Міркування та його структура

Нерідко логіку називають формальною, підкреслюючи, що вона спрямована на дослідження не змістовної істинності міркувань, а їх формальної правильності. Формальна логіка не вивчає умов, які зв’язані з доведенням істини, але вона неодмінно передбачає цю істинність, бо хибний зміст думки порушує логічну форму, і, навпаки – порушення логічної форми може призвести до хибного висновку. Тобто, логічна правильність думки (відповідність мислення логічним законам) є необхідною умовою її істинності. Наприклад, у міркуванні:

всі матеріали проводять електричний струм.

Резина – матеріал.

_________________________________

Резина проводить електричний струм

хибність висновку обумовлена змістовною хибністю першого засновку. Хоча саме міркування є логічно правильним.

При цьому змістовна істинність міркувань сама по собі теж не гарантує істинності висновку при неправильній побудові умовиводу. Так, міркування:

всі громадяни України мають право на освіту.

Антон Волентір не громадянин України.

_________________________________

Антон Волентір не має права на освіту.

має хибний висновок, оскільки порушена логічна структура думки.

Тобто, істинність висновку обумовлюється двома умовами: 1) формальною правильністю міркувань; і 2) змістовною істинністю суджень.

Приклад. Зробити висновок, якщо це можливо

Деякі юристи – нотаріуси.

Деякі нотаріуси займаються спортом.

Отже, __________________________

Здоровий глузд підказує, що дане міркування буде мати висновок «Деякі юристи займаються спортом». Спробуємо встановити правомірність цього висновку, використовуючи кола Ейлера-Венна. Аналізуючи перший засновок, робимо висновок, що юристи і нотаріуси мають спільних членів, тобто перетинаються. На цьому етапі можна застерегти від поширеної помилки. Відомо, що всі нотаріуси є юристами, але в засновку цієї інформації не дано. Наприклад, із судження «Деякі зимові дні – теплі» не слідує, що «Всі теплі дні – зимові». Друге посилання дає право говорити про перетин множини нотаріусів та множини тих, хто займається спортом. Однак коло, яке зображує множину тих, хто займається спортом, можна зобразити і як на рис. 1а, і як на рис. 1б. Відповідно, обґрунтованого висновку щодо співвідношення юристів і тих, хто займається спортом, зробити не можна.

Рис. 1

Аналогічні висновки матимемо з прикладів, наведених нижче:

Приклад (самостійно). Зробити висновок, якщо це можливо.

В усіх містах, що знаходяться за полярним колом, є білі ночі.

Київ не знаходиться за полярним колом.

Отже, ___________________________.

З викладеного вище випливає, що міркування (процес переходу від однієї думки до іншої) можуть бути формально правильними і формально неправильними (рис. 2).

Рис. 2

Висновок: а) при неправильних міркуваннях і хибних засновках (принаймні один із засновків хибний) висновок може бути будь-яким;

б) при неправильних міркуваннях та істинних засновках висновок може бути будь-яким;

в) при правильних міркуваннях та хибних засновках висновок може бути будь-яким;

г) при правильних міркуваннях та істинних засновках висновок обов’язково буде істинним (не може бути хибним).

Отже, формальна логіка – наука, що вивчає форми думки – поняття, судження, умовиводи та доведення з боку їх логічної структури. Логіка – це наука про закони і форми правильного мислення. Основна задача формальної логіки – сформулювати закони і принципи, дотримання яких є необхідною умовою одержання нового знання. Втім крім формальних правил логіка досліджує змістовні правила міркувань. Так, індуктивні та традуктивні умовиводи поряд з формально-логічними правилами, містять низку змістовних правил, без дотримання яких ймовірність істинності висновку знижується.