13.1. Предмет та функції релігієзнавства
Релігієзнавство - гуманітарна наука, що досліджує соціально-історичну природу релігії, механізм її соціальних зв'язків з політичними, економічними, духовними системами суспільства, особливості їх впливу на віруючих. Як самостійна галузь знання воно виникло у другій половині XIX століття.
Предметом релігієзнавства є об'єктивні закономірності виникнення, становлення та розвитку релігій, їх функціонування, структура та різноманітні феномени, взаємозв'язок і взаємодія релігії з іншими галузями знань.
Термін «релігія» походить, за Цицероном, від латинського «regele» -- шанувати, почитати, і означає «богошанування», «культ»; або ж, за Лактанцієм, від слова «religare» - зв'язувати. Осмислюючи природу і сутність релігії, Лев Толстой показав три значення поняття релігії:
1.Релігія - це дане Богом щире одкровення і богошанування, що витікає з цього.
Релігія - це зведення марновірних положень і марновірне богошанування, що випливає з цих положень.
Релігія - це зведення філософських положень і моральних законів, створених розумними і владними людьми для керування грубими, неосвіченимн народними масами, щоб їх утішити і приборкати.
Релігія є однією з найдавніших форм суспільної свідомості, однією з форм відображення світу, але відображення своєрідного. Релігія прагне до універсального відображення дійсності, використовуючи при цьому фантастичні образи, які сприймає як дійсні. При такому визначенні релігія пов'язана з фантазією та з вірою у створені образи та вигадування. Саме віра стає основою впевненості у дійсному існуванні фантастичних образів. Релігія як сфера духовної культури має свої особливості, власну структуру та виконує пенні функції. До структури релігії належать:
1)релігійна свідомість, що включає два компоненти: релігійну психологію (сукупність властивих масі віруючих уявлень, почуттів, настроїв, звичок, традицій, пов'язаних з певною системою релігійних ідей) та релігійну ідеологію (систему ідей, розробкою та пропагандою яких займаються релігійні організації);
релігійні почуття, що спрямовують емоційне ставлення людини до створених їхньою уявою надприродніх сил як до реальних;
релігійний культ - сукупність символічних дій, за допомогою яких віруючі намагаються вплинути на надприродні об'єкти. До культу можна віднести обряди, ритуали, жертвопринесення, таїнства, богослужіння, пости, молитви; сюди належать також культові споруди (храми, собори), культові речі (посуд, одяг, реліквії) та, звісно, культові книги;
релігійні організації - об'єднання послідовників тієї або іншої релігії, що виникають на основі спільності вірувань та обрядів. Релігійні організації виконують різні функції: як релігійні - задоволення релігійних потреб віруючих, регулювання культової діяльності, розробка та пропаганда віровчень, так і нерелігійні - політичні, правові тощо.
Під специфічними особливостями релігії слід розуміти і ті функції, що вона виконує в суспільстві.
Ілюзорно-компенсаторська функція полягає у тому, що для віруючого релігія дає компенсацію (не дійсну, ілюзорну) обтяжливості людського буття і надію на краще існування у потойбічному світі. Таку надію дає віра в райське життя, в ідеальний світ, де панують свобода і рівність.
Світоглядна функція полягає в намаганні релігії створити власну картину світу, власну схему вдосконаленого суспільства, визначити місце людини в системі природи та суспільства.
Регулятивна функція виявляється у спрямованості релігії створити свою систему норм і цінностей для віруючої людини, що закріплює і зберігає віру у надприродне. Ця функція реалізується у традиціях, культових діях, сімейно-побутові їх стосунках.
Інтеграційна функція полягає в спрямуванні релігії на збереження і зміцнення існуючої соціальної системи, на згуртування прихильників однієї віри і протиставлення їх послідовникам інших релігійних напрямків.
Комунікативна функція реалізується у підтримці зв'язків між віруючими шляхом створення почуття віросповідної єдності під час релігійних дій та у міжособистісних стосунках.
Релігії поділяють на групи на підставі етнічних ознак, часу виникнення, рівня організації, державного статусу, правового статусу, статистичного аналізу, за формою поширення тощо. За рівнем розвитку релігії поділяють на такі види:
ранні форми - релігії первісного суспільства (анімізм, магія, культ предків тощо);
політеїстичні - релігії, у котрих визнається багатобожжя (більшість національних релігій, за винятком іудаїзму та сикхізму);
монотеїстичні - головною ознакою є поклоніння єдиному богу (християнство, іслам, іудаїзм, сикхізм);
синкретичні - релігії, що утворилися внаслідок зрощування або злиття різних релігій (афрохристиянські, абавіти, дзен-буддизм);
нові релігійні течії та рухи - релігії, що виникають у сучасності (мунізм, церква Антихриста, йогізм).
