9.5. Висновок
Формами мислення є поняття, судження і умовиводи. Опосередковано, завдяки різним видам умовиводів, ми можемо отримувати нові знання. Побудувати умовивід можна при наявності одного або кількох істинних суджень (посилань), що поставлені у взаємозв'язок. Висновок - це форма мислення, в якій з одного або кількох суджень на основі певних правил висновку можна отримати нове судження, що з необхідністю або певним ступенем імовірності випливає з них. Виведення наслідків з даних посилань - широко розповсюджена логічна операція. Умовами істинності висновку є істинність посилань та логічна слушність виводу.
Висновки поділяються на дедуктивні, індуктивні та висновки за аналогією.
Дедуктивні висновки - це ті висновки, у котрих між посиланнями та. висновком є відношення логічного руху. Наприклад,
Всі риби дихають зябрами.
Всі окуні - риби.
Всі окуні дихають зябрами.
Тут перше посилання «Всі риби дихають зябрами» є загальностверджувальним судженням і виражає більший ступінь узагальнення порівняно з висновком, що також є загальностверджувальним судженням «Всі окуні дихають зябрами». Ми будуємо висновок від ознаки, що притаманна роду («риба»), до її приналежності до виду - «окунь», тобто від загального класу до його конкретного випадку, підкласу.
Категоричний силогізм - це вид дедуктивного висновку, у якому з двох істинних категоричних суджень, де S і Р пов'язані середнім терміном, при виконанні правил з необхідністю слідує висновок.
Всі метали (М) проводять струм (Р) - більше посилання.
Мідь (S) є метал (М) - менша посилка.
Мідь (S) проводить електричний струм (Р) - висновок.
Поняття, що входять до складу силогізму, називаються термінами силогізму. У наведеному прикладі термінами є: Р («електропровідник) - більший термін, це предикат висновку; 5 («мідь») - менший термін, це суб'єкт висновку; М («метал») - середній термін, що служить для зв'язування S і Р і відсутній у висновку.
Фігурами категоричного силогізмуназиваються форми, що розрізняються за положенням середнього терміну М у посиланнях. Розрізняються чотири фігури.
Приклади.
Всі квіти (М) - рослини (Р). Троянда (S) - квітка (М). Троянда (S) - рослина.
Всі вужі (Р) - плазуни (М).
Ця тварина (S) не є плазуном (М). Ця тварина (S) не є вужем(Р).
3. Всі вуглеці (М) - прості тіла (Р). Всі вуглеці (М) - електропровідні (S).
Деякі електропровідники (S) - прості тіла (Р).
4. Всі кити (Р) - ссавці (М). Жоден ссавець (М) не є рибою (S). Жодна риба (S) не с китом (Р).
Загальні правила фігур:
I фігура Більше посилання має бути загальною, менша - стверджувальною.
II фігура Більше посилання загальне і одне з посилань, а також висновок заперечувальні.
ІІІ фігура Менше посилання має бути стверджувальним, а висновок - окремим.
IV фігура Загальностверджувальних висновків не дає.
Дедуктивні висновки дозволяють виводити з істинних посилань при дотриманні відповідних правил істинні висновки. Індуктивні висновки звичайно дають нам не достовірні, а лише правдоподібні заключення. Повною індукцією називається такий висновок, у якому загальний висновок про всі елементи класу предметів робиться на основі розгляду кожного елемента цього класу. Щоб використовувати повну індукцію, потрібно: по перше, точно знати число предметів та явищ, що належить розглянути, по-друге, впевнитись, що ознака притаманна кожному елементу цього класу.
Неповна індукція застосовується у тих випадках, коли: по-перше, неможливо розглянути всі елементи класу явищ, що нас Цікавить; по-друге, якщо число об'єктів нескінченне, або скінченне, але досить велике; по-третє, розгляд знищує об'єкт (наприклад, «Всі дерева мають корені»). Тоді розглядаються не всі предмети та явища, а висновок робиться про всі.
В залежності від способів обгрунтування висновку неповна індукція поділяється на три види:
Індукція через просте перелічування, перерахування (популярна індукція), коли на основі повторення ознак у низки однорідних предметів робиться загальний висновок про притаманність цієї ознаки всім предметам та явищам. На основі популярної індукції довгий час вважали, що всі лебеді білі, поки в Австралії не зустріли чорних. Народні прикмети (ластівки низько літають - бути дощу, червоний захід сонця – завтра буде вітер) виведені на основі популярної індукції.
Індукція через аналіз та відбір фактів, коли вивчаються планомірно відібрані, найбільш типові предмети, Так обчислюють середню урожайність поля, судять про якість великих партій товару, перевіряють схожість насіння тощо. При цьому проводять різні види виборки: стихійну, квотну, вірогідну та інші.
Наукова індукція - висновок, у якому на основі пізнання необхідних ознак або необхідного зв'язку частини предметів класу робиться загальний висновок про всі предмети цього класу. Така індукція дає достовірний висновок.
Аналогія - це висновок про притаманність предмету певної ознаки (тобто властивості або відношення) на основі подібності в ознаках з пішим предметом. У формі такого висновок здійснюється приписування предмета властивості або перенесення відносин. Завдяки аналогії здійснюється перенос інформації з одного предмета (моделі) на інший (прототип). Посилання належать до моделі, висновок - до прототипу.
Залежно від характеру інформації, що переноситься з моделі на прототип, аналогія поділяється на два види: аналогія властивостей і аналогія відносин. Залежно від ступеня достовірності висновки за аналогією можна поділити на три види: 1) сувора аналогія, що дає достовірний висновок; 2) несувора аналогія, що дає вірогідний висновок; 3) хибна (вульгарна) аналогія, що дає неправдивий, хибний висновок.
- Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство
- Isbn 966-364-222-X
- Модуль і покликання філософії та її культурно-історичні типи Змістовий модуль 1 філософія, її предмет і роль у суспільстві
- Тема 1 предметне поле й функціональне призначення філософії
- 1.1. Філософія та світогляд
- 1.3. Особливості та структура філософського знання
- 1.4. Філософія і наука. Філософська рефлексія
- Семінар № 1 Предмет, функції та специфіка філософського знання
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 2 генеза філософської думки та її культурно- історичні форми
- Тема 2 еволюція філософських поглядів у контексті цивілізаційних процесів
- 2.1. Філософія Стародавнього Сходу: світоустрій та людина
- 2.2. Антична філософія: космоцентризм
- 2.3. Філософія середніх віків: теоцентризм
- 2.4. Філософія епохи Відродження: антропоцентризм
- 2.5. Філософія Нового часу: наукоцентризм
- 2.6. Німецька класична філософія: система-розум-діяльність
- Семінар №2 Історичний розвиток світової філософії
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль з сучасна філософія: синтез культурних традицій
- Тема з основні напрямки та особливості сучасної західної філософії
- 3.1. Особливості сучасної філософії
- 3.2. Неокантіанство, неогегельянство
- 3.3. Прагматизм
- 3.4. Філософія життя
- 3.5. Психоаналітична філософія
- 3.6. Персоналізм
- 3.7. Феноменологія Гуссерля
- 3.8. Екзистенціалізм.
- 3.9. Франкфуртська школа
- 3.10. Структуралізм
- 3.11. Герменевтика
- 3.12. Позитивізм, постпозитивізм
- 3.13. Неотомізм - релігійна філософія
- 3.14. Неомарксизм
- 3.15. Російська релігійна філософія та філософський містицизм
- 3.16. Ситуація постмодернізму у філософії
- Семінар № з Сучасна світова філософія
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 4 формування і розвиток вітчизняної філософської думки в контексті світової філософії
- Тема 4 філософська думка в україні
- 4.1. Філософська думка Київської Русі
- 4.2. Гуманістичні ідеї вітчизняної філософії другої половини XIII ст. - першої половини XVII ст.
- 4.3. Філософія українського Просвітництва другої половини XVII-XVIII століття. Григорій Сковорода
- 4.4. Філософія українського романтизму XIX століття
- 4.5. Професійна філософія в Україні XIX - початку XX століття
- 4.6. Українська філософська та суспільно-політична думка другої половини хіх-хх століття
- Семінар № 4 Особливості та основні етапи розвитку вітчизняної філософської думки
- Проблемно-пошукові питання
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Висновки до модуля і
- Підсумкові завдання до модуля і
- Модуль II онтологія: структурна організація та діалектика буття Змістовий модуль 5 філософський зміст проблеми буття
- Тема5 матерія, рух, простір, час
- 5.1. Буття, субстанція, матерія
- 5.2. Рух як спосіб існування матерії
- 5.3. Простір і час - форми буття матерії
- Семінар № 5 Матерія, її основні форми та спосіб існування
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 6 свідомість: її походження і сутність
- Тема 6 генезис та структура свідомості
- 6.1. Свідомість - вища форма відображення дійсності
- 6.2. Суспільна природа свідомості. Свідомість та мова
- 6.3. Творча активність свідомості
- Семінар № 6 Свідомість, її природа, сутність та структура
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 7 діалектика як вчення про загальний взаємозв'язок та розвиток
- Тема7 діалектика та її альтернативи
- 7.1. Принципи діалектичного осмислення буття. Альтернативи діалектики
- 7.2. Основні закони діалектики, їх світоглядне та методологічне значення
- 7.3. Категорії як загальні форми відображення буття, його пізнання і перетворення
- Семінар № 7 Діалектика: принципи, закони, категорії
- Проблемно-пошукові питання
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Висновки до модуля II
- Підсумкові завдання до модуля II
- Модуль III гносеологія, логіка, методологія Змістовий модуль 8 сутність і структура пізнавального процесу
- Тема 8 пізнання як предмет філософського аналізу
- 8.1.Пізнаваність світу і його законів. Агностицизм
- 8.2. Практика - критерій істини, основа і ціль пізнання. Види практики
- 8.4. Інтуїція: етапи та умови формування
- 8.5. Діалектика абсолютної і відносної істини
- Семінар № 8. Сутність та структура пізнавального процесу
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Змістовий модуль 9 логіка
- Тема 9 логіка - наука про закони правильного мислення
- 9.1. Предмет та значення логіки
- 9.2. Поняття
- 9.3. Судження.
- 9.4. Основні закони логічного мислення
- 9.5. Висновок
- 9.6. Логічні основи аргументації
- II. Правила щодо аргументів.
- III. Правила до форми обгрунтування тези (демонстрації) та помилки у формі доказів.
- Семінар № 9 Логіка як наука про закони і форми правильного мислення
- Проблемно-пошукові питання
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 10 методологія наукового пошуку: рівні, етапи, засоби
- Тема 10 методологічні проблеми наукового пізнання
- 10.1. Поняття методу та методології наукового дослідження
- 10.2. Класифікація методів наукової діяльності та особливості їх використання
- 10.3. Основні форми наукового пізнання
- Семінар № 10 Проблеми істинності знання. Методи та форми пізнавальної діяльності
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Висновки до модуля III
- Підсумкові завдання до модуля III
- Модуль IV суспільство і особистість у вимірах філософського аналізу Змістовий модуль 11 суспільство: сутність і специфіка пізнання
- Тема 11 суспільство як система та процес
- 11.1. Суспільство як система і життєдіяльність людини
- 11.2. Природа як об'єкт філософської рефлексії
- 11.3. Суспільство як процес. Проблема сенсу історії
- 11.4. Історична генеза соціальних спільнот
- 11.5. Форми суспільної свідомості -типи відображення соціального буття
- Семінар №11 Суспільство: сутність та специфіка пізнання
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 12 особистість у системі суспільних зв'язків
- Тема 12 філософія особистості
- 12.1. Людина, індивід, особистість
- 12.2. Діяльність як доцільна активність суб'єкта
- 12.3. Соціальна роль особистості в контексті її індивідуалізації
- 12.4. Специфіка ціннісного ставлення до світу
- 12.5. Екзистенційні категорії людського буття
- Семінар №12 Особистість у вимірах філософського аналізу
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 13 релігієзнавство
- Тема 13 релігія як сфера духовної культури: структура та функціональне покликання
- 13.1. Предмет та функції релігієзнавства
- 13.2. Національні релігії. Індуїзм. Іудаїзм
- 2.Національні релігії:
- 13.3. Буддизм
- 13.4. Християнство
- 13.5. Іслам
- 13.6. Свобода совісті в Україні
- 13.7. Нові релігійні течії та організації в Україні
- Семінар № 13 Науково –історична характеристика релігій світу
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Змістовий модуль 14 етика
- Тема 14 особливості функціонування моралі у суспільстві
- 14.1. Моральні виміри особистості і суспільства
- 14.2. Найважливіші моральні та етичні вчення
- 14.3. Загальні моральні поняття
- 14.4. Моральний досвід
- 14.5. Етика ділового спілкування
- Семінар № 14 Особливості моральної свідомості та спілкування
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Змістовий модуль 15 естетика
- Тема 15 естетична діяльність як предмет філософської рефлексії
- 15.1. Естетика - теорія естетичної дільності. Системність естетичних знань
- 15.2. Естетика - наука про естетичне багатство дійсності та мистецтва
- 15.3. Поліфункціональність мистецтва
- 15.4. Ціннісний та інтерпретаційний аналіз в художньому спілкуванні
- Семінар № 15 Естетика - філософія естетичної та художньої діяльності
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Висновки до модуля IV
- Підсумкові завдання до модуля IV
- Прикінцеве слово
- Тема 1. Предметне поле й функціональне
- Тема 3. Основні напрямки та особливості
- Тема 4. Філософська думка в Україні 197
- Тема 7. Діалектика та її альтернативи 302
- Тема 8. Пізнання як предмет філософського аналізу 355
- Тема 9. Логіка - наука про закони правильного мислення 388
- Тема 10. Методологічні проблеми наукового пізнання 415
- Тема 13. Релігія як сфера духовної культури:
- Тема 14. Особливості функціонування моралі у суспільстві... 566
- Тема 15. Естетична діяльність як предмет
- Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство Навчальний посібник
- Inkos@ln.Ua Свідоцтво дк №325 від 05.02.2001 р.