9.4. Основні закони логічного мислення
Закон тотожності є одним із законів правильного мислення, дотримання якого гарантує визначеність та ясність мислення. Закон формулюється так: «У процесі певного міркування всяке поняття і судження повинні бути тотожніми самі собі» (а = а). Тотожність є рівність, подібність предметів у певному відношенні.
У процесі мислення закон тотожності виступає як нормативне правило (принцип). Він означає, що в процесі міркування не можна підміняти одну думку іншою, одне поняття другим. Не можна тотожні думки видавати за різні, а різні - за тотожні. Наприклад, тотожніми за об'ємом будуть такі три поняття: вчений, з ініціативи якого було засіювано Московський університет; вчений, що сформулював закон збереження матерії та руху; вчений, що у 1745 році став першим російським академіком Петербурзької Академії наук, - оскільки вони будуть позначати одну і ту ж людину (М.В. Ломоносова), але дають різну інформацію про неї.
Порушення закону тотожності призводить до двозначності. Наприклад, «Ноздрьов був у певному відношенні історичною людиною, на жодних зборах, де він був, не обходилось без історії» (М.Гоголь). Гра слів тут побудована на використанні омонімів.
Порушення закону тотожності виявляється і тоді, коли людина виступає не по тій темі, що обговорюється, свавільно підміняє один предмет обговорення іншим, використовує терміни і поняття не в тому розумінні, в якому це прийнято, не попереджає про це. Наприклад, ідеалістом іноді вважають людину, що вірить в ідеали, живе заради високої мети; у філософії ж ідеаліст - це мислитель, який вважає, що ідеальне породжує матеріальне. Іноді в ході дискусій суперечка по суті підміняється суперечкою про слова: люди говорять про різні речі, думаючи, що мають на увазі одну і ту саму людину, подію. Логічні помітки часто роблять при використанні омонімів, тобто слів, що мають два значення («матерія», «зміст» тощо). Наприклад: «Учні прослухали пояснення вчителя». В результаті ототожнення різних понять виникає логічна помилка, що називається «підміною понять».
Коли ж в ході обгрунтування або спростування висунута теза осмислено або неусвідомлено підміняється іншою, то виникає друга помилка - «підміна тези». Щоб відволікти увагу від головного, намагаються наговорити багато непотрібного, підмінити одне питання іншим, приписати опоненту те, чого він не говорив.
Сутність закону непротиріччя полягає в тому, що «два протилежні судження не можуть бути істинними а один і той самий час, і в одному і тому самому відношенні». Формула його виглядає так: а ^ а). Наприклад, «Фейєрбах - автор «Сутності християнства» та «Фейєрбах не є автором «Сутності християнства».
Якщо в мисленні людини виявлено формально-логічне протиріччя, то таке мислення вважається хибним, а судження, з якого витікає протиріччя, заперечується або вважається хибою. Тому в полеміці при спростуванні думки опонента широко використовується метод «приведення до абсурду».
Закон виключеного третього формулюється так: «З двох суперечливих суджень одне істинне, друге - хибне, а третього не може бути». Суперечливими (контрадикторними) називаються такі два судження, в одному з яких щось стверджується про предмет, а в іншому те саме про цей предмет заперечується; тому вони не можуть бути обидва істинними або хибними. Одне з них - істина, а друге обов'язково - хиба. Такі судження називаються заперечуючими одне одного. Наприклад, «Всі гриби їстивні» та «Жоден гриб не є їстивним». Цей закон не може бути застосований там, де відображується невизначеність в об'єктивних процесах або в самому процесі пізнання; тоді можливий третій варіант. Наприклад, тоді людина може голосувати: «за», «проти», «утримався».
Закон достатніх засад формулюється так: «Будь-яка істинна думка повинна бути достатньо обгрунтованою». Мова іде про обгрунтування саме і тільки істинних думок, бо хибу довести неможливо. Як аргументи для підтвердження істинної думки можуть бути використані істинні судження, цифровий матеріал, статистичні дані, закони науки, аксіоми, теореми тощо.
Логічна основа і логічний наслідок не завжди співпадають з реальними причинами і наслідком. Так, наприклад, дощ є реальною причиною того, що дахи домів мокрі. Логічна основа і наслідок будуть якраз зворотніми, оскільки, визирнувшії у вікно і побачивши мокрі дахи будинків (логічна основа), ми вважаємо, що «Йшов дощ».
- Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство
- Isbn 966-364-222-X
- Модуль і покликання філософії та її культурно-історичні типи Змістовий модуль 1 філософія, її предмет і роль у суспільстві
- Тема 1 предметне поле й функціональне призначення філософії
- 1.1. Філософія та світогляд
- 1.3. Особливості та структура філософського знання
- 1.4. Філософія і наука. Філософська рефлексія
- Семінар № 1 Предмет, функції та специфіка філософського знання
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 2 генеза філософської думки та її культурно- історичні форми
- Тема 2 еволюція філософських поглядів у контексті цивілізаційних процесів
- 2.1. Філософія Стародавнього Сходу: світоустрій та людина
- 2.2. Антична філософія: космоцентризм
- 2.3. Філософія середніх віків: теоцентризм
- 2.4. Філософія епохи Відродження: антропоцентризм
- 2.5. Філософія Нового часу: наукоцентризм
- 2.6. Німецька класична філософія: система-розум-діяльність
- Семінар №2 Історичний розвиток світової філософії
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль з сучасна філософія: синтез культурних традицій
- Тема з основні напрямки та особливості сучасної західної філософії
- 3.1. Особливості сучасної філософії
- 3.2. Неокантіанство, неогегельянство
- 3.3. Прагматизм
- 3.4. Філософія життя
- 3.5. Психоаналітична філософія
- 3.6. Персоналізм
- 3.7. Феноменологія Гуссерля
- 3.8. Екзистенціалізм.
- 3.9. Франкфуртська школа
- 3.10. Структуралізм
- 3.11. Герменевтика
- 3.12. Позитивізм, постпозитивізм
- 3.13. Неотомізм - релігійна філософія
- 3.14. Неомарксизм
- 3.15. Російська релігійна філософія та філософський містицизм
- 3.16. Ситуація постмодернізму у філософії
- Семінар № з Сучасна світова філософія
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 4 формування і розвиток вітчизняної філософської думки в контексті світової філософії
- Тема 4 філософська думка в україні
- 4.1. Філософська думка Київської Русі
- 4.2. Гуманістичні ідеї вітчизняної філософії другої половини XIII ст. - першої половини XVII ст.
- 4.3. Філософія українського Просвітництва другої половини XVII-XVIII століття. Григорій Сковорода
- 4.4. Філософія українського романтизму XIX століття
- 4.5. Професійна філософія в Україні XIX - початку XX століття
- 4.6. Українська філософська та суспільно-політична думка другої половини хіх-хх століття
- Семінар № 4 Особливості та основні етапи розвитку вітчизняної філософської думки
- Проблемно-пошукові питання
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Висновки до модуля і
- Підсумкові завдання до модуля і
- Модуль II онтологія: структурна організація та діалектика буття Змістовий модуль 5 філософський зміст проблеми буття
- Тема5 матерія, рух, простір, час
- 5.1. Буття, субстанція, матерія
- 5.2. Рух як спосіб існування матерії
- 5.3. Простір і час - форми буття матерії
- Семінар № 5 Матерія, її основні форми та спосіб існування
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 6 свідомість: її походження і сутність
- Тема 6 генезис та структура свідомості
- 6.1. Свідомість - вища форма відображення дійсності
- 6.2. Суспільна природа свідомості. Свідомість та мова
- 6.3. Творча активність свідомості
- Семінар № 6 Свідомість, її природа, сутність та структура
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 7 діалектика як вчення про загальний взаємозв'язок та розвиток
- Тема7 діалектика та її альтернативи
- 7.1. Принципи діалектичного осмислення буття. Альтернативи діалектики
- 7.2. Основні закони діалектики, їх світоглядне та методологічне значення
- 7.3. Категорії як загальні форми відображення буття, його пізнання і перетворення
- Семінар № 7 Діалектика: принципи, закони, категорії
- Проблемно-пошукові питання
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Висновки до модуля II
- Підсумкові завдання до модуля II
- Модуль III гносеологія, логіка, методологія Змістовий модуль 8 сутність і структура пізнавального процесу
- Тема 8 пізнання як предмет філософського аналізу
- 8.1.Пізнаваність світу і його законів. Агностицизм
- 8.2. Практика - критерій істини, основа і ціль пізнання. Види практики
- 8.4. Інтуїція: етапи та умови формування
- 8.5. Діалектика абсолютної і відносної істини
- Семінар № 8. Сутність та структура пізнавального процесу
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Змістовий модуль 9 логіка
- Тема 9 логіка - наука про закони правильного мислення
- 9.1. Предмет та значення логіки
- 9.2. Поняття
- 9.3. Судження.
