Релігія як форма суспільної свідомості, її елементи та структура
Проблема релігії завжди турбувала людство. На сучасному етапі розвитку суспільства відбулося повернення інтересу до релігії як широкої громадськості, так і серйозних науковців. Це пов’язано з тим, що через феномен релігії відбувається усвідомлення людиною однієї з форм свого суспільного буття. Релігія є відповідним світосприйняттям та певною сферою життя людини, які пов'язані з відношенням її до Абсолюту. Вона народжується з потреби орієнтуватися в житті й розуміти його. Певною мірою релігія виступає і як потужний антидепресант людства та як суспільно-історичний феномен, який виник із появою людства і функціонує серед людей.
Духовне життя суспільства завжди було пов’язане з релігією. Впродовж освоєння людиною світу постійно виникали питання щодо сутності релігії, можливості існування надприродної сили й віри в неї. Так, питання про необхідність релігії неодмінно були часткою всіх філософських систем.
На ранніх історичних етапах філософія мала серед своїх основних складових міфологічні та релігійні уявлення, які тісно перепліталися між собою. Епоха Середньовіччя характеризується пануванням релігійно-теософського підходу над філософією. Остання вважалася служницею релігії та церкви. І тільки у Новий час, в епоху становлення природничо-наукового знання, епоху великих географічних відкриттів дослідження релігії як суспільного явища, як вірувань окремої людини почали відгалужуватися від філософії.
Першим, хто поставив питання про віру в Бога як незалежне від конкретного віросповідання людини, був Б. Спіноза. На відміну від Р. Декарта, він виявив тільки одну субстанцію, яка заслуговувала на абсолютне існування – Бога або Природу (що дорівнювало одне одному в його системі).
Потім послідовно Д. Юм, І. Кант, Г. Гегель визначили зміст та напрями філософського вивчення релігії. Так, Г. Гегель у своїх «Лекціях із філософії релігії» намагається дослідити віру в Бога не як суб’єктивне, особисте почуття, а як загальний процес еволюції Абсолютного духу. На його думку, релігія є такою сферою свідомості, де як у чарівному дзеркалі можна побачити всі секрети світоустрою, будови Всесвіту. Все, що є життєво важливим для людини. знаходить своє відображення та завершення в релігії, в почуттях до Бога, у поєднанні із Абсолютним Духом. Отже, релігія звільняє людину від неважливих, другорядних речей, які заважають сприйняттю істинних законів світобудови.
Релігія як система вірувань та релігійних інститутів, що відправляють релігійні культи, є породженням розуму й діяльності людини. Тому релігію слід розглядати також і як феномен культури, що присутній у різних народів (окремих націй), і цим, передусім, визначається таке розмаїття релігій.
Релігія є культурно-історичним феноменом, глибинною компонентою духу людини, тим великим і таємничим джерелом, з якого народжуються вірування, міфи, сакральні тексти, прозріння, одкровення, взагалі – динамічні імпульси і біоритми найвищого життя. Релігія не випадково зберегла роль консолідатора суспільства – вона вкорінена в соціумі через свою здатність відгукуватися на глибинні потреби людини. Релігія є суттєвою складовою суспільного життя, виступає важливим чинником виникнення і розвитку суспільних відносин. Так званий зовнішній контроль за поведінкою людини доповнюється більш досконалим, внутрішнім самоконтролем, скерованим на найвищі моральні цінності людства. Трансцендентний Абсолют (Бог), з одного боку, і совість як соціальний контролер, з другого, – створюють силове поле, яке й утримує особу в межах норм, вироблених культурою впродовж багатьох століть. Отже, релігію розглядають не тільки як іманентну людині даність, а й як дієвий суспільний чинник, значимий для особи і суспільства загалом.
Розглядаючи структуру релігії, слід звернути увагу на те, що в сучасній науковій літературі існує декілька способів структурування релігії. Так, одні автори основними складовими релігії називають релігійну свідомість, діяльність, інститути й організації; другі вважають, що структуру релігії складають доктрина, міф, естетичні цінності, ритуали; треті, яких більшість, у релігійній структурі виокремлюють релігійну свідомість, релігійні погляди та уявлення, релігійний культ, релігійні організації. Зупинимося на останньому, з зазначених, визначенні релігійного комплексу. Отже, структуру релігії складають: релігійні організації та інститути (церкви, секти, деномінації); релігійна діяльність (культ, культові тексти, статути); релігійні відносини (релігійні відносини, норми, статути); релігійна свідомість (ідеї, міфи, догми, погляди, уявлення, почуття, емоції, традиції, звичаї).
