logo search
Філософія

49) Філософія прагматизму

Уважають, що прагматизм як філософія корисності, виник у США в 1870-х роках, а найбільшого поширення зазнав у період першої половини ХХ ст. Чарлз Сандерс Пірс (1839-1914) поклав начало ідеології прагматизму, яка поєднує протилежності емпірико-позитивістської та об’єктивно-ідеалістичної традицій у філософії. Висхідний момент пізнання, за Пірсом, – це явища чи видимість. Тому поняття істини він визначає як ясне, чітке, не спростовуване на даній стадії пізнання. Істинність – умова практичної придатності. Пізніший прагматизм акцентував увагу на корисності, яка визначає придатність істини, її надійність. Адже практичний інтерес виступає причиною нашої зацікавленості в шуканні істини. Таким чином, виявляється, що воля передує розуму, а істина – відносна. Практика потребує невпинного оновлення істини.

Значний внесок у розвиток філософії прагматизму зробили Уільям Джемс (1842-1910), Джон Дьюї (1859-1952) та інші. Вони вважали, що філософія не повинна розмірковувати над першими началами буття і пізнання, як це було за часів Аристотеля. Філософія повинна стати загальним методом вирішення тих проблем, які постають перед людьми в різних життєвих ситуаціях, в процесі їх практичної діяльності в мінливому і не передбачуваному світі. Таким чином і свідомість людини виступає лише як засіб пристосування організму до середовища з метою успішної дії. Функція мислення відтепер полягає в подоланні сумніву, який виступає на заваді дії, у виборі засобів для досягнення мети, у вирішенні проблемної ситуації. Взагалі прагматизм абсолютизує успіх, перетворює його в єдиний критерій істинності ідей, робить успіх змістом поняття істини.

Значну роль у поширенні ідеології прагматизму, органічно вписаної в систему сучасної риторики, відіграли у ХХ ст. Дейл Карнегі, Наполеон Хілл, Поль Л. Сопер.

Прагматизм – це філософія успішної життєдіяльності, коли будь-які дії вчиняють з метою вирішення проблем. Якщо ви не приступаєте до здійснення ваших планів, то збирання фактів та їх осмислення безглузді.

Наполеон Хілл (1883-1966) – дуже цілеспрямований і наполегливий досліджував витоків досягнення індивідуального успіху і щастя (і нещастя!)

Хілл зазначає, що людство схибило вже в тому, що воно знає відоме кожному слово «неможливо». Ми дуже добре знаємо, що зробити неможливо. А між тим слід знати, що успіх приходить до тих, хто мислить категоріями успіху. Поразка приходить до тих, хто дозволяє собі мислити категоріями поразки. Людина мусить твердо знати, чого вона хоче досягти. Цілеспрямованість – це пробний камінь будь-якого досягнення. Змініть своє уявлення про своє призначення – і ви досягнете того, що сьогодні здається вам нездійсненним. «Усе, що бажане і уявлюване, – досяжне!».

Перший крок на шляху до успіху і багатства – бажання. Мрії збуваються, коли бажання стає дією. Жагуче бажання, яке подавляє всі інші почуття, ось що треба для досягнення успіху! До того ж бажання має бути конкретним, визначеним і до того ж записаним самою людиною: чого?, скільки?, коли?, як?, для чого? я хочу мати.

Другий крок – віра. Керована віра примушує усяку думку вібрувати від напруги. Ви в силах здійснити будь-яке бажання, якщо тільки воно оволодіє підсвідомістю. Можливо, віра – єдиний посередник, що сприяє використанню космічних сил Вищого Розуму.

Третій крок – самонавіяння (самовнушение). Примусьте працювати на себе глибини вашої свідомості – і ви досягнете вражаючих успіхів. Допоможіть своїй підсвідомості почуттями, пропонує Н.Хілл, вважаючи, що самонавіяння – це центр управління зв’язку між свідомим і підсвідомим мисленням. За допомогою самонавіяння домінуючі думки проникають у підкірку і впливають на неї.

Четвертий крок – спеціальні знання. Освіта – це створюваний вами ваш власний образ. Людина сама знаходить необхідні знання: фундаментальні чи спеціальні. Фундаментальні знання навряд чи стануть вам у нагоді для накопичення грошей. Існує розповсюджена думка, що «знання – це сила». Нічого подібного! Знання – це не більше ніж потенційна сила. Знання стає дійсною силою тільки в тому випадку, коли воно опрацьовано у чіткий план дій і спрямовано на кінцевий результат. Освічена людина – це той, хто розвинув здібності свого розуму, хто може сприйняти все, що захоче, все, що йому здасться потрібним, не порушуючи при цьому прав інших людей.

П’ятий крок – уява (воображение). Ваші можливості – у вашій же уяві, цій майстерні розуму. Уява здатна перетворити інтелектуальну енергію у звершення і добробут. Погодьтесь, що уявити (вообразить = во-образ-ить) – означає увійти в образ! Уява – це майстерня, у якій виковуються людські плани і бажання. Імпульс, пристрасть оформлюються і приводяться у рух функцією уяви нашої свідомості. Недарма говорять, що людина здатна створити все, що вона здатна уявити. Якщо, хтось вірить, що досягти багатства можна лише чесною і наполегливою працею, – полишите надію! Багатство, справжнє багатство, ніколи не приходить до людини тільки як результат тяжкої праці. Багатство – це відгук на наполегливе бажання.

Шостий крок – планування. Існує містична таїна мозкового центру. Знайдіть для себе найкраще поле діяльності, і ви будете успішним у надзвичайно короткий термін. Візьміть собі у союзники стільки людей, скільки вам потрібно для здійснення ваших планів. Хоча завжди існує смуга «тимчасових невдач», що свідчить про невдалий план. Зважте все і починайте спочатку. Ледар ніколи не переможе

Сьомий крок – рішучість. З аналізу 25 тисяч історій невдач виявилось, що чим більша справа, тим небезпечніше нерішучість. Історії великих багатств свідчать про те, що їх власники швидко приймали рішення, але дуже повільно і обережно їх змінювали. А всі невдахи схожі в одному, але протилежному: вони дуже повільно приймають рішення, зате змінюють їх часто і швидко.

Подальші кроки, а їх ще шість, також покликані привести до успіху.