4. Поняття простору та часу.

Незважаючи на прозірну очевидність понять простору та часу, вони належать до найскладніших характеристик матерії. Так , простір це найзагальніша форма буття матерії, яка характеризує протяжність, структуру, порядок існування та співіснування матеріальних об’єктів та їх взаємодію.

Час - це також найзагальніша форма буття матерії, що характеризує тривалість існування всіх об’єктів і послідовність зміни станів.

У історії філософії і науки склалися дві основні концепції простору і часу:

1. Субстанціальна концепція розглядає простір і час як особливу самостійну суть, яка існує наряду і незалежно від матеріальних об’єктів. Простір зводився до нескінченної порожнечі («ящику без стінок»), що вміщає всі тіла, час – до «чистої» тривалості. Ця ідея, в загальному вигляді сформульована ще Демокрітом, отримала своє логічне завершення в концепції абсолютного простору і часу Ньютона, який вважав, що їх властивості не залежать від характеру тих, матеріальних процесів, що протікають в світі.

2. Друга концепція зародилась і була сформульована в надрах діалектики, а потім доведена теорією відносності Енштейна (звідси і назва реляційна від лат. Relativus - відносний). Філософський зміст реляційної концепції полягає в тому, що простір і час мисляться не як особливі, окремі від матерії сутності, а як форми існування матерії. З такого розуміння випливає, що простір і час, по-перше, є об’єктивні властивості матерії і як такі – вони загальні. Та поряд з загальними властивостями простору та часу, кожному з них притаманні й якісно специфічні властивості.

Визнана сучасною філософською наукою, реляційна концепція простору й часу виникла не одразу, а лише в міру нагромадження нових наукових фактів та ідей. Величезний вклад у розробку наукових уявлень про зв’язок простору й часу з матерією, що рухається вніс М. І. Лобачевський, який прийшов висновку, що властивості простору не є незмінними – вони змінюються залежно від найбільш загальних властивостей матерії. Ідеї Лобачевського знайшли своє підтвердження й конкретизацію в сучасній фізиці. Теорія відносності Енштейна виявила безпосередній зв’язок простору й часу з матерією, що рухається, та одного з одним. Фундаментальний внесок, який випливає з цієї теорії , такий ; простір і час не існують без матерії, їх метричні властивості створюються розподілом та взаємодією матеріальних мас, тобто гравітацією.

Простір і час зумовлені матерією як форма своїм змістом, й тому кожен рівень організації матерії має свою просторово-часову структуру. Не менш загальні властивості і певні особливості виражаються у всіх виявах простору та часу: філософському, біологічному і соціальному. Просторова організація кристалу інша, аніж форма «простирання» троянди, ускладнюється геометрія і ритм живих організмів. Існує історичний і психологічний час із своїми особливостями. Словом, відносність часу і простору, їх зв’язок з якісним матеріальним наповненням тієї структури, від якої вони істотно залежать сьогодні, переступила межі теоретичної фізики й використовується практично у всіх галузях людського знання.

Теорія відносності у цьому зв’язку ввела поняття чотиривимірності простору. За Енштейном, це означає лише те, що тіло зі своїми просторовими координатами одночасно перебуває там саме в даний момент, який і сприймається за четвертий вимір.

Й нарешті філософська проблема безконечності світу у просторі й часі. Часто ця безконечність мислиться лише в кількісному, а не якісному смислі. Насправді ж на різних рівнях організації матерії можна зіткнутися з якісно різними структурами простору і часу. Сучасні космологічні уявлення допускають, що Великий Всесвіт складається з безлічі світів, схожих на нашу Галактику. В цих світах можуть бути принципово нові форми простору і часу. Крім екстенсивної безконечності (стосовно космічних масштабів), існує інтенсивна безконечність, спрямована в глиб речовини. Отже, від сфер у мільярди світлових років думка людини проникла вже у «простори» порядку трильйонних часток сантиметра.

Тобто, в світі всі предмети і процеси конечні, але сукупність речей і процесів безконечна. Немає нічого, чого не можна охопити поняттям об’єктивної реальності.

Контрольні питання до теми:

1. Назвіть основні форми буття?

2. У чому полягає відмінність моністичного, дуалістичного і плюралістичного розуміння субстанції?

3. Чим відрізняється субстанціальна концепція простору і часу від реляційної?

4. Яка структура матерії? Опишіть різноманіття її видів.

5. Чи може існувати абсолютно нерухомий матеріальний об’єкт?

