2.Філософія історії та типологія суспільного розвитку
Історичне мислення постає як важлива складова соціально-філософського освоєння дійсності. Сам же принцип історизму є одним з найважливіших в науковій методології. Він надає можливість виявити джерела виникнення тих чи інших явищ, виявити закономірності сучасного стану суспільств, зрозуміти сучасність та спрогнозувати майбутнє за допомогою знань про минуле.
Філософія історії – це філософія суспільства взята в її тимчасовому аспекті. Термін «філософія історії» був введений в науку Вольтером, хоча основи системи цих поглядів почали формуватися ще в античності. Великий внесок в подальший розвиток внесли Геродот, Полібій, Плутарх, Августин, Д.Віко, Ш.Монтескьє, Г.Гегель, К.Маркс, О.Шпенглер, А.Тойнбі і ін. Всі вони намагалися з’ясувати логіку розвитку людського суспільства, його спрямованість і джерела розвитку.
Антична філософія історії розглядала світ як завершений Космос, якому властиві гармонія і циклічність. Стародавній греки бачили скрізь коло обіг і це стосується як самого Космосу, так і людини. Рух по колу – це геометричний образ вічності (кільце не має ні початку ні кінця). Це філософія вічного повернення, періодичних світових пожеж (Геракліт), душе переселення і душе перевтілення (Платон).
Християнська філософія історії долає античну ідею коло обігу. В якості вузлових пунктів історії вона розглядає створення світу і людини, гріхопадіння, прихід Христа і його страта, очікуване друге пришестя і Страшний суд (де все має свій початок, кінець і сенс – єднання людства з Богом).
Філософія Нового часу виробила раціональне пояснення ходу історичних процесів. Сам розум визнається тут джерелом прогресу (Ф.Бекон, Р.Декарт), поступального – від менш досконалого до більш досконалішого стану суспільства. Показник цього руху – наука і техніка, все більше оволодіння природи людиною. Час і хід історії вважаються тут лінійними процесами.
Як бачимо, до розуміння історичного характеру суспільства філософи ішли тисячоліттями, створюючи свої оригінальні ідеї і моделі історичного розвитку, намагаючись проникнути в його суть та природу, визначаючи основні чинники впливу на нього. Етапною в спробі охоплення історичного процесу в його цілісності стала концепція Г.Гегеля, в рамках якої процес суспільного розвитку розглядається як втілення абсолютної ідеї.
Ще однією спробою проникнення в історію суспільства стала марксистка концепція. На відміну від всіх попередніх, вона стала історично першим поясненням історичного процесу, виходячи з розуміння наявності внутрішнього джерела розвитку.
Після К.Маркса проблема історіософських роздумів знаходилася в полі зору багатьох філософів: В.Дільтея, Б.Кроче, Р.Колінгвуда, Ж.Марітена, Е.Жільсона, Д.Віко, М.Хоркхаймера, Т.Адерно, Р. Арона, Ф.Фукцяма та інших. Їхні погляди на історію суспільства, специфіку його розвитку в значній мірі різняться. Тим не менше в деякий час у історії філософії чітко сформувались дві моделі соціального розвитку суспільства: лінійна (формаційна) і циклічна.
