63. Родо-племенні культи. Національні релігії Індії та Китаю.
Родоплемінні культи є складним об’єднанням місцевих традицій, обрядів, ритуалів, якими позначаються різні етапи людського життя (надання імені, похорон та ін.), уособлення небесних і атмосферних явищ, релігійно-міфологічні уявлення. Родоплемінним релігіям властиві: 1) поклоніння духам (природи, предків), яким спочатку надавали зооморфних, а пізніше — антропоморфних рис; 2) відсутність професійних служителів культу; 3) відправлення культу в формі особливого для кожного племені святкування, що супроводжується магічними обрядами (танцями, іграми) в честь духів.
До ранніх форм релігії належать: магія, фетишизм і анімізм, котрі виникли в період формування і розвитку родового ладу.
Магія - віра в існування надприродних засобів впливу на природу.
Магія поділяється (за метою, яка ставиться перед чаклунством) на такі основні види: виробничу, лікувальну, застережну, військову, метеорологічну (магія погоди) та ін.
Анімізм — це віра в існування у матеріальних об'єктів і процесів надприродних двійників (духів і душ).
В анімізмі здійснюється подальше подвоєння світу: світ реальних об'єктів доповнюється світом духовного буття.
Фетишизм — це віра в існування у матеріальних об'єктів надприродних властивостей. Фетишами називають матеріальні предмети, що їм віруючі приписують надприродні властивості.
До реальної користі матеріальних предметів додавались їхні надприродні здібності бути помічником і заступником людей.
Тотемізм - цє віра у надприродну спорідненість людських колективів з певними видами тварин.
Тотемами називають тварин, яких первісні люди вважали своїми надприродними родичами. У тотемах люди вбачали покровителів роду і племені, захисників і заступників, помічників у розв'язанні всіх конфліктів. Усі вважалися братами й сестрами людей, і тому свої родові колективи первісні мисливці називали їх іменами.
Землеробські культи — це переважно поклоніння двійникам тих факторів природи, які впливають на врожай.
Шаманізм (означ. несамовитий) — це віра в особливо могутні надприродні можливості стародавніх професійних служителів культу (шаманів).
Індія.
Індійська цивілізація – одна з найбільших на планеті. Поділ населення на касти.
Індуїзм належить до найчисельніших національних релігій сучасного світу, оскільки число прихильників його складає близько 800 млн. Більшість із них проживають в країнах Південної Азії. Найістотнішою характеристикою індуїзму є його стійка прив’язаність до традиційного способу життя й культури індусів, зорієнтованість на конкретні кастові системи. Священний текст: Веди (поч.. створення - ІІ тис до н. е .), в І тис. була записана мовою санскриту.
Веди є складним, багатогранним літературним масивом, який утворює 4 групи текстів, створені в різні періоди: Самхіти, Брахмани, Арах’яни, Упанішади.
Самхіти (Рігведа, Самаведа, Яджурведа і Ахтарваведа), містять давню міфологію, розповіді про богів, релігійні гімни, ритуальні молитви, пісні, магічні заклинання. “Веди” вважалися божественним одкровенням, передавались усно, а пізніше були записані і набули характеру Святого Письма.
Брахмани – це книги, написані брахманами для брахманів, містять коментар до Самхітів.
Араньяки й Упанішади – збірки правил для пустельників, старців, заглиблених у пізнання природи, буття.
Ведійська релігія була політеїстичною і базувалась на складній системі жертвоприношень.
Для індуїзму дуже важливим постає непохитна віра у те, що Веди є єдиним джерелом божественних істин. Саме із цього джерела дана релігія черпає свої найперші ідеї та настанови, для позначення яких існує спеціальний термін “дхарма” (інколи – дхамма), що не має єдиного перекладу, а його зміст можна передати словами “закон”, “обов’язок”, “норма життя”, “істина”, “причина”, “справедливість”, навіть – “релігія”. В той же час це і певний енергетичний початок світу і певний душевний стан людини.
В Індуїзмі віра в Тримурті:
-
Брахма (Бог - творець)
-
Вишну (Бог охоронець)
-
Шива (Бог – знищувач, Бог любові)
Культова практика:
-
Молитва
-
Жертвоприношення
-
Ритуальні обмивання
Джайнізм.(6 ст. до н. е.), засновник Вардхаман Махавіра. Менше 1% населення. Община джайнів об’єднувала монахів і мирян. Монастирів не було. Священні книги джайнізму містять повчання Махавіри, доповнені його послідовниками. Джайнізм має багато спільних положень з буддизмом: віра в перевтілення душі, вчення про карму, в те, що добрі справи врятують душу людини від подальших перевтілень, віра в обов’язковість періодичних з’явлень пророків і богів. Вони стверджують, що Всесвіт існує вічно, всі зміни у світі відбувається завдяки діям сил природи і не пов’язані з божественним впливом. Основою джайнізму є вчення про дживи – живі істоти, які існують у недовершеному та довершеному буттях. В порівнянні з брахманізмом – значно спрощений культ.
Сикхізм-(12 ст.)засновник гуру Нанак. Свящ. Текс: «Грантх Сахіб». Монотеїзм, Бог виявляє себе в усьому сущому, він єдиний для всіх, незалежно від належності до общини, касти. Рівність перед Богом. Віра в те, що через любов ми можемо наблизитись до Бога.