6. Що виражає закон заперечення заперечення?

7. Що є джерелом розвитку?

8. Який механізм розвитку і який закон його описує?

9. Які форми руху матерії ви знаєте. Опишіть їхній взаємозв’язок і дайте оцінку механічному.

10. Які концепції простору і часу Вам відомі?

Теми для рефератів та доповідей по темі

1. Еволюція уявлень про матерію.

2. Структура і форми матерії в сучасному контексті розуміння.

3. Концепція енергетизму і її філософський міст.

4. Сучасні уявлення про рух: на шляху до філософської нестабільності.

5. Соціальна форма руху матерії і її специфіка.

6. Сутність редукціонізму і його прояви.

7. Основні філософські концепції простору і часу.

8. Внесок сучасної науки в розвиток уявлень про простір і час.

9. Філософські концепції розвитку: зміст та специфіка.

10. Світоглядний сенс антропного космологічного принципу.

11. Фундаментальність проблеми буття для філософії.

Тести проміжного контролю знань (мод.1)

Знайдіть правильні відповіді у кожному із запропонованих тестових завдань

1. Предмет філософії це:

а). людина та її місце у світі;

б). природа та її закони;

в). суспільно – історичні процеси;

г). універсальні закони та принципи.

2. Філософія може бути означена як:

а). система загальних теоретичних поглядів на світ, на місце людини у ньому;

б). мудрість взагалі;

в). сукупність моральних вчень і норм;

г). система релігійних вчень про світ та людину.

3.Що таке світогляд?

а) емоційно – чуттєве відображення світу;

б). сукупність знань про навколишню дійсність;

в). система поглядів на світ в цілому;

г). місце людини в ньому.

4. Як співвідносяться філософія і світогляд ?

а). філософія – частина світогляду;

б). філософія є світогляд;

г). світогляд – частина філософії;

д). філософія – раціонально – теоретична основа світогляду.

5. Як співвідносяться між собою філософія і наука?

а). філософія є частина науки;

б). наука є частина філософії;

г). філософія і наука частково входять одне від одного;

д). філософія і наука включають одне одного.

6. Яке визначення філософії ви вважаєте найбільш правильним? Філософія – це…

а). система наукових знань про світ і людину;

б). ідеологія;

в). мистецтво пізнання істини;

г). раціонально-теоретична форма світогляду.

7. Визначить, ознаку, необхідну для філософського світогляду:

а). конкретність;

б). наочнісь;

в). абстрактність.

г). системність.

8. Що відображає в собі предмет філософії?

а). унікальність світу.

б). універсальність світу;

г). корисність світу;

д). світопорядок.

9. Онтологія – це філософське вчення:

а). про буття;

б). про цінність світу;

г). про походження Всесвіту;

д). про докази.

10. Гносеологія – це філософське вчення:

а). про пізнання світу;

б). про непізнаваність буття;

в). про знання взагалі;

г). раннього християнства.

11. Які функції властиві філософії?

а). світоглядна і пізнавальна;

б). методологічна і прогностична;

в). аксіологічна і орієнтуюча;

г). всі названі разом.

12. Світоглядна функція філософії полягає в тому, що …

а). філософія покликана досліджувати ефективність форм і методів людського пізнання;

б). філософія має безліч напрямків і шкіл;

в). філософія бере участь у формуванні світогляду людини;

г). філософія вивчає коло проблем, що постійно досліджуються в межах її предмета;

д). філософія – тип світогляду.

13. Гносеологічна функція філософії полягає в тому, що…

а). філософія покликана досліджувати

б). філософія має безліч напрямків і шкіл;

в). філософія бере участь у формуванні світогляду людини;

г). філософія вивчає коло проблем, що постійно досліджуються в межах її предмета;

д). філософія – тип світогляду.

14. Методологічна функція філософії полягає в тому, що …

а). філософія покликана досліджувати

б). філософія має безліч напрямків і шкіл;

в). філософія бере участь у формуванні світогляду людини;

г). філософія вивчає коло проблем, що постійно досліджуються в межах її предмета;

д). філософія – тип світогляду.

15.Хто, за твердженням Діогена Лаертського, вперше назвав філософію філософією, а себе філософом?

а). Піфагор;

б). Фалес;

в). Платон;

г). Анаксимандр;

д). Арістотель.

