Неорелігії: причини їх виникнення і класифікація.
Протягом другої половини ХІХ-ХХ ст. виникли тисячі нових релігійних рухів і напрямків, що в науковому релігієзнавстві називаються по–різному – «нетрадиційні релігії», «релігії Нового століття» («Н’ю ейдж»), «культи», «неокульти», «альтернативні культи», «позаконфесійні неканонічні вірування», «молодіжні релігії, «неорелігії», але найчастіше використовується термін «Нові релігійні рухи» (НРР). Нові релігійні рухи – збірна назва для нещодавно утворених, порівняно з існуючими впродовж століть релігіями, різноманітних релігійних організацій, об’єднань і груп. Вони називаються «новими» не лише тому, що їхнє піднесення припадає на другу половину ХХ ст. (адже деякі з них існують понад півтора століття), але, насамперед, тому, що за своїм віровченням, культовою практикою та формами релігійної організації суттєво відрізняються від «традиційних» релігій. Розквіт НРР припадає на другу половину ХХ ст. і пояснюється як загальною духовною кризою сучасної цивілізації, так і зниженням впливу традиційних релігій.
Кількість НРР у світі становить десятки тисяч, проте більшість із них є нечисленними групами сектантського типу. У той же час НРР діють як потужні міжнародні корпорації, займаються великим бізнесом, мають філії в багатьох країнах світу. Вони відрізняються від традиційних форм релігії авторитаризмом лідера, фрагментарністю й еклектичністю віровчення, претензіями на винятковість істин, що містяться в ньому, організаційною замкнутістю, суворістю релігійної дисципліни, фанатизмом послідовників і опозиційністю щодо традиційних церков.
В НРР використовуються техніки контролю за поведінкою новонавернених. У традиційних релігіях виробилися ефективні способи взаємодії із суспільством та існують випробувані часом ефективні способи відповідей на ту інформацію, яка б могла бути небезпечною або шкідливою для них. Тому й контроль за свідомістю своїх адептів традиційним віросповіданням не потрібний. Натомість рівень критики нетрадиційних релігійних рухів з боку суспільної більшості, як правило, є достатньо високим, тому лідери цих культів вимушені брати під жорсткий контроль свідомість і поведінку своїх адептів.
НРР формуються як харизматичні культи. Їх основною особливістю є те, що ці організації, як правило, очолює харизматичний лідер, який запевняє своїх послідовників, що саме він володіє новим істинним «одкровенням» від Бога. Цей лідер створює навколо себе особливу організацію - «сім’ю», комуну тощо, в якій його вшановують як «Бога живого» (Аватара Бога), «пророка» (посланника Бога) і т. ін. Усі НРР об’єднує уявлення про засновників їх організацій як про людей, яким відкрилася нова абсолютна істина. Ці харизматичні (від. харизма (гр.) – божий дар) лідери обіцяють спасіння всім, хто прийняв їх віру й виконує їх розпорядження.
НРР компенсують потребу людини у спілкуванні та духовній близькості через специфічний спосіб життя в релігійній комуні, що ізолює цю людину від зовнішніх соціальних зв’язків. Криза сімейних цінностей, падіння батьківського авторитету, дефіцит любові компенсуються створенням культу харизматичного лідера та його безмежним шануванням. Харизматичний лідер виступає як носій ідеалу, досягнення якого прагнуть адепти культу. Життя релігійної групи цілком залежить від такої людини.
Релігійні організації, діяльність яких супроводжується порушенням громадського спокою, негативно впливає на моральні засади суспільства і завдає помітної шкоди фізичному та психічному здоров’ю своїх послідовників, позначають терміном «деструктивні культи».
В наслідок антисектантської боротьби 1980–1990-х рр. у США та Західній Європі діяльність багатьох НРР була законодавчо суттєво обмежена. Наприклад, Постанова Європарламенту 1996 р. вказувала на порушення деякими НРР прав людини і вчинення їх представниками злочинних дій. Малося на увазі жорстоке поводження зі своїми членами, сексуальні збочення, незаконне позбавлення волі, торгівля людьми, заклики до насилля, розповсюдження расистських поглядів, торгівля зброєю та наркотиками, ухилення від сплати податків, нелегальне переміщення капіталів, нелегальна медична діяльність, порушення законодавства про працю тощо.
