Основні терміни

Аналогія — це традуктивний умовивід, у якому на підставі подіб­ності двох предметів в одних ознаках робиться висновок про подіб­ність цих предметів в інших ознаках.

Визначення понять — вид логічних операцій над поняттями, процедура уточнення смислу вже відомих понять і запровадження нових. Існує два основних види визначень: семантичні (остенсивні) і синтаксичні.

Зміст понять — сукупність істотних і загальних ознак, які в цьому понятті мисляться.

Зміст судження (у логіці зміст часто називають матерією) — істиннісне значення судження, у двозначній логіці - це істина або хиба.

Індуктивні умовиводи — міркування, в яких рух знань відбувається від менш загального знання (як правило, одиничного) до більш загального знання (часткового або всезагального).

Обмеження понять — це логічна операція над поняттями, завдяки якій відбувається перехід від поняття з ширшим обсягом (родового) до поняття із вужчим обсягом (видового) через додавання до змісту вихідного поняття ознак, що стосуються лише частини елементів його обсягу. Кінцевим результатом такої операції є поняття, обсяг якого складається з одного елемента.

Обсяг понять є сукупністю (множиною) тих конкретних предметів, які підпадають під це поняття, оскільки мають спільну для них властивість (ознаку). Окрім обсягу поняття у логіці виокремлюють і доповнення до обсягу, тобто всі предмети, які не входять у цю сукупність.

Поділ понять — логічна операція над поняттями, за допомогою якої розкривається обсяг родового поняття через перелік його видів або елементів.

Поняття – це форма мислення, яка за допомогою слів мови розкриває суттєві (якісні, специфічні) ознаки предметів і явищ дійсності. Відповідно, у мові поняття позначають словом, словосполученням, а то й цілим реченням (називним).

Судження — це форма мислення, в якій розкриваються зв'язки предметів із їх ознаками (для атрибут між предметами (для релятивних суджень).

Узагальнення понять — це логічна операція над поняттями, завдяки якій відбувається перехід від поняття з вужчим обсягом до поняття з ширшим обсягом шляхом збіднення його змісту (тобто вилучення специфічних видових ознак). Кінцевим результатом цієї операції є так звані категорії філософії (універсальні поняття), тобто поняття, які поєднують у собі майже всі предмети дійсності.

Умовивід є формою мислення, в якій за допомогою певних логічних схем, з одних думок (суджень-засновків) із логічною необхідністю отримують нові думки (судження-висновки). По-суті, умовиводи і є такими логічними схемами. Засновки і висновки умовиводів можуть бути як простими так і складними судженнями.