Циклічна модель розглядає суспільство по аналогії з біологічним організмом. Соціальна система тут не може існувати вічно. Суспільство проходить всі стадії зростання – виникнення, розвиток, розквіт і руйнування – після якого або зникає, або знаходить в собі сили і можливості все почати з початку. Одне з таких уявлень про циклічність історичного процесу було відформоване в примітивній формі ще Полібієм. Згідно уявлень цього давньогрецького історика існують шість форм державного устрою, які циклічно змінюють одна одну в процесі історії. Кожній з цих форм правління призначено нести в собі основи власної загибелі – здеформовану форму виродження. Так, монархія – влада сили, - виникає після чергового стихійного лиха; її змінює царське правління, коли ця влада слабшає, потім переходить тиранія; тиранію змінює аристократія, яка переходить в олігархію. Повстання проти олігархів приводить до встановлення демократії, яка з часом «із-за неприборканості народу» деградує в охлократію (влада натовпу). Тут історичний процес замикається і відбувається повернення до монархії. Д.Віко (ХVII ст.) створив концепцію «вічної ідеальної історії». Всі народи повинні пройти в своєму розвитку три епохи: «Століття Богів», коли язичницькі люди думали, що живуть під божественним управлінням; «Століття Героїв» - аристократичне правління, де герої і плебеї протистоять один одному через свою природу; «Століття людей» - республіканське або монархічне правління, де всі визнають, що вони рівні по людській природі. Перехід др. Кожної нової епохи відбувається в результаті боротьби людей за свої ідеали. При цьому кожен цикл з трьох етапів завершується кризою і руйнуванням, і відмінити цей «вічний» порядок не дано нікому.
У ХІХ-ХХст цивілізаційний підхід представлений Н.Данілевським, К.Леонтьєвим, О.Шпенглером, А.Тойнбі, П.Сорокиним , С.Хантінгтоном. З’являється саме поняття «цивілізація», що має декілька значень: 1. тріумф і розповсюдження розуму не тільки в політичній, але і моральній і релігійній області, освічене суспільство на противагу дикості і варварству. 2. країна (народ) в розвиненому стані. Більшість філософів історії сходяться в одному, що кожна цивілізація заснована на якійсь початковій духовній передумові, «великій ідеї», сакральній (священній) цінності. Н.Данілевський («Росія і Європа») виділяє десять цивілізацій («культурно-історичних типів в його термінології): єгипетську, древнесемитську, аравійську, китайську, індійську, іранську, єврейську, грецьку, римську, європейську (романо-германську). Російський філософ проводить аналогію з життєвим циклом рослин, тварин і людини. Всі культурно-історичні типи і народи, їх складові, на його погляд, «народжуються, досягають різних ступенів розвитку, старіють, дряхліють і вмирають». Відносини між культурно-історичними типами визначаються логікою взаємного суперництва, боротьби і витіснення. Енергійні цивілізації злітають з історичної арени дряглі культури. Одночасно Н.Данілевський вказував на те, що не може бути привілейованих культурно-історичних типів.
О.Шпенглер («Закат Європи») виділяє вісім зовнішніх культур: єгипетську, вавілонську, китайську, аполлонівську (греко-римську), арабську (магічну), мексиканську і західну (фастівську). Народження культури є пробудження зовнішньої душі. Коли вогонь душі затухає, вона вступає в свою останню стадію – стадію цивілізації, ознаки якої: космополітизм, міста гіганти, безвір’я, маса замість народу. Кожній з них властиві особливі світовідчуття, особливі бажання, надії і пристрасті. Тому до кінця зрозуміти і відчути культуру, на його погляд, може лише той, хто душею належить саме до неї. Основні засоби дослідження – осягнення, інтуїція, тонка фантазія.
- Філософія Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення Кредитно-модульна система організації навчального процесу
- Структура програми навчальної дисципліни „Філософія”
- 1. Опис предмета навчальної дисципліни (денна форма навчання)
- Структура програми навчальної дисципліни „Філософія”
- 1. Опис предмета навчальної дисципліни (денна форма навчання)
- 2. Мета й завдання дисципліни, викладення дисципліни
- 3. Розподіл балів, що присвоюються студентам (денна форма навчання).
- 4. Програма навчальної дисципліни
- 4.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- 4.3. Індивідуальна робота студентів
- Тема 1. Філософія та її місце в системі культури (3год.)
- Змістовий модуль 2
- Тема 2. Типологія філософських систем (7 год.)
- Змістовий модуль 3
- Тема 3. Філософське розуміння світу (3 год.)
- Модуль 2 Людське усвідомлення об'єктивної і суб'єктивної реальності. Змістовий модуль 4
- Тема 4.Свідомість як проблема філософії( 3 год.)
