2. Поняття матерії. Форми існування та рівні її структурної організації.
Поняття матерії (від лат. materia-речовина) сформувалося ще в античній філософії, в якій багато філософів пояснювало світ, виходячи з нього самого. Вперше поняття матерія (hule), зустрічається у Платона. Матерія в його розумінні - якийсь позбавлений якостей субстрат (матеріал), з якого утворюються тіла різної величини і контурів; вона безформенна , невизначена, пасивна. Надалі матерія, як правило, ототожнювалася з конкретною речовиною або атомами. У міру розвитку науки і філософії поняття матерії поступово втрачає тілесно-конкретні риси і стає все більш абстрактним. Воно покликане охопити нескінченне різноманіття всього, що реально існує і не зводиться до свідомості.
У діалектико-матеріалістичній філософії матерія визначається як об’єктивна реальність, дана ним у відчуттях, існує незалежно від людської свідомості і відображається нею. Це визначення – що найбільш приймається в сучасній філософській літературі. Матерія – це єдино існуюча субстанція. Вона вічна і нескінченна, нестворювана і незнищувана, невичерпна і знаходиться в постійному русі, здібна до самоорганізації і віддзеркалення. Вона є – причиною є в самій собі (Б. Спіноза). Всі ці властивості (субстанційність, невичерпність, незнищенність, рух, вічність) невід’ємні від матерії і тому називаються її атрибутами. Невід’ємні від матерії також простір і час.
Матерія – це складна системна організація. За сучасними науковими даними в структурі матерії можна виділити два великі основні рівні (принцип ділення - наявність життя): неорганічна матерія (нежива природа).
Неорганічна природа включає наступні структурні рівні:
1. Елементарні частинки – найдрібніші частинки фізичної матерії (фотони, протони, нейтрино, тощо), кожна з яких має свою античастку. В даний час відомо більше 300 елементарних частинок (включаючи античастки), у тому числі і так звані «віртуальні частинки», що існують в проміжних станах дуже короткий час. Характерна особливість елементарних частинок – здібність до взаємних перетворень.
2. Атом – найдрібніша частинка хімічного елементу, що зберігає його властивості. Він складається з ядра і електронної оболонки. Ядро атома складається з протонів і нейтронів.
3. Хімічний елемент – сукупність атомів з однаковим зарядом ядра. Відомо 107 хімічних елементів (19 отримані штучно), з яких складаються всі речовини неживої і живої природи.
4. Молекула – найменша частинка речовини, що володіє всіма її хімічними властивостями. Складається з атомів сполучених хімічними зв’язками.
5. Планети – найбільш масивні тіла Сонячної системи, рухомі по еліптичних орбітах навколо Сонця.
6. Планетарні системи.
7. Зірки – газові (плазмові) кулі, що світяться, подібні до Сонця: у них розміщена велика частина речовини Всесвіту. Утворюються з газо – пилового середовища (головним чином водню і гелію).
8. Галактики – гігантські до сотень млрд. зірок сонячні системи, зокрема, наша Галактика (Чумацький шлях), яка містить більше 100 млрд. зірок.
9. Система галактик.
Органічна природа (біосфера, життя) має наступні рівні (види самоорганізації):
Доклітинний рівень – дезонуклеїнові кислоти, рибонуклеїнові кислоти, білки. Останні – високомолекулярні органічні речовини, побудовані з 20 амінокислот, складають (разом з нуклеїновими кислотами) основу життєдіяльності всіх організмів.
Клітина – елементарна жива система – основа будови і життєдіяльності всіх рослин і тварин.
Багатоклітинні організми рослинного і тваринного світу окремі вади або їх сукупність.
Популяція – сукупність видів одного вигляду, що тривало займають певний простір і відтворюють себе протягом великого числа поколінь.
Біоценоз – сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів, що населяють дану ділянку суші або водоймища.
Біогеоценоз (екосистема) – однорідна ділянка земної поверхні, єдиний природний комплекс, утворений живими організмами і місцем їх існування.
По розмірах матерія ділиться на три рівні:
Мікросвіт – світ гранично малих, безпосередньо не спостережуваних мікрооб’єктів, просторова розмірність яких від 1·10 до 10 см. А час життя від нескінченності до 1 сек.
Макросвіт – сукупність об’єктів, розмірність яких співвідносна з масштабом людського досвіду: просторові величини виражаються в міліметрах, сантиметрах, кілометрах, а час – в секундах, хвилинах, годинах, роках.
Мегасвіт – світ величезних космічних масштабів і швидкостей, відстань в якому вимірюється світловими роками (а швидкість світла 3000000 км/с), а час існування космічних об’єктів – мільйонами і мільярдами років.