Проте більшість НРР орієнтовані на пристосування до сучасного суспільного ладу й укладу життя. Вони не пропонують занадто радикальних проектів суспільних реформ, зате обіцяють своїм прихильникам підвищити ефективність їхньої трудової діяльності, поліпшити матеріальний і соціальний стан. Більш помірковані НРР теж проектують варіанти суспільного перетворення, але проголошують, що неодмінною умовою їхнього здійснення є повна зміна (удосконалення) людської природи.
У більшості НРР використовуються техніки психологічного маніпулювання. Практично всі неорелігії зацікавлені у наверненні нових прибічників і проводять активну місіонерську діяльність. Деякі НРР практикують обманне вербування, тверду й розписану до дріб’язків дисципліну, всеохоплюючий контроль за свідомістю, поведінкою, життям членів організації задля збереження їхньої покори віровченню й необмеженої влади духовного лідера. Особлива увага приділяється адаптації в групі новачків. НРР всіляко підкреслюють свою доброзичливість до нових членів, на перших порах надають їм благодійну підтримку тощо. Насправді ж тут діє відома методика групового впливу «бомбардування любов’ю». Її мета – створити таку штучну атмосферу доброзичливості, що контрастує із сірою повсякденністю, аби в новонаверненого з’явилося психологічне тяжіння до спілкування тільки в межах цього культу. Культові медитативні практики знімають негативні емоції, витісняють із свідомості проблеми, що хвилювали людину раніше. Використання в нових культах різноманітних технік медитації дозволяє їх послідовникам сподіватися на можливість вирішення особистих і соціальних проблем. Ефект такого впливу на свідомість нагадує дію алкоголю чи наркотиків, оскільки супроводжується психологічним відключенням адептів від реальних проблем дійсності.
Найбільш поширеними серед НРР є неохристиянські і неоорієнталістські (східні). НРР надзвичайно багато, всі вони є різними за походженням і віровченням, тому універсальну їхню класифікацію розробити досить складно. Але для зручності викладу матеріалу ми поділимо їх на сім основних груп:
1. Неохристиянські об’єднання. До них відносять «Свідків Єгови», «Церкву Ісуса Христа святих останніх днів» (мормонів), «Церкву Христа», «Церкву Тіла Христового», Православну Церкву Божої Матері державної, Богородичний центр та ін. Ці організації визнають християнську Біблію як головне джерело свого віровчення. Але їхнє розуміння Христа докорінно відрізняється від традиційно християнського. Часто акцентується увага на есхатології (вченні про близький кінець світу). Керівники таких НРО часто оголошуються пророками, які повідомляють нове одкровення й вищі божественні розпорядження. Іноді керівників оголошують новими христами (месіями).
2. Неоорієнталістські об’єднання: «Міжнародне Товариство свідомості Крішни» (МТСК), «Тенрі», «PL-кедан», «Секай-кюсей», «Сейте-но іе», «Каодай», «Хоахао», «Місія Божественного світла», «Махарай Джі», «Інтегральна йога Шрі Ауробіндо», «Культ Шрі Чинмоя», «Культ Ошо Раджніша», «Трансцендентальна медитація» (ТМ) та ін. Спільною ознакою всіх цих неоорієнталістських (східних) культів є практикування медитативних способів психофізичного впливу на людину. В основу таких культів покладено модернізовані варіанти вчень буддизму або індуїзму. У той же час неоорієнталістські культи використовують знайомі для європейців та американців християнські образи і поняття. Для них характерним є уявлення про світ як сансару (нескінченний ланцюг перевтілення душ). Проголошується, що головним законом розвитку буття є карма (від санскр. – дія, вчинок), відповідно до якого відбуваються переродження. Пропагуються різні шляхи до мокші або нірвани, які тлумачаться як стани абсолютного спокою, що досягаються після виходу з «колеса перероджень». На перший план у таких організаціях виходить авторитет наставника, проходження «істинним шляхом», власний містичний досвід, а віроповчальні особливості, як правило, відходять на другий план. Проголошується, що матеріальна реальність існує ілюзорно (є майєю), за нею прихована дійсна божественна природа, яка є гармонійною і справедливою. Завдання людини полягає в тому, щоб, використовуючи різні способи медитації, злитися з цією справжньою природою. Процес медитації включає у себе вимовляння мантр – спеціальних слів або поєднань звуків, яким надається містичний сенс. Більшість прихильників неоорієнталістських релігій проживають у Східній Азії.