Ритуальна практика: жертвоприношення, молитви, наслідування «Правило 5 «К»: носити довге волосся, ніколи не стригтися і не голитися, носити кинджал, залізний браслет, носити короткі штани і гребінь.
Китай
Конфуціанство -6-5 ст. до н.е. як філософське вчення, в якому домінував соціально-моральний аспект. Основоположник-Конфуйій (Кон-фу-цзи).
Конфуціанство як релігія виражає інтереси пануючих класі. На перший план-важливі моральні норми. Виховувати людей повинен імператор, який виконує волю Неба. Верховна божественна сила-Небо, правитель Китаю-син Неба. Значне місце в конфуціанстві займають б ритуали і обряди. Професіональних священнослужителів мало, а обряди виконують чиновники, глави сімей і родів. Вчення «про імена»-хлібороб має бути хліборобом, чиновник-чиновником. Знатні люди-мудрі, прості люди-нерозумні.
Даосизм – (7 ст. до н.е.), засновник Лао-цзи. Дао – першоджерело всього, з нього все починається и ним все закінчується, воно присутне всюди і у всьому, це не божество, а щось близьке до розуму, природи, шляху чи закону. Провідна ідея безсмертя. Даосизм активно взаємодіє із примітивними народними віруваннями, їх магічною практикою. Даоський культ вимогає кваліфікованих служителів, спеціальних місць для ритуалів.
- 1. Предмет філософії
- 2. Поняття світогляду. Історичні типи світогляду
- 3. Проблема буття в історії філософії.
- 4. Проблема свідомості в історії філософії. Самосвідомість, без свідоме.
- 5. Матерія, як категорія філософії та науки. Простір, рух, час.
- 6. Гносеологія – теорія пізнання. Основні проблеми гносеології.
- 7. Форми та методи пізнання.
- 8. Антропологічна проблематика в історико-філософському контексті.
- 17. Основні характеристики античної філософії. Натурфілософська проблематика Мілетської школи.
- 18. Піфагор та піфагорський союз. Модифікації вчення.
- 19. Сократ та сократичні школи.
- 22. Поняття Доа в китайський філософській традиції.
- 23. Основні філософські школи Китаю.
- 24. Вчення Платона про ейдос
- 25. Філософія Аристотеля
- 26. Еліно – римська філософія (скептицизм, стоїцизм, епікуризм): Скептицизм
- Стоїцизм
- Епікуреїзм
- 27. Загальна характеристика філософії середньовіччя, основні етапи її розвитку
- Августин Аврелій
- 28. Тома Аквінський
- 29. Філософія епохи Відродження
- Микола Кузанський
- Джордано Бруно
- Основні ідеї
- 30. Проблема методу філософії нового часу
- 2.1. Методологія Френсіса Бекона
- 2.2. Методологія Рене Декарта
- 31. Проблема субстанції в філософії Нового часу
- 33. Теорія пізнання Канта
- 34. Філософія античного атомізму
- 35. Апологетика, Патристика, схоластика, реалізм, номіналізм.
- 36. Англійський емпіризм (Бекон, Локк, Берклі)
- 37. Золоте правило моралі:
- 38. Метод і система філософії Гегеля.
- 39. Антропологічна філософія л.Фейєрбаха
- 40.Філософія життя та досвід переоцінки всіх цінностей раціоналістичної культури ф.Ніцше
- 41.Теорія відчуження та соціальна філософія марксизму.
- 42.Проблема людської екзистенції та свободи в філософії екзистенціалізму.
- 43. Проблема людської екзистенції та свободи в філософії екзистенціалізму.
- 44.Позитивізм:етапи еволюції.
- 45) Філософія руського космізму
- 46) Філософія свободи та творчості м. Бєрдяева та Філософія всеєдності в. Соловйова.
- 47) Філософія серця г. С. Сковороди.
- 48) Основні етапи розвитку української філософії.
- 49) Філософія прагматизму
- 50) Філософія Просвітництва
- 51) Сучасні релігійно-філософські вчення
- 52. Конфуцій «Лунь Юй»
- 53. Платон «Бенкет»
- 54. Гегель «Хто мислить абстрактно»
- 55. Декарт «Роздуми про метод»
- 56. Причини та джерела винекнення християнства
- 57. Християнство як світова релігія. Католицизм.
- 58. Християнство як світова релігія.Православ’я.
- 59. Християнство як світова релігія. Протестантизм.
- 60. Іслам як світова релігія
- 61.Буддизм як світова релігія
- 62. Релігія як тип світогляду. Структура релігії.
- 63. Родо-племенні культи. Національні релігії Індії та Китаю.
- 64. Національні релігії: зороастризм, синтоїзм, іудаїзм.
- 65. Вільнодумство: його основні форми.
- 66. Релігійна ситуація в Україні.
- 67. Біблія як священне писання.
- 68. Нетрадиційні релігії та культи.
- 69.Моральні настанови іудаїзму і християнства
- 70. Релігієзнавство. Структура та розвиток.
- 71. Правове вирішення проблеми свободи совісті.
- 72.Регіональні форми буддизму.