Предметом релігійної віри є надприродне. Люди, яким властивий релігійний тип свідомості, вірять у винятковий характер надприродних істот або сил, і, зокрема, не застосовують до них звичайних критеріїв емпіричної вірогідності. Уявлення про існування надприродного – це результат тривалого розвитку людської свідомості і культури загалом.
У первісному суспільстві релігія як відносно самостійне утворення ще не виділилася. Надалі, ставши відносно відокремленою, вона дедалі більше диференціювалася, у ній утворилися елементи, між якими виникли зв’язки.
Невід’ємною частиною будь-якої релігії є культ – сукупність символічних дій, що визначаються відповідними релігійними уявленнями, ідеями, догмами. До культу належать усі види дій, пов’язані з релігійною практикою: обряди, ритуали, жертвоприношення, таїнства, богослужіння, молитви, а також матеріальні предмети – храми, священні реліквії й обладнання. Ритуальний акт набуває релігійного сенсу лише у зв’язку з визначеними віруваннями, вираженням, практичною реалізацією яких він є. Формування й ускладнення культу в усі історичні епохи пов’язані з розвитком релігійних вірувань.
Релігійна свідомість має два рівні – повсякденний і концептуальний, теоретичний. Повсякденна релігійна свідомість з’являється у вигляді образів, уявлень, стереотипів, установок, ілюзій, настроїв та почуттів, звичок і традицій, що є безпосереднім відображенням умов буття людей. На цьому рівні є раціональні, емоційні і вольові елементи. Релігійна свідомість на концептуальному рівні –– це спеціальна розроблювальна, систематизована сукупність понять, ідей, принципів, міркувань, аргументів, концепцій.
Як соціальне явище релігія має свої організаційні форми. Дослідниками релігій виділяються три типи релігійних об’єднань: церква – (від грец. «еклезія» – зібрання людей, що скликане для релігійної дії, єврейський аналог – «кагал») - це тип релігійної організації зі складною, чітко централізованою та ієрархізованою системою взаємодії між священством і віруючими, що здійснюють функції вироблення, збереження, передачі релігійної інформації, організації й координації релігійної діяльності і контролю за поведінкою віруючих; секта – релігійне об’єднання, що відокремилося від панівного в країні напряму; деномінація – проміжна ланка між сектою і церквою, що перебуває на стадії становлення.
- Філософія
- Релігієзнавство
- Естетика
- Передмова
- Авторський колектив:
- Філософія
- Філософія: коло її проблем і роль у суспільстві
- Поняття світогляду та його історичні типи: міфологічний, релігійний, філософський
- Специфіка філософського світогляду. Основне питання філософії
- Філософія у системі культури. Функції філософії
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 2 антична філософія
- Умови виникнення, особливості та етапи розвитку античної філософії
- Розвиток ідей у натурфілософських школах Стародавньої Греції (мілетська, піфагорійська школа, Геракліт, елеати, античний атомізм)
- Філософські ідеї періоду високої класики
- Ідеї та школи завершального етапу розвитку античної філософії
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 3 філософія середньовіччя
- Історичні та соціокультурні умови формування середньовічної філософії
- Характерні риси та проблематика середньовічної філософії
- Вихідні ідеї патристики
- Схоластика як провідний напрям середньовічного філософствування
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 4 філософія відродження
- Історичні передумови та культурні чинники формування філософії Відродження
- Натурфілософія і нове природознавство Відродження
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 5 філософія нового часу та епохи просвітництва
- Історичні й соціокультурні умови становлення філософії Нового часу та Просвітництва
- Основні здобутки раціоналізму Нового часу
- Філософія Просвітництва
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Історичні та соціокультурні передумови формування класичної німецької філософії
- «Критична філософія» і. Канта
- Система і метод г. Гегеля
- Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха
- Марксистська філософія: основні ідеї
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Додаткова
- Тема 7 західна філософія кінця хіх-хх століть
- Історичні та соціально-культурні передумови виникнення некласичної філософії
- Основні течії західної некласичної філософії кінця хіх - початку хх ст.
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 8 історія української філософії
- Філософська думка у культурі Київської Русі XI-xіv ст.
- Філософія України XV-xviiі ст.
- Українська філософія хіх - першої третини хх ст.