3. Саєнтологічні НРР, які утворюють «Церква саєнтології», «Учення розуму», «Християнська наука», «Реліти» та ін. Такі організації можуть проповідувати зв’язок між землянами з вищими космічними силами або космічним розумом. Різні фізичні прилади можуть набувати містичного значення, стверджується можливість реєстрації або виміру впливу на фізичну, біологічну природу якихось невідомих і таємних вищих реальностей та факторів. Містично трактуються недосліджені явища психіки й навколишньої природи. Орієнтація на наукові і технічні досягнення поєднується з практикою психоаналізу. При цьому часто особистість засновника руху наділяється надприродними властивостями (скажімо, фундаторка «Християнської науки» Мері Бейкер Едді ніби-то володіла пророчим даром).
4. Синтетичні релігії – «Церква Уніфікації», «Всесвітня віра Бахаї», «Велике Біле Братство Юсмалос» тощо. Вони поєднують у собі кілька релігійних систем (наприклад, християнство, індуїзм й буддизм), оголошують себе єдиною універсальною релігією для всіх людей, створюють власне вчення, обрядову систему, релігійну організацію. Їм властивий культ лідера організації, авторитет власних віроповчальних джерел.
5. Неоязичницькі організації характеризуються, насамперед, націоналістичною спрямованістю. Їх лідери проголошують, що людина стає особистістю лише завдяки належності до тієї чи іншої нації. У пошуках своєї національно-культурної ідентичності людина, якщо вона є послідовною, неминуче має розірвати зі світовими релігіями на користь національної релігії. Це призводить до спроб «націоналізувати» світову релігію або до пошуків язичницьких коренів і формування загальнонаціональної релігії на основі язичництва. Серед найбільш відомих у світі неоязичницьких НРР слід згадати «Вікку», «Асатру», «Інглізм» та ін. В Україні неоязичницькі організації репрезентовані «РУНВірою» («Рідна Українська Національна Віра»), «Рідною Вірою», «ладовірами», «орантійцями» та ін. Деякі з таких релігій залишаються політеїстичними, інші, модернізуючи язичництво, сповідують монотеїзм.
6. Окультні й неомістичні рухи: «Агні йога», «теософія», «антропософія» всілякі різновиди екстрасенсорики й біоенергетики тощо. Спільним для цих рухів є те, що всі вони претендують на володіння певними «таємними знаннями», які забезпечують владу над силами Всесвіту, практикують систему «посвячень», що гарантують отримання надприродних властивостей, нових можливостей у розумінні світу, розвивають філософію людинобожжя. Серед містичних течій найбільш поширеною є теософія – релігійно-філософське вчення про можливість інтуїтивного пізнання Бога й безпосередніх контактів із надприродними силами. Найбільш відомим теософом була Олена Блаватська, родом з України. Вона 1875 р. заснувала Всесвітнє Теософське товариство і запропонувала власне розуміння теософії у своїй багатотомній праці «Таємна доктрина».
7. Сатанистські групи – «Церква сатани», різноманітні «Сатанистські культи», «Сатанистські ордени» та ін. Сатаніти звеличують зло і насильство, проповідують спілкування з містичними джерелами зла – демонами, сатаною тощо. Мораль сатанистських груп просякнута крайнім егоїзмом, індивідуалізмом і культом сили.
