23. Основні філософські школи Китаю.

Виникнення і становлення Стародавньої Китайської філософії припадає на 8 ст.до.н.е. Саме в цей період сформувалися такі основні школи: даосизм, конфуціанство, леггізм, моїзм, натурфілософія. Треба виділити такі філософські школи Стародавнього Китаю: Даосизм, конфуціанство, Інь-янь-цзя(натурфілософська), Моїсти, Легісти, Софісти.

Даосизм Важливу філософську школу в Китаї організував Лао-Цзи. Головною проблемою було питання про ідеї світобудови. Людина, її діяльність виводяться з космічних законів. Священний текст вчення-Дао-де-узин. Вихідне поняття цієї школи – «дао», це одночасно і шлях, яким ідуть усі явища, речі, це першооснова і першоджерело. 1.Дао-нічого не створює, але дає можливість для існування.

2.Дао- подібне порожнечі, де порожнеча розглядається в посудині між спицями колісниці.

Є ще категорія «де» - конкретний шлях окремої речі або групи речей. Категорії «Дао» і «Де» дозволили розглянути проблему єдності, сутності і якості то їх відношення.

Категорія «Дао» -це єдиний і універсальний початок буття. ЇЇ тлумачать як закон світобудови, як долю людини, як закон правильного мислення.

Видатний філософ Китаю Конфуцій. Він заснував школу конфуціанства. У школі була зосереджена у вага на соціально-етичних проблемах. Вирішальну роль у житті людини відіграє закон Неба, згідно з ним треба будувати свою поведінку. Конфуцій будував сою етику на принципах стародавньої релігійної моралі – людяність, справедливість, ритуальність, знання, довіра. В його філософії відображається тенденція добропорядності, доброчесності.

Важливу роль в розвитку філософії Китаю мла школа Ян Чжу. Вона розвивала і підтримувала вчення Лао-Цзи, виступала проти конфуціанства. Людина повинна керуватися законом природи.