Індивід – окремий представник людського роду
Особа – певна єдність соціальних якостей людини інтегрально виявляється через сукупність соціальних ролей. Особистість – це цілісне поєднання індивідуально-неповторного і соціально-людського; зумовлює вкоріненість людини в бутті.
Індивідуальність, самобутність, неповторність людини, її ціннос-ті й ідеали.
Термін індивід вживається для позначення будь-якого окремого представника людського роду. В соціальній філософії цим терміном позначається також окремий, одиничний представник якогось соціального цілого – історичного певного суспільства та групи. Індивід завжди розуміється як «один із» певної групи або роду людського, тобто він «екземплярний» (від лат. еxemplaris – зразок).
Справді всі ми як індивіди, несхожі між собою. Несхожість – це наша спільна індивідна ознака. Із іншого боку, раз усі ми людські індивіди, то кожен з нас з необхідністю є носієм суто людських ознак – здатності до праці, до мислення, до спілкування, до мовлення тощо. І ці спільні людські здібності існують в індивіді без перетину з його природно-буттєвою неповторністю. Коли ж вони перетнуться й у своїй взаємодії утворять нову буттєву форму, тоді виникне індивідуальне людське буття. Тоді індивід стає на шлях перетворення на індивідуальність. Іншими словами, вирішальною умовою індивідуалізації людини є її соціалізація – прилучення людини до соціального шляхом прийняття в себе й перетворення на свій життєвий світ відповідно до можливостей і вимог своїх індивідуальних рис здобутків соціального досвіду в найширшому його розумінні.
Індивідуальність не дана людині від природи, а задана їй самим способом її буття як людини – соціальним.
Свого повного вияву індивідуальне набуває в індивідуальності. Цим поняттям позначають людину, як носія неповторних рис, які за своїм змістом переростають прості ознаки несхожості. Ці притаманні окремій людині звички, вміння, особливості поведінки, які визнаються іншими людьми як значуща відмінність. Індивідуальність – це не обов’язково вияв якихось виняткових здатностей і здібностей людини, хоча саме це й мислиться насамперед як її головна ознака. Індивідуальність – це не просто неповторність, а справжня своєрідність, тобто таке «своє», яке може правити за початок якогось нового «роду».
Індивідуальне становить загальний вимір людського буття, здійснюваного як співбуття. Це певний спосіб взаємодії природно-неповторного з соціальним за переважання першого. Людина включається в співбуття з іншими людьми як індивідуальне буття.
Поняття особа позначають людину як носія суто соціальних якостей, що виникають і реалізуються в ситуаціях між індивідуального спілкування й сукупної комунікативної дії. Суспільство можна уявити собі як систему соціальних ролей, а особу – як носія кількох соціальних ролей (син, брат, гарний фахівець). Саме як носія певних соціальних ролей кожен з нас є особою, а не особистістю. Особа пов’язана зі структурами соціального буття, з особистістю укорінення в бутті як такому.
Особа становить собою деякий соціальний «каркас» особистості. Бути особистістю означає приймати усталені уявлення й настанови про належну поведінку й спосіб життя загалом, притаманні різним групам і верствам суспільства, до яких одночасно входить людина.
Особистість і народ – це дві цілісності в людському бутті між якими є певна смислова відповідність. Народ – це не соціальна і не політична спільнота. Це певна смислова спільність людей, яка виникає на ґрунті споріднених для них життєвих смислів і стверджується як суб’єкт творення спільного для всіх і визнаного всіма за свій життєвого світу. Народ – це суто якісне соціальне утворення. Справжня прирученість особистості до життя народу й людства не означає байдужості її до інших виявів соціальності.
Ми розглянули поняття індивіду, індивідуальності, особи та особистості як особливі, незвідні одна до однієї характеристики. Але в реальному історичному процесі вони взаємопов’язані, внутрішньо єдині. Індивідуальність й особистість мають простір для самореалізації, оскільки в суспільстві вже існує достатня багатоманітність індивідів. До того ж формування індивідуальностей і особистостей взаємно зумовлені. Саме ж суспільство покликане постійно сприяти покращенню умов для реалізації задатків особи.
- Філософія Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення Кредитно-модульна система організації навчального процесу
- Структура програми навчальної дисципліни „Філософія”
- 1. Опис предмета навчальної дисципліни (денна форма навчання)
- Структура програми навчальної дисципліни „Філософія”
- 1. Опис предмета навчальної дисципліни (денна форма навчання)
- 2. Мета й завдання дисципліни, викладення дисципліни
- 3. Розподіл балів, що присвоюються студентам (денна форма навчання).
