Формальна та сучасна логіка

У системі наук крім формальної логіки особливе місце займають модальна, математичка (символічна) та діалектична. Це обумовлено тим, що формальна логіка не досліджує всіх умов пізнання істини.

Як відомо з курсу філософії, термін «діалектична логіка» був уведений в науковий обіг німецьким філософом Г. Гегелем, який на ідеалістичній основі (діалектика понять, мислення) виклав основні закони і принципи діалектичної логіки як вчення про загальний розвиток Абсолютного Духу. Діалектична логіка – це вищий ступінь у розвитку логічної науки, яка описує закономірності розвитку суспільства, мислення та людини. Діалектична логіка, як і формальна, вивчає мислення, але з іншого боку та іншими методами. Якщо формальна логіка вивчає структури мислення, закони і принципи побудови правильних міркувань, то діалектична досліджує те, як вони зв’язані в абстрактному мисленні, коли останнє спрямоване на пізнання істини. Діалектична логіка вивчає форми мислення у їх зв’язках, переходах, розвитку, русі.

У філософії діалектику визначають як науку про загальні закони і форми руху мислення, які є засобами пізнання внутрішньо суперечливої сутності предметів і явищ об’єктивного світу. Закони діалектики є законами діалектичної логіки. Діалектична логіка вивчає логічні засоби мислення, за допомогою яких відбувається процес пізнання істини. Пізнавальні засоби діалектичної логіки складаються з системи принципів, законів і категорій діалектики. Вимоги, які випливають із законів діалектичної логіки, є методологічними принципами для всіх наук, у тому числі й для формальної логіки, предметом якої є сама структура думки, що відволікається від конкретного змісту. Діалектична логіка долає обмеженість формальної; вона дає їй теоретико-пізнавальну основу, визначає місце в системі інших наук, її пізнавальне значення, природу основних логічних положень і меж їх застосування. Так, якщо формальна логіка вивчає мислення з боку логічної структури, то діалектична розглядає мислення з його конкретним змістом, аналізує основні форми і закони мислення як результат відображення об’єктивної дійсності, враховує досвід, практику, історизм процесів і явищ, предмет розглядає в цілому. Головне завдання діалектичної логіки полягає в тому, щоб в усіх логічних формах відобразити і відтворити живу дійсність, її рух і розвиток.

Сутність діалектичної логіки можна звести до таких основних моментів:

1. на відміну від формальної, яка є логікою статики, діалектична логіка є вченням про те, як у формах абстрактного мислення відображається об’єктивна дійсність, що вічно розвивається і змінюється;

2. діалектична логіка оперує «поняттями-процесами», тобто враховує рух, мінливість світу.

Формальна і діалектична логіка зв’язані. В роботі «Анти-Дюрінг» німецький мислитель Ф. Енгельс розкрив органічну єдність формальної і діалектичної логіки, розглянувши їх як дві науки, що направлені на дослідження різних сторін людського мислення. Формальна логіка підпорядкована принципам діалектичної логіки, як своїй філософсько-методологічній основі. Але і діалектика виявляється залежною від принципів формальної логіки, оскільки розглядає мислення в його стійких структурних утвореннях. Однією із необхідних умов розвитку діалектики, як логіки, є максимальне врахування і узагальнення досягнень формальної логіки. Формальна логіка широко застосовується в математиці, фізиці, біології, кібернетиці, лінгвістиці, соціології, психології, економіці тощо як спеціальний метод.

Новим етапом у розвитку формальної логіки виступає математична (символічна) логіка. Для математичної логіки характерним є опис законів і форм мислення за допомогою математичних символів. Абстрагуючись від конкретного змісту висловлювань, математична логіка розкриває більш складні процеси мислення, пропонує перспективи моделювання операцій мислення на рівні сучасних алгоритмізованих інформаційних систем. Сутність математичної логіки яскраво виразив англійський філософ і вчений Б. Рассел. Він зазначив, що нова філософія і наука мають спеціальний технічний метод конструювання, а саме: математичну логіку, нову галузь математики, яка набагато ближча філософії, ніж будь-яка інша традиційна наука. Математична логіка дає змогу побачити філософські висновки наукової теорії, які сутності мають бути прийняті та які співвідношення між ним.

Важливого значення в демократичних суспільствах надають юридичній логіці (деонтична модальна логіка). Юридична логіка – це наука, яка вивчає закономірності застосування логічних теорій у правовому пізнанні та юридичній практиці. Тут логіка є прикладною дисципліною, тому поле її застосування – правознавство – накладає відбиток на її методи і засоби. Можна вважати, що юридична логіка – це наука про правовий метод, оскільки метод права не є суто правовим і не є суто логічним. Правовий метод відображає фундаментальну формально-змістовну залежність природи права.