Функції та значення логіки

Логіка складає інтелектуальне ядро духовної культури і виконує в ній важливі функції, зокрема, пізнавальну, світоглядну і методологічну.

1. Пізнавальна функція логіки. Як і будь-яка наука, логіка відкриває та досліджує об’єктивні закони, з тією лише різницею, що це закони не зовнішнього світу, а мислення. Займаючи важливе місце в загальній системі пізнання світу, логіка виконує, насамперед, загальнонаукову – пізнавальну функцію. Її зміст криється в тому, що логіка надає надійний інструмент пізнання дійсності, виробляє правильні форми міркувань, виробляє критерії істинності.

2. Світоглядна функція логіки. Якщо в природничих та суспільних науках мислення служить лише засобом пізнання дійсності, то в для логіки воно є безпосередньою метою пізнання. Розкриваючи закономірності мислення логіка, вносить свій вагомий внесок у розуміння ключових понять – свідомість, людина, пізнання тощо, чим допомагає осмислювати фундаментальну філософську проблему – відношення мислення до буття. Як наслідок, вона приймає активну участь у формуванні світогляду людей – сукупності поглядів на світ в цілому та на відношення людини до цього світу.

3. Методологічна функція. Логічна теорія є засобом і методом пізнання. Але як теорія, що досліджує процес мислення, логіка є не лише методом, а й методологією пізнавальної діяльності. Це справедливо вже відносно до традиційної логіки, основу якої складає теорія умовиводів і доказів, що надає наукам методами отримання вивідного знання. Це ж стосується і символічної логіки, яка розробляє спеціальні математичні методи рішення завдань.

Означені функції логіка виконувала на всіх етапах свого розвитку, хоча проявлялися вони в різний час по-різному. В сучасних умовах її роль і значення зростають під впливом розвитку інформаційних технології. Розробка мов програмування перетворила логіку на інструментальне знання, надала їй особливого міждисциплінарного статусу. Американський математик Н. Вінер вважав, що виникнення кібернетики було б неможливим без сучасної логіки. Автоматика і електронно-обчислювальна техніка використовують алгебру логіки, а в керуючих системах кібернетики важливу роль відіграють релейно-контактні схеми, які моделюють логічні операції. Опис цих операцій, який надається логікою, сприяє аналізу структури думок і відкриває багаті можливості автоматизації логічних процесів.

Логіка як філософська наука має велике теоретико-пізнавальне і практичне значення. Вона сприяє розвитку наукових і пізнавальних здібностей людини, оволодінню новими знаннями. Закони й форми мислення є об’єктивними, загальнолюдськими, стосуються всіх людей і діють в усіх галузях науки. Важливе значення логіка має в науковій діяльності. Вона формує підґрунтя для плідних занять наукою. Оволодіння логікою, безперечно, сприяє розвитку творчого мислення, його активності. Не можна перебільшити значення логіки і в наукових суперечках. Якщо учасники дискусії виходять з одних і тих же істинних засновків, але в ході доведення приходять до різних результатів, то це означає, що хтось з них стоїть на хибних позиціях, тому що істинним може бути лише один висновок. В цьому випадку, щоб примусити свого опонента встати на істинний шлях, треба викрити логічні помилки в його міркуваннях.

Логіка має практичне значення і в економічній діяльності, оскільки створює теоретичні передумови для конструювання логічно послідовної системи побудови стратегії і тактики маркетингу та менеджменту, скеровує думку підприємця в напрямку вибору тих чи інших варіантів підприємницької діяльності, орієнтує на правильне розуміння законодавчих актів. Знання законів логіки допомагає виключити розпливчастість у діловій бесіді, неоднозначність при складанні ділових паперів, дозволяє оцінювати доказову силу висловлювань у полеміці, знаходити правильні шляхи виправлення помилок.