- 9.4. Основні закони логічного мислення
- 9.5. Висновок
- 9.6. Логічні основи аргументації
- II. Правила щодо аргументів.
- III. Правила до форми обгрунтування тези (демонстрації) та помилки у формі доказів.
- Семінар № 9 Логіка як наука про закони і форми правильного мислення
- Проблемно-пошукові питання
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 10 методологія наукового пошуку: рівні, етапи, засоби
- Тема 10 методологічні проблеми наукового пізнання
- 10.1. Поняття методу та методології наукового дослідження
- 10.2. Класифікація методів наукової діяльності та особливості їх використання
- 10.3. Основні форми наукового пізнання
- Семінар № 10 Проблеми істинності знання. Методи та форми пізнавальної діяльності
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Висновки до модуля III
- Підсумкові завдання до модуля III
- Модуль IV суспільство і особистість у вимірах філософського аналізу Змістовий модуль 11 суспільство: сутність і специфіка пізнання
- Тема 11 суспільство як система та процес
- 11.1. Суспільство як система і життєдіяльність людини
- 11.2. Природа як об'єкт філософської рефлексії
- 11.3. Суспільство як процес. Проблема сенсу історії
- 11.4. Історична генеза соціальних спільнот
- 11.5. Форми суспільної свідомості -типи відображення соціального буття
- Семінар №11 Суспільство: сутність та специфіка пізнання
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 12 особистість у системі суспільних зв'язків
- Тема 12 філософія особистості
- 12.1. Людина, індивід, особистість
- 12.2. Діяльність як доцільна активність суб'єкта
- 12.3. Соціальна роль особистості в контексті її індивідуалізації
- 12.4. Специфіка ціннісного ставлення до світу
- 12.5. Екзистенційні категорії людського буття
- Семінар №12 Особистість у вимірах філософського аналізу
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Змістовий модуль 13 релігієзнавство
- Тема 13 релігія як сфера духовної культури: структура та функціональне покликання
- 13.1. Предмет та функції релігієзнавства
- 13.2. Національні релігії. Індуїзм. Іудаїзм
- 2.Національні релігії:
- 13.3. Буддизм
- 13.4. Християнство
- 13.5. Іслам
- 13.6. Свобода совісті в Україні
- 13.7. Нові релігійні течії та організації в Україні
- Семінар № 13 Науково –історична характеристика релігій світу
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Змістовий модуль 14 етика
- Тема 14 особливості функціонування моралі у суспільстві
- 14.1. Моральні виміри особистості і суспільства
- 14.2. Найважливіші моральні та етичні вчення
- 14.3. Загальні моральні поняття
- 14.4. Моральний досвід
- 14.5. Етика ділового спілкування
- Семінар № 14 Особливості моральної свідомості та спілкування
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Змістовий модуль 15 естетика
- Тема 15 естетична діяльність як предмет філософської рефлексії
- 15.1. Естетика - теорія естетичної дільності. Системність естетичних знань
- 15.2. Естетика - наука про естетичне багатство дійсності та мистецтва
- 15.3. Поліфункціональність мистецтва
- 15.4. Ціннісний та інтерпретаційний аналіз в художньому спілкуванні
- Семінар № 15 Естетика - філософія естетичної та художньої діяльності
- Проблемно-пошукові питання:
- Теми доповідей та рефератів
- Література
- Висновки до модуля IV
- Підсумкові завдання до модуля IV
- Прикінцеве слово
- Тема 1. Предметне поле й функціональне
- Тема 3. Основні напрямки та особливості
- Тема 4. Філософська думка в Україні 197
- Тема 7. Діалектика та її альтернативи 302
- Тема 8. Пізнання як предмет філософського аналізу 355
- Тема 9. Логіка - наука про закони правильного мислення 388
- Тема 10. Методологічні проблеми наукового пізнання 415
- Тема 13. Релігія як сфера духовної культури:
- Тема 14. Особливості функціонування моралі у суспільстві... 566
- Тема 15. Естетична діяльність як предмет
- Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство Навчальний посібник
- Inkos@ln.Ua Свідоцтво дк №325 від 05.02.2001 р.