Основні терміни

Філософія історії – розділ філософії, що займається проблемами смислу історії, її закономірностями, головними напрямами розвитку людства та історичним пізнанням.

Спрямованість історичного процесу – внутрішня логіка історії, яка відбувається через діалектичне сходження до реалізації тотожності сутності людини та сутності історії. Визначається у розв’язанні суперечностей матеріально-практичних та ідеально-теоретичних підстав предметно-практичної та культуротворчої діяльності людей.

Еволюція – поступові зміни в соціальному житті, в природі, їх які не торкаються зміни основ циклів, в яких вони відбуваються.

Революція – якісна зміна, переворот в соціальному житті, який забезпечує прогресивний розвиток.

Прогрес – ( від лат. progress – рух уперед, успіх) – тип, напрямок розвитку, що характеризується переходом від нижчого до вищого, від менш складного до більш складного. Про прогрес можна говорити стосовно систем загалом, окремих її елементів, структури й інших параметрів об’єкта, що розвивається.

Регрес – “зворотній розвиток”, рух, який веде до деградації від “вищого” до “нижчого”.

Історична особа – філософське поняття, яке визначає таку характеристику особистості, сенс життя і практична діяльність якої направлені на розвиток історичного процесу.

Роль особистості в історії – збіг особистісного сенсу життя з фундаментальним сенсом історії, суб’єктивної свободи та об’єктивної необхідності.