- Розвиток філософської думки в Україні хх - ххі століття
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 9 діалектика як учення про розвиток
- Діалектика та її історичні форми
- Принципи і закони діалектики
- Категорії діалектики
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 10 філософське вчення про буття
- Категорія “матерія” у філософії. Сучасна наука про будову матерії
- Рух, простір і час – атрибутивні властивості матерії. Соціальний простір та соціальний час як форми буття людей у культурі
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література:
- Тема 11 проблема людини у філософії
- Проблема антропосоціогенезу
- Єдність біологічного і соціального в людині
- Проблема сенсу життя людини
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 12 свідомість, її походження та сутність
- Постановка проблеми свідомості у філософії
- Роль діяльності, спілкування та мовлення у формуванні і розвитку свідомості
- Структура свідомості. Свідоме та несвідоме
- Свідомість і самосвідомість
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 13 пізнання та освоєння людиною світу
- Філософське вчення про пізнання
- Методи і форми наукового пізнання
- Істини як ідеал і мета пізнання
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 14 предмет соціальної філософії
- Предмет і структура соціальної філософії
- Структурованість соціальної системи
- Історична періодизація суспільного розвитку
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 15 суспільне виробництво як спосіб буття людини в культурі
- Матеріальна культура та її структура
- Духовна культура та її структура
- Основні терміни
- Питання і завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 16
- Політика та політична система суспільства. Структура політики
- Держава як основний політичний інститут
- Правова держава та громадянське суспільство
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 17 філософія історії
- Історія як предмет філософії
- Співвідношення еволюції та революції у розвитку людства
- Рушійні сили історії та проблема її сенсу
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 18 стратегія майбутнього
- Опозиція “модерн – постмодерн” у культурному та цивілізаційному поступі людства
- Глобальні проблеми сучасності як негативні наслідки культури модерну
- Феномен глобалізації у сучасному цивілізаційному розвитку
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 19 логіка як філософська і наукова дисципліна
- Предмет логіки. Форми абстрактного мислення
- Міркування та його структура
- Принципи і закони правильного мислення
- Формальна та сучасна логіка
- Функції та значення логіки
- Логічна культура особистості
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 20
- Поняття як форма абстрактного мислення
- Види понять
- Відношення між поняттями
- Логічні операції над поняттями
- Судження як форма абстрактного мислення
- Прості судження та їх структури
- Відношення між простими атрибутивними судженнями за логічним квадратом
- Види складних суджень, створених за допомогою логічних сполучників
- Умовивід як форма абстрактного мислення
- Дедуктивний умовивід
- Недедуктивні умовиводи: індукція, аналогія
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 21 логічні основи аргументації
- Доведення і спростування
- Правила і помилки в доведенні та спростуванні
- Суперечка та її види
- Історія мистецтва суперечок
- Класифікація, основні принципи і правила ведення суперечки
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Релігієзнавство
- Тема 22
- Релігієзнавство як одна з філософських наук
- Релігія як форма суспільної свідомості, її елементи та структура
- Функції релігії та її роль у житті суспільства
- Історичні типи та форми релігії
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 23 ранні релігійні вірування та етнонаціональні релігії
- Первісні релігійні вірування Умови виникнення та характеристика основних форм первісних вірувань
- Закономірності появи та особливості віровчення і культу
- Релігія Стародавнього Єгипту
- Релігії Греції та Риму
- Зороастризм
- Релігії Стародавнього Китаю
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література Основна:
- Додаткова:
- Тема 24 світові релігії: буддизм, християнство, іслам
- Буддизм Походження буддизму та його ідейні джерела
- Віровчення буддизму
- Напрями буддизму
- Християнство як світова релігія Ідейні витоки та еволюція християнства
- Основи християнського віровчення
- Особливості християнського культу
- Виникнення ісламу
- Віровчення ісламу
- Основні напрями в ісламі
- Іслам в Україні
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література Основна:
- Додаткова:
- Тема 25 історія і сучасний стан релігій в україні
- Запровадження християнства в Київській Русі
- Греко-католицизм
- Католицизм
- Протестантизм
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 26 релігя в сучасному світі
- Специфіка розвитку релігії в сучасну епоху: релігійний модернізм та фундаменталізм
- Неорелігії: причини їх виникнення і класифікація.
- Діяльність нетрадиційних релігійних рухів (нрр) у сучасній Україні
- Свобода совісті
- Забезпечення в незалежній Україні свободи свісті
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 27 предмет етики
- Розуміння етики у добу Середньовіччя
- Розуміння етики у Новий час та епоху Просвітництва
- Походження моралі
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 28 поняття і структура моральної свідомості та категорії етики
- Категорії етики
- Основні терміни
- Література
- Тема 29 моральний світ людини. Проблеми прикладної етики
- Поняття моральної необхідності і моральної свободи
- Любов як сутнісна засада людського буття
- Проблеми прикладної етики
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Естетика
- Тема 30 естетика як філософська наука. Коло її проблем і завдання
- Формування предмету естетики в межах філософського знання. Естетика як самостійна наука
- Естетика в структурі міжпредметних зв’язків. Естетика і мистецтво. Естетика і мистецтвознавство
- Основні терміни
- Література
- Тема 31 мистецтво як предмет естетичного аналізу
- Сучасна естетика про природу і сутність видоутворення в мистецтві
- Основні терміни
- Питання та завдвння для самоконтролю
- Література