- Філософія Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення Кредитно-модульна система організації навчального процесу
- Структура програми навчальної дисципліни „Філософія”
- 1. Опис предмета навчальної дисципліни (денна форма навчання)
- Структура програми навчальної дисципліни „Філософія”
- 1. Опис предмета навчальної дисципліни (денна форма навчання)
- 2. Мета й завдання дисципліни, викладення дисципліни
- 3. Розподіл балів, що присвоюються студентам (денна форма навчання).
- 4. Програма навчальної дисципліни
- 4.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- 4.3. Індивідуальна робота студентів
- Тема 1. Філософія та її місце в системі культури (3год.)
- Змістовий модуль 2
- Тема 2. Типологія філософських систем (7 год.)
- Змістовий модуль 3
- Тема 3. Філософське розуміння світу (3 год.)
- Модуль 2 Людське усвідомлення об'єктивної і суб'єктивної реальності. Змістовий модуль 4
- Тема 4.Свідомість як проблема філософії( 3 год.)
- Змістовий модуль 5
- Тема 5. Зміст пізнавальної діяльності. (2 год.).
- Змістовий модуль б
- Тема 6.Логіка: її предмет та філософська природа (2 год.)
- Змістовий модуль 7
- Тема 7. Проблема людини у філософії.(4 год.)
- Змістовий модуль 8
- Тема 8. Соціальне буття та його специфіка (4 год.).
- Змістовий модуль 9
- Тема 9. Проблемність цінностей у філософії (2 год.).
- Змістовий модуль 10.
- Тема 10. Релігія як тип духовності (2 год.)
- Тема 11 .Етика як філософська наука про мораль (2 год.)
- Тема 12. Естетика як тип духовності (2 год.)
- 2.Суть та особливості філософського світогляду.
- 3.Місце філософії в системі культури та роль в суспільстві.
- Місце філософії в системі культури.
- Які функції виконує філософія в суспільстві?
- Питання для самостійної та індивідуальної роботи:
- Теми рефератів:
- Контрольні питання:
- Термінологічний словник:
- Тести проміжного контролю знань
- Література:
- Тема 2.Історичні типи філософії План
- 1.Виникнення філософії та періодизація її розвитку.
- 2. Філософія Давнього Сходу.
- 3. Антична філософія.
- 4.Філософська думка Середніх віків.
- 5. Філософія Відродження.
- 6. Філософські погляди XVII століття.
- VIII. Німецька класична філософія.
- IX. Філософські погляди марксизму
- X. Сучасна світова філософія
- Екзистенціалізм
- Психоаналітична філософія: фрейдизм та неофрейдизм
- Сучасна «філософія науки»: позитивістський напрямок в філософії
- Релігійна філософія сучасності
- Філософська думка в Україні
- Філософські ідеї в духовній культурі xіv-XV cт.
- Класична доба української філософії Доба Просвітництва.
- Університетська філософія.
- Контрольні питання до теми:
- Теми для рефератів та доповідей:
- Філософське розуміння світу
- 1. Поняття буття і субстанції.
- 2. Поняття матерії. Форми існування та рівні її структурної організації.
- 3. Поняття розвитку. Основні концепції розвитку.
- 4. Поняття простору та часу.
- Тема 4. Свідомість як проблема філософії.
- 1. Походження свідомості, її соціально практична сутність та основні властивості.
- 2. Структура свідомості. Свідомість самосвідомість. Душа і дух.
- 3. Індивідуальна і суспільна свідомість. Структура суспільної свідомості.
- Тема 5. Пізнання як філософська проблема.
- 1. Пізнання як предмет філософського аналізу. Сутність пізнання, рівні та форми.
- 2. Проблема істини в пізнанні.
- 3. Наукове пізнання: специфіка форми та методи.
- Тема 7. Проблема людини в філософії
- 1.Сутність і походження людини. Єдність природного, соціального і духовного в людині.
- 2.Індивід, індивідуальність, особа та особистість.
- Індивід – окремий представник людського роду
- 3.Проблемність людського буття.
- Теми рефератів:
- Тема 8. Соціальне буття: філософський аналіз План.
- 1. Поняття суспільства: структура, функції та основні чинники розвитку.
- 2.Філософія історії та типологія суспільного розвитку
- Тема 9 . Проблема цінностей філософії
- 1.Особливості філософського підходу до проблеми цінностей
- 2. Цінності і ціннісне ставлення до світу як основи культури. Людина в світі культури.
- Контрольні питання
- Теми рефератів
- Тема 11. Етика як філософська наука про мораль.
- 2. Мораль в системі світових реалій
- Контрольні питання:
- Теми рефератів:
- Тема 12. Естетика як тип духовного.
- Предмет естетики становлення естетичних уявлень.
- Контрольні запитання:
- Теми рефератів:
- Рекомендована література: