Іслам в Україні

Райони традиційного поширення ісламу в нашій країні охоплюють значну територію Криму. Кількість мусульман в Україні за різними оцінками коливається від 1,2 до 2 млн. чоловік, що становить близько 4% населення країни, у тому числі в Криму – 12%. Як вважають у Національному інституті стратегічних досліджень, найближчим часом Україна ввійде до п'ятірки європейських країн із найбільшою питомою вагою мусульман у складі свого населення. У регіонах розповсюдження ісламу тісно переплелися релігійне і національне, значна частина невіруючих людей виконує релігійні вимоги, вважаючи їх за свої національні традиції. Мусульманське духівництво прагне внести до релігійної ідеології і культу необхідні зміни, "погоджувати" релігійні догмати з вимогами сьогоднішнього дня.

У модернізації ісламу в нашій країні спостерігаються дві лінії:

1. Відмова від найбільш архаїчних вимог. Мусульманське духівництво звільняє віруючих від цілої низки обов'язків, узаконених ісламом: від принесення обов'язкової жертви в свято курбан-байрам тощо.

2. Зближення ісламу з наукою, акцент на загальнолюдських етичних цінностях. У даний час мусульманське духівництво особливо акцентує уваги віруючих на етичному значенні ісламу, стверджуючи, що іслам виступає за збереження миру і дружби між народами, за взаємну підтримку людей, попереджає людину від аморальних вчинків. Духовенство проповідує вчення ісламу про братерство всіх мусульман, заборону Кораном крадіжки, вживання вина, перелюб тощо. Аналіз проповідницької діяльності мусульманського духівництва за останні роки показує, що служителі ісламу підкреслюють думку, що релігія – єдиний засіб виховання, збереження кращих етичних якостей людини.

Наприкінці 80-х років у регіонах традиційного розповсюдження ісламу в нашій країні з'явилися прихильники фундаменталізму. Нині створені сприятливі умови для реалізації принципу свободи совісті і діяльності мусульманських організацій. Нові реальності суспільного, політичного й духовного життя суспільства вплинули і на іслам. Росте кількість мечетей, розширюється мережа мусульманських шкіл, медресе, академій, інститутів, збільшується кількість періодичних видань тощо.