Основні терміни

Архат – (санскри, палі – гідний) у буддизмі хінаяни – людина, що досягла звільнення, остання стадія перед відходом до Нірвани.

Боддхісатва – в буддизмі махаяни – людина, яка має можливість відійти у Нірвану, але через співчуття залишається, щоб допомогти спасінню всіх живих істот.

Закят – обов’язкова милостиня в ісламі, один з «п’яти стовпів віри». Звичайно ставить 1/40 частину доходів і підлягає розподілу серед бідних.

Лама (тибет. – вищий, небесний) – спочатку титул вищого духовенства у ламаїзмі, з часом - назва ченців у ламаїзмі. Шануються віруючими як «представники Будди» на землі. Поділяються на ряд ієрархічних ступенів.

Мусульманин (араб. муслім – покірний) – послідовник ісламу.

Нірвана (санскрит. – заспокоєння, згасання) – в буддизмі стан відрешеності від життя, в якому більше не діє закон карми і не відбуваються перевтілення; мета буддизму. Через позбавлення прагнень досягнення стану, який не є ні буттям, ні небуттям, зникнення всього, що має відношення до світу явищ.

Сансара – (санскрит. – мандрівка) – в індуізмі і буддизмі термін для визначення плинності всього, що існує. Трансформація комплексу матеріальних і духовних елементів, що складають людську особу, переселення душ у нові тіла.

Сангха – община віруючих у буддизмі, що заснована Буддою, і містять чотири категорії: ченців, священнослужителів, мирян-чоловіків і мирян-жінок.

Хадж ( араб. – паломництво) один із п’яти обов’язків мусульманина, паломництво до Мекки в священний місяць Рамадан, або Рамазан.

Шаріат (араб. – припис, закон) – зведення прав в ісламі, розроблене на основі Корану і Сунни. Поєднує норми державного, спадкового, карного, цівільного і сімейного права, також приписи судочинства.