Анімізм - це віра в духи і душі, що управляють людьми, предметами та явищами навколишнього світу. Тотемізм позначає комплекс вірувань і обрядів первісного суспільства, пов'язаний з уявленнями про родинні зв'язки між групами людей і тотемами - тваринами або рослинами, що, відповідно до міфічних уявлень, були предком-заступником даного роду і кожного його члена, символом кровного зв'язку. Фетишизм -це поклоніння неживим предметам, яким приписувалися чудодійні властивості (скелі, дерева, раковини, різні побутові предмети тощо). Мстя являє собою обряди, пов'язані з вірою в надприродну здатність людини впливати на інших людей та навколишню дійсність. Анімалізм, зоолатрія - це сукупність магічних обрядів і вірувань, в основу яких покладено уявлення про тварин або рослин як покровителів та захисників роду. Аніматизм являє собою перенесення психічних властивостей людей на природу, ставлення до природи як до живої істоти.
- Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство
- Isbn 966-364-222-X
- Модуль і покликання філософії та її культурно-історичні типи Змістовий модуль 1 філософія, її предмет і роль у суспільстві
- Тема 1 предметне поле й функціональне призначення філософії
- 1.1. Філософія та світогляд
- 1.3. Особливості та структура філософського знання
- 1.4. Філософія і наука. Філософська рефлексія
- Семінар № 1 Предмет, функції та специфіка філософського знання
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 2 генеза філософської думки та її культурно- історичні форми
- Тема 2 еволюція філософських поглядів у контексті цивілізаційних процесів
- 2.1. Філософія Стародавнього Сходу: світоустрій та людина
- 2.2. Антична філософія: космоцентризм
- 2.3. Філософія середніх віків: теоцентризм
- 2.4. Філософія епохи Відродження: антропоцентризм
- 2.5. Філософія Нового часу: наукоцентризм
- 2.6. Німецька класична філософія: система-розум-діяльність
- Семінар №2 Історичний розвиток світової філософії
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль з сучасна філософія: синтез культурних традицій
- Тема з основні напрямки та особливості сучасної західної філософії
- 3.1. Особливості сучасної філософії
- 3.2. Неокантіанство, неогегельянство
- 3.3. Прагматизм
- 3.4. Філософія життя
- 3.5. Психоаналітична філософія
- 3.6. Персоналізм
- 3.7. Феноменологія Гуссерля
- 3.8. Екзистенціалізм.
- 3.9. Франкфуртська школа
- 3.10. Структуралізм
- 3.11. Герменевтика
- 3.12. Позитивізм, постпозитивізм
- 3.13. Неотомізм - релігійна філософія
- 3.14. Неомарксизм
- 3.15. Російська релігійна філософія та філософський містицизм
- 3.16. Ситуація постмодернізму у філософії
- Семінар № з Сучасна світова філософія
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 4 формування і розвиток вітчизняної філософської думки в контексті світової філософії
- Тема 4 філософська думка в україні
- 4.1. Філософська думка Київської Русі
- 4.2. Гуманістичні ідеї вітчизняної філософії другої половини XIII ст. - першої половини XVII ст.
- 4.3. Філософія українського Просвітництва другої половини XVII-XVIII століття. Григорій Сковорода
- 4.4. Філософія українського романтизму XIX століття
- 4.5. Професійна філософія в Україні XIX - початку XX століття
- 4.6. Українська філософська та суспільно-політична думка другої половини хіх-хх століття
- Семінар № 4 Особливості та основні етапи розвитку вітчизняної філософської думки
- Проблемно-пошукові питання
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Висновки до модуля і
- Підсумкові завдання до модуля і
- Модуль II онтологія: структурна організація та діалектика буття Змістовий модуль 5 філософський зміст проблеми буття
- Тема5 матерія, рух, простір, час
- 5.1. Буття, субстанція, матерія
- 5.2. Рух як спосіб існування матерії
- 5.3. Простір і час - форми буття матерії
- Семінар № 5 Матерія, її основні форми та спосіб існування
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 6 свідомість: її походження і сутність
- Тема 6 генезис та структура свідомості
- 6.1. Свідомість - вища форма відображення дійсності
- 6.2. Суспільна природа свідомості. Свідомість та мова
- 6.3. Творча активність свідомості
- Семінар № 6 Свідомість, її природа, сутність та структура
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 7 діалектика як вчення про загальний взаємозв'язок та розвиток
- Тема7 діалектика та її альтернативи
- 7.1. Принципи діалектичного осмислення буття. Альтернативи діалектики
- 7.2. Основні закони діалектики, їх світоглядне та методологічне значення
- 7.3. Категорії як загальні форми відображення буття, його пізнання і перетворення
- Семінар № 7 Діалектика: принципи, закони, категорії
- Проблемно-пошукові питання
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Висновки до модуля II
- Підсумкові завдання до модуля II
- Модуль III гносеологія, логіка, методологія Змістовий модуль 8 сутність і структура пізнавального процесу
- Тема 8 пізнання як предмет філософського аналізу
- 8.1.Пізнаваність світу і його законів. Агностицизм
- 8.2. Практика - критерій істини, основа і ціль пізнання. Види практики
- 8.4. Інтуїція: етапи та умови формування
- 8.5. Діалектика абсолютної і відносної істини
- Семінар № 8. Сутність та структура пізнавального процесу
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Змістовий модуль 9 логіка
- Тема 9 логіка - наука про закони правильного мислення
- 9.1. Предмет та значення логіки
- 9.2. Поняття
- 9.3. Судження.
- 9.4. Основні закони логічного мислення
- 9.5. Висновок
- 9.6. Логічні основи аргументації
- II. Правила щодо аргументів.
- III. Правила до форми обгрунтування тези (демонстрації) та помилки у формі доказів.
- Семінар № 9 Логіка як наука про закони і форми правильного мислення
- Проблемно-пошукові питання
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 10 методологія наукового пошуку: рівні, етапи, засоби
- Тема 10 методологічні проблеми наукового пізнання
- 10.1. Поняття методу та методології наукового дослідження
- 10.2. Класифікація методів наукової діяльності та особливості їх використання
- 10.3. Основні форми наукового пізнання
- Семінар № 10 Проблеми істинності знання. Методи та форми пізнавальної діяльності
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Висновки до модуля III
- Підсумкові завдання до модуля III
- Модуль IV суспільство і особистість у вимірах філософського аналізу Змістовий модуль 11 суспільство: сутність і специфіка пізнання
- Тема 11 суспільство як система та процес
- 11.1. Суспільство як система і життєдіяльність людини
- 11.2. Природа як об'єкт філософської рефлексії
- 11.3. Суспільство як процес. Проблема сенсу історії
- 11.4. Історична генеза соціальних спільнот
- 11.5. Форми суспільної свідомості -типи відображення соціального буття
- Семінар №11 Суспільство: сутність та специфіка пізнання
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 12 особистість у системі суспільних зв'язків
- Тема 12 філософія особистості
- 12.1. Людина, індивід, особистість
- 12.2. Діяльність як доцільна активність суб'єкта
- 12.3. Соціальна роль особистості в контексті її індивідуалізації
- 12.4. Специфіка ціннісного ставлення до світу
- 12.5. Екзистенційні категорії людського буття
- Семінар №12 Особистість у вимірах філософського аналізу
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 13 релігієзнавство
- Тема 13 релігія як сфера духовної культури: структура та функціональне покликання
- 13.1. Предмет та функції релігієзнавства
- 13.2. Національні релігії. Індуїзм. Іудаїзм
- 2.Національні релігії:
- 13.3. Буддизм
- 13.4. Християнство
- 13.5. Іслам
- 13.6. Свобода совісті в Україні
- 13.7. Нові релігійні течії та організації в Україні
- Семінар № 13 Науково –історична характеристика релігій світу
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Змістовий модуль 14 етика
- Тема 14 особливості функціонування моралі у суспільстві
- 14.1. Моральні виміри особистості і суспільства
- 14.2. Найважливіші моральні та етичні вчення
- 14.3. Загальні моральні поняття
- 14.4. Моральний досвід
- 14.5. Етика ділового спілкування
- Семінар № 14 Особливості моральної свідомості та спілкування
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Змістовий модуль 15 естетика
- Тема 15 естетична діяльність як предмет філософської рефлексії
- 15.1. Естетика - теорія естетичної дільності. Системність естетичних знань
- 15.2. Естетика - наука про естетичне багатство дійсності та мистецтва
- 15.3. Поліфункціональність мистецтва
- 15.4. Ціннісний та інтерпретаційний аналіз в художньому спілкуванні
- Семінар № 15 Естетика - філософія естетичної та художньої діяльності
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Висновки до модуля IV
- Підсумкові завдання до модуля IV
- Прикінцеве слово
- Тема 1. Предметне поле й функціональне
- Тема 3. Основні напрямки та особливості
- Тема 4. Філософська думка в Україні 197
- Тема 7. Діалектика та її альтернативи 302
- Тема 8. Пізнання як предмет філософського аналізу 355
- Тема 9. Логіка - наука про закони правильного мислення 388
- Тема 10. Методологічні проблеми наукового пізнання 415
- Тема 13. Релігія як сфера духовної культури:
- Тема 14. Особливості функціонування моралі у суспільстві... 566
- Тема 15. Естетична діяльність як предмет
- Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство Навчальний посібник
- Inkos@ln.Ua Свідоцтво дк №325 від 05.02.2001 р.