16. Основна категорія китайської філософії, яка означає спосіб функціонування Всесвіту як живого організму, досягнути гармонії з яким повинна кожна людина, - це…

а). Лао;

б). Янь;

в). Інь;

г). Дао.

17. У котрому рядку правильно названо 5 елементів світу (за версією філософів Китаю):

а). дерево, вогонь, порох, земля, вода.

б). дерево, вогонь, земля, метал, вода.

в). дерево, земля, вода, повітря, вогонь.

г). земля, вода, повітря, вогонь, порох.

д). земля, вода, холод, дерево, тепло.

18. Вкажіть філософські школи епохи еллінізму:

а). стоїцизм;

б). раціоналізм;

в). кінізм;

г). неоплатонізм;

д). піфагорейство.

18. « Лінія Демокріта» у філософії – це…

а). система ідеалізму;

б). система матеріалізму;

в). система кордоцентризму;

г). система стоїцизму;

д). система антропологізму.

18. Засновником якого філософського напрямку вважається Птатон?

а). матеріалізм;

б). об’єктивний ідеалізм;

в). суб’єктивний ідеалізм;

г). софістика.

18. Хто є зачинателем епохи зрілої класики античної філософії?

а). Сократ

б). Геракліт

в). Епікур

г). Платон

д). Аристотель

18. Сократ основну увагу у своїх міркуваннях приділяв…

а). Космосу та законам його розвитку;

б). Співвідношенню світу ідей та світу речей;

в). Людині та внутрішнім чинникам її дій.

г). Атомістичній теорії;

д). Вченню про державу.

18. Засновником античної діалектики вважається…

а). Фалес

б). Геракліт

в). Анаксімен

г). Емпедокл

д). Платон

18. Риса середньовічної філософії, яка означає, що будь-яка філософська проблема розглядається у контексті ідеї Бога і виводиться з неї – це…

а). теоцентризм

б). теодицея

в). телеологізм

г). персоналізм

д). космоцентризм

18. Оберіть правильний варіант визначення, що вказує на місце філософії в духовному житті середньовіччя.

а). теологія є прислужницею філософії;

б). філософія є прислужницею релігії;

в). теологія є виправданням філософії;

г). філософія підпорядковується теології;

д). філософія і теологія рівні.

18. Хто із середньовічних філософів розробив найбільш завершену концепцію середньовічного реалізму?

а). Оккам

б). Еріуген

в). Ансельм Кентерберійський

г). Фома Аквінський

д). Августин

18. Середньовічна ідеологія, суть якої полягає у визнанні Святого писання вершиною знань, а це, в свою чергу, зводилося до його вивчення, яке дозволяло лише коментувати положень Біблії, носить назву…

а). Апологетика

б). Патристика

в). Схоластика

г). Аквістика

д). Софістика

18. Головною проблемою філософії Відродження є:

а). пізнання світу;

б). докази буття Бога;

в). пошуки субстанції світу;

г). людська особистість.

18. Пантеїзм як філософська течія епохи Відродження…

а). протиставляє природу Богу;

б). ототожнює природу і Бога;

в). наділяє природу божественними атрибутами;

г). заперечує існування Бога.

18. Головною проблемою філософії Нового часу є:

а). проблема співвідношення матеріального і ідеального;

б). проблема людини і буття її у світі;

в). проблема матеріальності світу.

18. У філософії якого періоду одним з основних було питання методу?

а). Відродження;

б). Середньовіччя;

в). Нового Часу;

г). Німецькій Класичній;

д). Некласичній.

18. До якого методу пізнання схилявся Т. Гоббс?

а). емпіризм;

б). раціоналізм;

в). заперечував один і інший;

г). об’єднав ці два методи

д). матеріалізм.

18. Яку із названих проблем вирішує німецька класична філософія?

а). субстанції;

б). граничних пізнавальних можливостей людини;

в). натурфілософські проблеми;

г). проблему держави;

д). проблему людини.

18. Кому із представників німецької класичної філософії належить «коперніканський переворот» у філософії?

а). І. Канту;

б). Ф. Шеллінгу;

в). І. Фіхте;

г). Г. Гегелю;

д). Д Фейєрбаху.

18. Принцип розвитку був найбільш продуктивно розроблений…

а). І. Кантом;

б).Ф. Шеллінгом;

в). І. Фіхте;

г). Г Гегелем;

д). Д. Леніним.

18. Складовими філософської системи Гегеля постають…

а). логіка, філософія природи, філософія духу.

б). критика чистого розуму, критика практичного розуму, критика здатності судження.

