душа. Історія суспільства це історія розвитку національного духу. Куліш розглядав людину через призму душі (сутності духовної), сутність душі має два рівня голову (розум) і глибину душевну (серце). Розумом людина зорієнтована на все чуже а серцем тягнеться до рідного. Шевченко Україна без пана і кріпака – національна ідея.

Першу спробу повязати ідеї романтизму з розвитком філософської думки в Україні зробив Д. Чижевський. При цьому він врахував вплив німецького романтизму на характер розвитку німецької класичної філософії.