logo
Філософія

37. Золоте правило моралі:

"Як хочете, щоб люди вчиняли відносно вас, так і ви чиніть відносно них". На думку Канта, «золоте правило» в явному вигляді не дозволяє оцінити ступінь моральної розвиненості індивіда: індивід може занизити моральні вимоги до самого себе, може стати в егоїстичну позицію. Категоричний імператив Канта - центральне поняття його етичного вчення - є лише філософськи уточнене «золоте правило»: роби так, щоб максима твоєї волі завжди могла стати основою загального законодавства. У своєму визначенні Кант намагається закрити лазівку дрібному егоїзму. Пристрасті, бажання не повинні підміняти моральні мотиви вчинку. Індивід покладає на себе відповідальність за можливі наслідки свого вчинку.

Категори́чний імперати́в — фундаментальний моральний принцип Канта. За Кантом, існує єдиний фундаментальний моральний принцип: чинити так, аби завжди розглядати інших людей як цілі, а не як засоби. Цей принцип є імперативом (командою), і він є категоричним (застосовується без винятків, у всіх випадках, місцях і обставинах). Він є класичним прикладом етичних теорій, систем моралі, що зосереджуються радше на істинному характері поведінки (і намірах особи), аніж на наслідках цих дій.