logo
Філософія (книга)

Які функції виконує філософія в суспільстві?

Світоглядна функція. Озброюючи знаннями про світ і людину, про її місце в світі і можливості його пізнання й перетворення, філософія впливає на формування життєвих установок, на усвідомлення соціальними суб’єктами (особами, групами, класами) цілей і сенсу життя.

Методологічна функція. Методологія – це система принципів, з якими філософ підходить до аналізу дійсності. До них належить врахування двох боків основного питання філософії, розгляд явищ в їх взаємодій й розвитку або ізольоване одне від одного (діалектика чи метафізика), суб'єктивне ставлення до дійсності (розв'язання проблем з позиції інтересів соціальних суб’єктів), принцип практики (уся життєдіяльність людей визначається необхідністю перетворення дійсності, перед усім - виробництво матеріальних благ). З цих основних випливають похідні методологічні принципи – об’єктивності, детермінізму (причинно-наслідкового зв'язку), підходи до осмислення дійсності, пізнавальної і практичної діяльності.

Раціоналізуюча функція. Філософія відбирає з нефілософських та поза філософських форм світогляду (міфологія, релігія) поняття та образи й переосмислює їх, перекладаючи на теоретичну мову. По відношенню до попередніх та сучасних нефілософських форм світогляду філософія відіграє роль своєрідного «сита», в якому затримує усе вартісне й плідне для збереження і примноження духовного багатства.

Систематизуюча функція. Полягає у відборі з досвіду попередніх поколінь усього найціннішого для осягнення цілісної картини світу та визначення в ньому місце людини.

Практично-діяльнісна функція. Філософія перетворюється в знаряддя активного впливу на навколишній світ і на саму людину. Вона визначає цілі життєдіяльності, досягнення яких є найважливішою умовою функціонування й розвитку людини.

Прогностична функція. Полягає в можливості спрогнозувати можливість та високу вірогідність в різних сферах природного та суспільного буття на основі широкого спектру загальних знань.

Усі ці функції філософії пронизує гуманістична ідея людини як найвищої цінності на найвищої мети («самоцілі»). Досвід історії дозволяє зрозуміти, що доля цивілізації, духовних цінностей, гуманістичних ідеалів залежить передусім від людини – її світоглядної самостійності, зрілості й компетентності.

Словом, без філософії не обійтися жодній людині, котра розмірковує, творить та орієнтується на відповідальність перед світом, а не на владу над ним.