- Змістовий модуль 5
- Тема 5. Зміст пізнавальної діяльності. (2 год.).
- Змістовий модуль б
- Тема 6.Логіка: її предмет та філософська природа (2 год.)
- Змістовий модуль 7
- Тема 7. Проблема людини у філософії.(4 год.)
- Змістовий модуль 8
- Тема 8. Соціальне буття та його специфіка (4 год.).
- Змістовий модуль 9
- Тема 9. Проблемність цінностей у філософії (2 год.).
- Змістовий модуль 10.
- Тема 10. Релігія як тип духовності (2 год.)
- Тема 11 .Етика як філософська наука про мораль (2 год.)
- Тема 12. Естетика як тип духовності (2 год.)
- 2.Суть та особливості філософського світогляду.
- 3.Місце філософії в системі культури та роль в суспільстві.
- Місце філософії в системі культури.
- Які функції виконує філософія в суспільстві?
- Питання для самостійної та індивідуальної роботи:
- Теми рефератів:
- Контрольні питання:
- Термінологічний словник:
- Тести проміжного контролю знань
- Література:
- Тема 2.Історичні типи філософії План
- 1.Виникнення філософії та періодизація її розвитку.
- 2. Філософія Давнього Сходу.
- 3. Антична філософія.
- 4.Філософська думка Середніх віків.
- 5. Філософія Відродження.
- 6. Філософські погляди XVII століття.
- VIII. Німецька класична філософія.
- IX. Філософські погляди марксизму
- X. Сучасна світова філософія
- Екзистенціалізм
- Психоаналітична філософія: фрейдизм та неофрейдизм
- Сучасна «філософія науки»: позитивістський напрямок в філософії
- Релігійна філософія сучасності
- Філософська думка в Україні
- Філософські ідеї в духовній культурі xіv-XV cт.
- Класична доба української філософії Доба Просвітництва.
- Університетська філософія.
- Контрольні питання до теми:
- Теми для рефератів та доповідей:
- Філософське розуміння світу
- 1. Поняття буття і субстанції.
- 2. Поняття матерії. Форми існування та рівні її структурної організації.
- 3. Поняття розвитку. Основні концепції розвитку.
- 4. Поняття простору та часу.
- Тема 4. Свідомість як проблема філософії.
- 1. Походження свідомості, її соціально практична сутність та основні властивості.
- 2. Структура свідомості. Свідомість самосвідомість. Душа і дух.
- 3. Індивідуальна і суспільна свідомість. Структура суспільної свідомості.
- Тема 5. Пізнання як філософська проблема.
- 1. Пізнання як предмет філософського аналізу. Сутність пізнання, рівні та форми.
- 2. Проблема істини в пізнанні.
- 3. Наукове пізнання: специфіка форми та методи.
- Тема 7. Проблема людини в філософії
- 1.Сутність і походження людини. Єдність природного, соціального і духовного в людині.
- 2.Індивід, індивідуальність, особа та особистість.
- Індивід – окремий представник людського роду
- 3.Проблемність людського буття.
- Теми рефератів:
- Тема 8. Соціальне буття: філософський аналіз План.
- 1. Поняття суспільства: структура, функції та основні чинники розвитку.
- 2.Філософія історії та типологія суспільного розвитку
- Тема 9 . Проблема цінностей філософії
- 1.Особливості філософського підходу до проблеми цінностей
- 2. Цінності і ціннісне ставлення до світу як основи культури. Людина в світі культури.
- Контрольні питання
- Теми рефератів
- Тема 11. Етика як філософська наука про мораль.
- 2. Мораль в системі світових реалій
- Контрольні питання:
- Теми рефератів:
- Тема 12. Естетика як тип духовного.
- Предмет естетики становлення естетичних уявлень.
- Контрольні запитання:
- Теми рефератів:
- Рекомендована література: