Віровчення буддизму

Найважливішим у віровченні буддизму є чотири шляхетні істини. Побудовані вони аналогічно до принципу лікування хворого: історія захворювання, діагноз, можливість виліковування, рецепт.

І. Життя у світі сповнене страждання.

ІІ. Причиною страждань є бажання.

ІІІ. Для того, щоб позбавитися від страждань, потрібно позбавитися від бажань.

ІV. Для цього треба йти шляхом доброчинності, який вказує «Восьмерічний шлях».

Цей «Восьмерічний шлях» складають такі етапи:

1. Правильні погляди (вони зосереджені у “Панча шила” або п’ять заповідей Будди: не вбивай; не кради; не говори неправду; не вживай спиртного; не чини перелюбу. Це культура мудрості, яка породжує в душі людини доброчинності: щедрість, смирення, благонравство, очищення).

2. Правильна рішучість. (З другого по шостий етап формується культура поведінки: єдність думки, слова та дії).

3. Правильна мова.

4. Правильна поведінка.

5. Правильний спосіб життя.

6. Правильні зусилля.

7. Правильна увага. (Сьомий та восьмий етапи закріплюють культуру медитації).

8. Правильне зосередження і екстаз.

Кожен, хто прагне істини, повинен пройти «Восьмерічним шляхом» у чітко окресленій послідовності. Крім того важливим є заповіт Будди: «Покладайтеся на сенс, а не на слова! Покладайтесь на початкову мудрість, а не на звичайний розум! Покладайтеся на абсолютну істину, а не на відносну! Покладайтеся на вчення, а не на особистість!».

Вищою метою буддизму є нірвана – заспокоєння та згасання пристрастей і навіть самосвідомості. Велика нірвана Будди стала відліком часу існування буддизму як релігії.

Закінчення життєвого шляху Будди подається досить символічно і кодовано.

Трапеза у бідного коваля Чундри, у місті Кушинагар, закінчилась трагедією – Будда отруївся пиріжками з несвіжим м’ясом, свідомо жертвуючи своїм життям заради життя учнів. Оскільки буддисти вживають тільки вегетаріанську їжу, то така образність легенди може бути розгорнута як принесення себе в жертву заради продовження вчення. Тіло Будди піддали кремації і прах поділили на вісім частин, який потім розвезли на вісім сторін світу. Цю святиню буддизму зберігають у ступах (з мови народу палі – «тхупа» – верхівка, ритуальна споруда, місце збереження святині та модель всесвіту). Разом з цим, найважливішою святинею буддизму вважають зуб Будди. Знаходиться він на Шрі-Ланці у м. Канді. Сюди, за легендою, його з Індії привезла у своїй зачісці принцеса Хемалатха. Під час кремації Будди з попелу випало чотири зуба Будди, три з них згодом відійшли у інший світ, а один зберігся і донині є символом держави та влади. Пізніше було побудовано храм і кожного року святкується двохтижневе свято вшанування слонів). У 1998 р. ісламські терористи намагалися підірвати храм зі святинею, вважаючи, що у такий спосіб прискориться занепад буддизму.

Ще однією святинею буддизму вважають дерево Бодхі, під яким Будда став просвітленим і отримав чотири шляхетні істини.

Кожен буддист вірить у те, що людина знаходить порятунок у трьох сферах: перша – Будда, друга – Дхарма (вчення про істину), третя – Сангха (чернеча громада).

Сакральним текстом буддистів є «Трипітака» (санскр. – три кошика мудрості) – збірник духовної літератури, в якому записано учнями Будди одкровення свого вчителя. Вона складається з трьох частин (пітак) і свого остаточного оформлення набула на початку нашої ери, хоча й була канонізована через три місяці після смерті Будди.

Віная-пітака – «кошик правил поведінки» містить правила, яких необхідно дотримуватись у буддизму, зокрема в житті буддійських ченців.

Сутта-пітака – «кошик сутр», у формі притч, афоризмів, повчань, легенд та бесід найулюбленіший учень Будди, Ананда викладає п’ятдесят п’ять породжень учителя.

Абхідхарма-пітака – «кошок тлумачення вчення», де розглядаються філософські та етичні проблеми, порушені самим Буддою.

Собори буддистів називаються «сангіті» (всього відбулось шість) і на них ухвалюються доленосні для буддизму рішення, приймаються релігійні ухвали.