в). етика, естетика, монадологія.

г). етика, науковчення, феноменологія духу.

д). логіка, феноменологія, екзистенціалізм.

18. Антропологічний принцип філософії Л. Фейєрбаха полягає в тому, що він…

а). критикував деякі положення Гегеля;

б). вважав, що потрібно створювати нову релігію-таку, щоб об’єктом покоління стала людина.

в). підняв Бога на недосяжний для людини рівень.

г). «розчинив» природу у людині;

д). не вірив у Бога.

18. В чому є суттєвий недолік філософії Фейєрбаха?

а). в ліквідації поняття Бога;

б). в розумінні людини як природної істоти;

в). в невіддільності духовного і тілесного в людині;

г). у визначенні людини як позасуспільної, позаісторичної істоти.

д). у нерозумінні проблеми людини.

18. Які джерела марксизму названі правильно?

а). Німецька класична філософія;

б). Англійська класична політична економія;

в). французький утопічний соціалізм;

г). усі названі правильно;

д). немає правильної відповіді.

18. Хто відкрив закон визначальної ролі матеріального виробництва в житті суспільства?

а). Г. Гегель;

б). К. Маркс;

в). В. І. Ленін;

г). М. Бєрдяєв.

18. Що, на думку марксистів, повинно привести до подолання всіх аспектів відчуження людини ?

а). комунізм;

б). приватна власність;

в). духовна власність;

г). ліквідація приватної власності;

д). релігія.

18. Філософська течія, яка формує систему позитивного (безперечного) знання, що опирається виключно на факти і є корисним та зручним для використання, носить назву …

а). неоплатонізм

б). філософське життя;

в). психоаналіз;

г). позитивізм;

д). плюсизм.

18. Хто із філософів вважав найважливішим мотивом діяльності волю до влади?

а). Арістотель;

б). Шопенгауер;

в). Ніцше;

г). К. Маркс.

18. Який універсальний результат волі до життя, на думку А. Шопенгауера, робить похмурим будь – яке щастя?

а). страх

б). страждання

в). егоїзм

г). любов

д). праця

18. Головними поняттями якого із напрямків некласичної філософської думки є «самотність», «страх», «смерть», «покинутість»?

а). філософія життя;

б). психоаналіз;

в). феноменологія;

г). екзистенціалізм;

д). неотоомізм.

18. Хто із представників некласичної філософської думки пропонує шукати подолання страждального характеру людського існування не у відмові від волі до життя, а в переправленні волі до життя на волю до влади?

а). М. Бєрдяєв;

б). С. Далі;

в). Ф . Ніцше;

г). Т. Кун;

д). Конт.

18. Хто із представників некласичної філософської думки стверджував про необхідність «переоцінки всіх цінностей» внаслідок того, що «Бог помер»?

а). З. Фрейд;

б). Т. Шарден;

в). Ж.Ліотар;

г). Ф. Ніцше;

д). Копер.

18. Як називається універсальна енергія сексуального бажання, що є загальним джерелом почуттів, бажань, глибинною причиною поведінки людини в суспільстві, за вченням З. Фрейда?

а). витіснення;

б). лібідо;

в). сублімація;

г). несвідоме;

д). воно.

18. Хто із послідовників З. Фрейда обґрунтував нову думку про колективне несвідоме?

а). К. Юнг;

б). А. Шопенгауер;

в). У. Гуїн;

г). Бердяєв.

18. У якому вченні К. Юнг намагається з’ясувати загальні принципи психології будь-якого народу, нації, раси?

а). вчення про архетипи;

б). вчення про нації;

в). расизм;

г). персоналізм:

д). вчення про сублімацію.

18. Хто із представників некласичної філософської думки вважав універсальною характеристикою людського існування свободу?

а). Т. Манн;

б). Ж. Сартр;

в). Хайдеггер;

г). Кафка;

д). Пенелопес.

18. Яке розв’язання усіх граничних ситуацій бачив К. Ясперс?

а). філософське самогубство;

б). предметне буття;

в). любов до людини і Бога;

г). безумство;

д). віра.

18. Яку назву носить напрям у філософії, який претендує на теоретичне обґрунтування сучасного знання про людину?

а). філософська антропологія;

б). герменевтика;

в). філософія життя;

г). позитивізм;

18. Який із напрямків некласичної філософської думки проголошує мову творчою і виробничою силою?

а). філософська антропологія;

б). герменевтика;

в). філософія життя;

г). позитивізм;

д). структуралізм.