- 4. Програма навчальної дисципліни
- 4.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- 4.3. Індивідуальна робота студентів
- Тема 1. Філософія та її місце в системі культури (3год.)
- Змістовий модуль 2
- Тема 2. Типологія філософських систем (7 год.)
- Змістовий модуль 3
- Тема 3. Філософське розуміння світу (3 год.)
- Модуль 2 Людське усвідомлення об'єктивної і суб'єктивної реальності. Змістовий модуль 4
- Тема 4.Свідомість як проблема філософії( 3 год.)
- Змістовий модуль 5
- Тема 5. Зміст пізнавальної діяльності. (2 год.).
- Змістовий модуль б
- Тема 6.Логіка: її предмет та філософська природа (2 год.)
- Змістовий модуль 7
- Тема 7. Проблема людини у філософії.(4 год.)
- Змістовий модуль 8
- Тема 8. Соціальне буття та його специфіка (4 год.).
- Змістовий модуль 9
- Тема 9. Проблемність цінностей у філософії (2 год.).
- Змістовий модуль 10.
- Тема 10. Релігія як тип духовності (2 год.)
- Тема 11 .Етика як філософська наука про мораль (2 год.)
- Тема 12. Естетика як тип духовності (2 год.)
- 2.Суть та особливості філософського світогляду.
- 3.Місце філософії в системі культури та роль в суспільстві.
- Місце філософії в системі культури.
- Які функції виконує філософія в суспільстві?
- Питання для самостійної та індивідуальної роботи:
- Теми рефератів:
- Контрольні питання:
- Термінологічний словник:
- Тести проміжного контролю знань
- Література:
- Тема 2.Історичні типи філософії План
- 1.Виникнення філософії та періодизація її розвитку.
- 2. Філософія Давнього Сходу.
- 3. Антична філософія.
- 4.Філософська думка Середніх віків.
- 5. Філософія Відродження.
- 6. Філософські погляди XVII століття.
- VIII. Німецька класична філософія.
- IX. Філософські погляди марксизму
- X. Сучасна світова філософія
- Екзистенціалізм
- Психоаналітична філософія: фрейдизм та неофрейдизм
- Сучасна «філософія науки»: позитивістський напрямок в філософії
- Релігійна філософія сучасності
- Філософська думка в Україні
- Філософські ідеї в духовній культурі xіv-XV cт.
- Класична доба української філософії Доба Просвітництва.
- Університетська філософія.
- Контрольні питання до теми:
- Теми для рефератів та доповідей:
- Філософське розуміння світу
- 1. Поняття буття і субстанції.
- 2. Поняття матерії. Форми існування та рівні її структурної організації.
- 3. Поняття розвитку. Основні концепції розвитку.
- 4. Поняття простору та часу.
- Тема 4. Свідомість як проблема філософії.
- 1. Походження свідомості, її соціально практична сутність та основні властивості.
- 2. Структура свідомості. Свідомість самосвідомість. Душа і дух.
- 3. Індивідуальна і суспільна свідомість. Структура суспільної свідомості.
- Тема 5. Пізнання як філософська проблема.
- 1. Пізнання як предмет філософського аналізу. Сутність пізнання, рівні та форми.
- 2. Проблема істини в пізнанні.
- 3. Наукове пізнання: специфіка форми та методи.
- Тема 7. Проблема людини в філософії
- 1.Сутність і походження людини. Єдність природного, соціального і духовного в людині.
- 2.Індивід, індивідуальність, особа та особистість.
- Індивід – окремий представник людського роду
- 3.Проблемність людського буття.
- Теми рефератів:
- Тема 8. Соціальне буття: філософський аналіз План.
- 1. Поняття суспільства: структура, функції та основні чинники розвитку.
- 2.Філософія історії та типологія суспільного розвитку
- Тема 9 . Проблема цінностей філософії
- 1.Особливості філософського підходу до проблеми цінностей
- 2. Цінності і ціннісне ставлення до світу як основи культури. Людина в світі культури.
- Контрольні питання
- Теми рефератів
- Тема 11. Етика як філософська наука про мораль.
- 2. Мораль в системі світових реалій
- Контрольні питання:
- Теми рефератів:
- Тема 12. Естетика як тип духовного.
- Предмет естетики становлення естетичних уявлень.
- Контрольні запитання:
- Теми рефератів:
- Рекомендована література: