9.1. Предмет та значення логіки
Термін «логіка» походить від грецького слова «logos», що означав «думка», «слово», «розум», «закономірність» і використовується як для позначення сукупності правил, яким підкоряється процес мислення, що відображає дійсність, так і для позначення науки про правила міркування і тих форм, у яких воно здійснюється.
Формальна логіка - наука про закони та форми правильного мислення. Логічною формою конкретної думки є будова цієї думки, тобто спосіб зв'язку її складових. В логічних формах відображається не вся повнота змісту світу, що існує навколо нас, а його загальні структурні зв'язки, що з необхідністю втілюються і в структурі наших думок. Поняття, судження, висновки мають свої специфічні форми (структури). Структуру думки, тобто її логічну форму, можно виявити за допомогою символів. Наприклад, зміст суджень - «Всі карасі - риби», «Всі люди вмирущі», «Всі собаки - тварини» - різний, а форма одна ' й та сама: «Всі S є Р»; вона включає S (суб'єкт), тобто поняття про предмет судження, Р (предикат), тобто поняття про ознаки предмета, зв'язку («є»), кванторне слово («все»).
Ім'я - це слово або група слів, що позначають певний предмет (речі, властивості, явища, процеси природи і суспільства, психічної діяльності людей, продукти їх уяви та результати абстрактного мислення). Імена поділяються на: прості («книга», «опера») та складні, або описові («найвища гора в Америці», «планета Сонячної системи»); 2) власні, тобто імена конкретних людей, предметів, подій ( «Г.С. Сковорода», «Дніпро») та загальні (назви класу однорідних предметів - «будинок», «діючий вулкан»).
Кожне ім'я має значення (предмет, що позначається) і смисл (спосіб, яким ім'я позначає предмет, тобто інформація про предмет, яка міститься в імені). Наприклад, знакові вирази «4», «2+2», «9-5» є іменами одного й того самого предмета: числа 4, різні вирази, що позначають один і той самий предмет, мають одне і те саме значення, але різний смисл (тобто смисл виразів «4», «2+2» та «9-5» різний.
В логіці розрізняють вирази, що є іменними функціями ( «батько у», «різниця чисел z та 5») та вирази, що є пропозиціональними функціями ( х -поет», «7+у=10»). Іменна функція -це вираз, який при заміні перемінних постійними перетворюється на позначення предмета. Візьмемо іменну функцію «батько у». Поставивши замість у ім'я «письменник Жюль Верн», отримаємо «батько письменника Жюля Верна» - ім'я предмета ( у даному випадку ім'я людини). Пропозиціональною функцією називається вираз, що містить змінну і перетворюється на істинний або неправильний вислів за умови підставлення замість перемінної імені предмета з певної предметної області. Пропозиціональні функції поділяються на одномісні, що мають одну змінну, які називаються властивостями («z - композитор», «х-7=3»), і ті, що мають дві і більше перемінних, що називаються відносинами (наприклад «х - z = 16», «об'єм куба z дорівнює об'єму куба у»).
Приклади: а) «різниця чисел 100 та х». Це іменна одномісна функція; наприклад, 100-6 є ім'я предмета, ім'я числа 94; б) « у -видатний полководець». Це пропозиціональна одномісна функція; при підставленні замість у імені «Олександр Васильович Суворов, що народився 24 листопада 1730 р.» отримаємо істинне судження: «Олександр Васильович Суворов, що народився 24 листопада 1730 р., - видатний полководець», що виражене у формі розповідного речення; в) «z є композитором, який написав опери х та у». Це пропозиціональна трьохмісна функція; перетворюється на неправильне судження при підставлянні замість z імені «Бізе», замість х - «Аїда», а замість у - «Травіата», тобто судження «Бізе є композитором, який написав опери «Аїда» та «Травіата» виражене у формі розповідного речення.
Вирази (слона та групп слів) природної мови, що мають будь-який самостійний смисл, можна розділити на так звані семантичні категорії. 1) речення: оповідні, спонукальні, питальні; 2) вирази, що відіграють певну роль в складі речень: дескриптивні та логічні терміни.
До дескриптивних (описових) термінів належать:
Імена предикатів - слова або словосполучення, що позначають одиничні (матеріальні або ідеальні: «Арістотель», «перший космонавт», «7») предмети або класи однорідних предметів («книга», «гвардійський полк»).
Предикатори - слова та словосполучення, що позначають властивості предметів або відносини між предметами (наприклад, «порядний», «синій», «менше», «є планета»). Предикатори бувають одномісні і багатомісні.
Функціональні знаки - вирази, що позначають предметні функції, операції («+», «v», «ctg a»).
Крім того, в мові трапляються так звані логічні терміни (логічні постійні, або логічні константи):
Кон'юнкція відповідає союзу «і». Кон'юктивні висловлювання позначаються «а ^b», або «а*b», або «а & b".Наприклад, «Скінчились лекції (а), і студенти пішли додому (b).
Диз'юнкція відповідає союзу «або». Диз'юнктивне судження позначаються: a v b (несувора диз'юнкція) та a v b (сувора диз'юнкція); відмінність їх в тому, що при суворій диз'юнкції складне судження є істинним тільки в тому разі, коли істинним є одне із суджень, але не обидва, а при несуворій диз'юнкції істинними можуть бути одночасно обидва судження. «Він шахіст або футболіст» позначається як a v b «Зараз Петров знаходиться дома або в інституті» позначається як a v b.
Імплікація відповідає союзу «якщо,..то». Умовне судження позначається: a > b або a —> b (наприклад, «Якщо буде гарна погода, то ми підемо в ліс»).
Еквіволенція відповідає словам «якщо і тільки якщо...», «тоді і тільки тоді, коли...», «еквівалентно». Еквівалентне висловлювання позначається a = b , або a <-> b.
Заперечення відповідає словам «не», «невірно, що...» Заперечувальний вислів позначається а, а, ~ а (наприклад, «падає сніг» (а); «невірно, що падає сніг» (а)).
Квантор спільності позначається V і відповідає квантовим словам «всі» («Всякий», «кожний», «жоден»). Наприклад, «Всі мухомори отруйні» позначається \/х P(x).
Квантор існування позначається 3 і відповідає словам «деякі», «існують». Наприклад, «Деякі люди мають вищу освіту» позначається Эх Р(х).
Приклади. 1. «Якщо у мене буде вільний час (а) і я складу іспити з педагогіки (b) та психології (с), то я поїду відпочивати до Криму (d) або до Туреччини (е)». Формула: (а^b^с) > (dve). 2. «Якщо людина з дитинства та юнацтва не давала нервам панувати над собою, то вони не звикнуть дратуватися та будуть їй підвладні» (К. Ушинський). Формула: (b^d) э (c^d).
- Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство
- Isbn 966-364-222-X
- Модуль і покликання філософії та її культурно-історичні типи Змістовий модуль 1 філософія, її предмет і роль у суспільстві
- Тема 1 предметне поле й функціональне призначення філософії
- 1.1. Філософія та світогляд
- 1.3. Особливості та структура філософського знання
- 1.4. Філософія і наука. Філософська рефлексія
- Семінар № 1 Предмет, функції та специфіка філософського знання
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 2 генеза філософської думки та її культурно- історичні форми
- Тема 2 еволюція філософських поглядів у контексті цивілізаційних процесів
- 2.1. Філософія Стародавнього Сходу: світоустрій та людина
- 2.2. Антична філософія: космоцентризм
- 2.3. Філософія середніх віків: теоцентризм
- 2.4. Філософія епохи Відродження: антропоцентризм
- 2.5. Філософія Нового часу: наукоцентризм
- 2.6. Німецька класична філософія: система-розум-діяльність
- Семінар №2 Історичний розвиток світової філософії
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль з сучасна філософія: синтез культурних традицій
- Тема з основні напрямки та особливості сучасної західної філософії
- 3.1. Особливості сучасної філософії
- 3.2. Неокантіанство, неогегельянство
- 3.3. Прагматизм
- 3.4. Філософія життя
- 3.5. Психоаналітична філософія
- 3.6. Персоналізм
- 3.7. Феноменологія Гуссерля
- 3.8. Екзистенціалізм.
- 3.9. Франкфуртська школа
- 3.10. Структуралізм
- 3.11. Герменевтика
- 3.12. Позитивізм, постпозитивізм
- 3.13. Неотомізм - релігійна філософія
- 3.14. Неомарксизм
- 3.15. Російська релігійна філософія та філософський містицизм
- 3.16. Ситуація постмодернізму у філософії
- Семінар № з Сучасна світова філософія
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 4 формування і розвиток вітчизняної філософської думки в контексті світової філософії
- Тема 4 філософська думка в україні
- 4.1. Філософська думка Київської Русі
- 4.2. Гуманістичні ідеї вітчизняної філософії другої половини XIII ст. - першої половини XVII ст.
- 4.3. Філософія українського Просвітництва другої половини XVII-XVIII століття. Григорій Сковорода
- 4.4. Філософія українського романтизму XIX століття
- 4.5. Професійна філософія в Україні XIX - початку XX століття
- 4.6. Українська філософська та суспільно-політична думка другої половини хіх-хх століття
- Семінар № 4 Особливості та основні етапи розвитку вітчизняної філософської думки
- Проблемно-пошукові питання
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Висновки до модуля і
- Підсумкові завдання до модуля і
- Модуль II онтологія: структурна організація та діалектика буття Змістовий модуль 5 філософський зміст проблеми буття
- Тема5 матерія, рух, простір, час
- 5.1. Буття, субстанція, матерія
- 5.2. Рух як спосіб існування матерії
- 5.3. Простір і час - форми буття матерії
- Семінар № 5 Матерія, її основні форми та спосіб існування
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 6 свідомість: її походження і сутність
- Тема 6 генезис та структура свідомості
- 6.1. Свідомість - вища форма відображення дійсності
- 6.2. Суспільна природа свідомості. Свідомість та мова
- 6.3. Творча активність свідомості
- Семінар № 6 Свідомість, її природа, сутність та структура
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 7 діалектика як вчення про загальний взаємозв'язок та розвиток
- Тема7 діалектика та її альтернативи
- 7.1. Принципи діалектичного осмислення буття. Альтернативи діалектики
- 7.2. Основні закони діалектики, їх світоглядне та методологічне значення
- 7.3. Категорії як загальні форми відображення буття, його пізнання і перетворення
- Семінар № 7 Діалектика: принципи, закони, категорії
- Проблемно-пошукові питання
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Висновки до модуля II
- Підсумкові завдання до модуля II
- Модуль III гносеологія, логіка, методологія Змістовий модуль 8 сутність і структура пізнавального процесу
- Тема 8 пізнання як предмет філософського аналізу
- 8.1.Пізнаваність світу і його законів. Агностицизм
- 8.2. Практика - критерій істини, основа і ціль пізнання. Види практики
- 8.4. Інтуїція: етапи та умови формування
- 8.5. Діалектика абсолютної і відносної істини
- Семінар № 8. Сутність та структура пізнавального процесу
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Змістовий модуль 9 логіка
- Тема 9 логіка - наука про закони правильного мислення
- 9.1. Предмет та значення логіки
- 9.2. Поняття
- 9.3. Судження.
- 9.4. Основні закони логічного мислення
- 9.5. Висновок
- 9.6. Логічні основи аргументації
- II. Правила щодо аргументів.
- III. Правила до форми обгрунтування тези (демонстрації) та помилки у формі доказів.
- Семінар № 9 Логіка як наука про закони і форми правильного мислення
- Проблемно-пошукові питання
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 10 методологія наукового пошуку: рівні, етапи, засоби
- Тема 10 методологічні проблеми наукового пізнання
- 10.1. Поняття методу та методології наукового дослідження
- 10.2. Класифікація методів наукової діяльності та особливості їх використання
- 10.3. Основні форми наукового пізнання
- Семінар № 10 Проблеми істинності знання. Методи та форми пізнавальної діяльності
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Висновки до модуля III
- Підсумкові завдання до модуля III
- Модуль IV суспільство і особистість у вимірах філософського аналізу Змістовий модуль 11 суспільство: сутність і специфіка пізнання
- Тема 11 суспільство як система та процес
- 11.1. Суспільство як система і життєдіяльність людини
- 11.2. Природа як об'єкт філософської рефлексії
- 11.3. Суспільство як процес. Проблема сенсу історії
- 11.4. Історична генеза соціальних спільнот
- 11.5. Форми суспільної свідомості -типи відображення соціального буття
- Семінар №11 Суспільство: сутність та специфіка пізнання
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 12 особистість у системі суспільних зв'язків
- Тема 12 філософія особистості
- 12.1. Людина, індивід, особистість
- 12.2. Діяльність як доцільна активність суб'єкта
- 12.3. Соціальна роль особистості в контексті її індивідуалізації
- 12.4. Специфіка ціннісного ставлення до світу
- 12.5. Екзистенційні категорії людського буття
- Семінар №12 Особистість у вимірах філософського аналізу
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 13 релігієзнавство
- Тема 13 релігія як сфера духовної культури: структура та функціональне покликання
- 13.1. Предмет та функції релігієзнавства
- 13.2. Національні релігії. Індуїзм. Іудаїзм
- 2.Національні релігії:
- 13.3. Буддизм
- 13.4. Християнство
- 13.5. Іслам
- 13.6. Свобода совісті в Україні
- 13.7. Нові релігійні течії та організації в Україні
- Семінар № 13 Науково –історична характеристика релігій світу
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Змістовий модуль 14 етика
- Тема 14 особливості функціонування моралі у суспільстві
- 14.1. Моральні виміри особистості і суспільства
- 14.2. Найважливіші моральні та етичні вчення
- 14.3. Загальні моральні поняття
- 14.4. Моральний досвід
- 14.5. Етика ділового спілкування
- Семінар № 14 Особливості моральної свідомості та спілкування
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Змістовий модуль 15 естетика
- Тема 15 естетична діяльність як предмет філософської рефлексії
- 15.1. Естетика - теорія естетичної дільності. Системність естетичних знань
- 15.2. Естетика - наука про естетичне багатство дійсності та мистецтва
- 15.3. Поліфункціональність мистецтва
- 15.4. Ціннісний та інтерпретаційний аналіз в художньому спілкуванні
- Семінар № 15 Естетика - філософія естетичної та художньої діяльності
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Висновки до модуля IV
- Підсумкові завдання до модуля IV
- Прикінцеве слово
- Тема 1. Предметне поле й функціональне
- Тема 3. Основні напрямки та особливості
- Тема 4. Філософська думка в Україні 197
- Тема 7. Діалектика та її альтернативи 302
- Тема 8. Пізнання як предмет філософського аналізу 355
- Тема 9. Логіка - наука про закони правильного мислення 388
- Тема 10. Методологічні проблеми наукового пізнання 415
- Тема 13. Релігія як сфера духовної культури:
- Тема 14. Особливості функціонування моралі у суспільстві... 566
- Тема 15. Естетична діяльність як предмет
- Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство Навчальний посібник
- Inkos@ln.Ua Свідоцтво дк №325 від 05.02.2001 р.