18. За своїми найпершими характеристиками рання українська філософія тяжіла до …

а). морального повчання та життєвої настанови;

б). видобування абстрактно – теоретичних конструкцій;

в). містико – афористичної символіки;

г). космоцентризму;

д). натурфілософії.

18. Філософи Києво – Могилянської академії зосереджують увагу на відношенні…

а). Бог-світ;

б). Бог-людина;

в). Бог-природа;

г). Людина – Всесвіт;

д). Бог –космос.

18. У котрому рядку всі перелічені мислителі мали відношення до Києво–Могилянської академії?

а). Петро Могила, Стефан Яворський, Інокентій Гізель.

б). Стефан Яворський, Феофан Прокопович, Дмитро Чижевський.

в). Петро Могила, Георгій Кониський, Іван Вишенський.

г). Іван Вишенський, Григорій Сковорода, Іоаникій Галятовський.

д). В. Грім, А. Кун, Г. Сковорода.

18. Філософська концепція Г. Сковороди складалася щ таких основних речень…

а). про життєве щастя людини та природу речей;

б). про дві натури, три світи , про споріднену працю;

в). про три натури, два світи і споріднену працю;

г). про пошук ідеалу у спорідненій праці;

д). про закони діалектики, про побудову суспільства.

18. Хто з українських філософів ХІХ ст. вважається продовжувачем ідей Г. С. Сковороди?

а). Т. Шевченко;

б). М. Куліш;

в). П. Юркевич;

г). М. Костомаров;

д). І. Франко.

18. Яка основна ідея філософських поглядів Михайла Драгманова?

а). ідея громадського поступу;

б). ідея Бога;

в). антропоцентризм;

г). кордоцентризм;

д). хутірська філософія.

18. Знайдіть більш повні визначення буття?

а). буття - це весь матеріальний світ;

б). буття - це весь безмежний всесвіт;

в). буття - це всі форми психічної діяльності;

г). буття – це все те, що існує.

18. Філософська категорія, дослівний переклад «те, що лежить в основі» яка виражає матерію (або дух) як основу порядку це:

а). модальність;

б). субстанція;

в). відношення;

г). якість.

18. Яке визначення найбільш повно розкриває сутність матерії?

а). матерія – те, з чого все складається;

б). матерія – об’єктивна реальність, що існує незалежно від свідомості:

в). матерія - головна субстанція, першоматерія.

г). матерія – комплекс «моїх відчуттів».

18. Класифікацію основних форм руху зробив:

а). Бекон;

б). Декарт:

в). Лейбніц;

г). Фейєрбах;

д). Енгельс.

18. Детермінізм – це…

а). вчення про взаємозв’язок і взаємообумовленість у світі;

б). вчення про неможливість пізнання причинності подій і явищ у світі;

в). вчення про те, що всі причини пізнані наукою або філософією.

18. Що таке діалектика?

а). мистецтво суперечити;

б). вчення про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення.

в). наука про закономірності самоорганізації відкритих нелінійних систем.

18. Що таке метафізика?

а). заперечення розвитку;

б). інша назва філософії;

в). визначення розвитку як зовнішній поштовх;

г). теоретична фізика.

18. Які з перерахованих законів є законами діалектики?

а). закон заперечення заперечення;

б). закон збереження маси;

в). визначення розвитку як зовнішній поштовх;

г). теоретична фізика.

18. Теорія саморганізації складних систем називається:

а). етика;

б). синергетика;

в). естетика;

г). кібернетика;

д). діалектика.

18. Концепція простору і часу, що є на сьогодні найбільш загальноприйнятою?

а). субстанціональна;

б). релятивістська;

в). квантова;

г). енергетична;

д). трансцендентальна.

18. Що означає час, як філософська категорія?

а). час існує не в самих речах, а лише у мисленні, що здійснює наш розум;

б). час - мінлива тривалість, в якій все виникає і щезає;

в). час – це форма існування матеріальних об’єктів, що характеризується послідовністю і мінливістю;

г). час – це всезагальна зовнішня умова буття речей, створена богом разом з матерією.

18. Що характеризує простір як філософську категорію?

а). простір – безмежна протяжність, що містить в собі всю матерію;

б). простір – це загальна форма існування, що характеризується протяжністю і порядком розташування однієї відносно іншої;

в). простір – це не реальність світу явищ, а спосіб котрим ми сприймаємо речі.