- Філософія
- Релігієзнавство
- Естетика
- Передмова
- Авторський колектив:
- Філософія
- Філософія: коло її проблем і роль у суспільстві
- Поняття світогляду та його історичні типи: міфологічний, релігійний, філософський
- Специфіка філософського світогляду. Основне питання філософії
- Філософія у системі культури. Функції філософії
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 2 антична філософія
- Умови виникнення, особливості та етапи розвитку античної філософії
- Розвиток ідей у натурфілософських школах Стародавньої Греції (мілетська, піфагорійська школа, Геракліт, елеати, античний атомізм)
- Філософські ідеї періоду високої класики
- Ідеї та школи завершального етапу розвитку античної філософії
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 3 філософія середньовіччя
- Історичні та соціокультурні умови формування середньовічної філософії
- Характерні риси та проблематика середньовічної філософії
- Вихідні ідеї патристики
- Схоластика як провідний напрям середньовічного філософствування
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 4 філософія відродження
- Історичні передумови та культурні чинники формування філософії Відродження
- Натурфілософія і нове природознавство Відродження
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 5 філософія нового часу та епохи просвітництва
- Історичні й соціокультурні умови становлення філософії Нового часу та Просвітництва
- Основні здобутки раціоналізму Нового часу
- Філософія Просвітництва
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Історичні та соціокультурні передумови формування класичної німецької філософії
- «Критична філософія» і. Канта
- Система і метод г. Гегеля
- Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха
- Марксистська філософія: основні ідеї
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Додаткова
- Тема 7 західна філософія кінця хіх-хх століть
- Історичні та соціально-культурні передумови виникнення некласичної філософії
- Основні течії західної некласичної філософії кінця хіх - початку хх ст.
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 8 історія української філософії
- Філософська думка у культурі Київської Русі XI-xіv ст.
- Філософія України XV-xviiі ст.
- Українська філософія хіх - першої третини хх ст.
- Розвиток філософської думки в Україні хх - ххі століття
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 9 діалектика як учення про розвиток
- Діалектика та її історичні форми
- Принципи і закони діалектики
- Категорії діалектики
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 10 філософське вчення про буття
- Категорія “матерія” у філософії. Сучасна наука про будову матерії
- Рух, простір і час – атрибутивні властивості матерії. Соціальний простір та соціальний час як форми буття людей у культурі
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література:
- Тема 11 проблема людини у філософії
- Проблема антропосоціогенезу
- Єдність біологічного і соціального в людині
- Проблема сенсу життя людини
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 12 свідомість, її походження та сутність
- Постановка проблеми свідомості у філософії
- Роль діяльності, спілкування та мовлення у формуванні і розвитку свідомості
- Структура свідомості. Свідоме та несвідоме
- Свідомість і самосвідомість
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 13 пізнання та освоєння людиною світу
- Філософське вчення про пізнання
- Методи і форми наукового пізнання
- Істини як ідеал і мета пізнання
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 14 предмет соціальної філософії
- Предмет і структура соціальної філософії
- Структурованість соціальної системи
- Історична періодизація суспільного розвитку
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 15 суспільне виробництво як спосіб буття людини в культурі
- Матеріальна культура та її структура
- Духовна культура та її структура
- Основні терміни
- Питання і завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 16
- Політика та політична система суспільства. Структура політики
- Держава як основний політичний інститут
- Правова держава та громадянське суспільство
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 17 філософія історії
- Історія як предмет філософії
- Співвідношення еволюції та революції у розвитку людства
- Рушійні сили історії та проблема її сенсу
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 18 стратегія майбутнього
- Опозиція “модерн – постмодерн” у культурному та цивілізаційному поступі людства
- Глобальні проблеми сучасності як негативні наслідки культури модерну
- Феномен глобалізації у сучасному цивілізаційному розвитку
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 19 логіка як філософська і наукова дисципліна
- Предмет логіки. Форми абстрактного мислення
- Міркування та його структура
- Принципи і закони правильного мислення
- Формальна та сучасна логіка
- Функції та значення логіки
- Логічна культура особистості
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 20
- Поняття як форма абстрактного мислення
- Види понять
- Відношення між поняттями
- Логічні операції над поняттями
- Судження як форма абстрактного мислення
- Прості судження та їх структури
- Відношення між простими атрибутивними судженнями за логічним квадратом
- Види складних суджень, створених за допомогою логічних сполучників
- Умовивід як форма абстрактного мислення
- Дедуктивний умовивід
- Недедуктивні умовиводи: індукція, аналогія
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 21 логічні основи аргументації
- Доведення і спростування
- Правила і помилки в доведенні та спростуванні
- Суперечка та її види
- Історія мистецтва суперечок
- Класифікація, основні принципи і правила ведення суперечки
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Релігієзнавство
- Тема 22
- Релігієзнавство як одна з філософських наук
- Релігія як форма суспільної свідомості, її елементи та структура
- Функції релігії та її роль у житті суспільства
- Історичні типи та форми релігії
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 23 ранні релігійні вірування та етнонаціональні релігії
- Первісні релігійні вірування Умови виникнення та характеристика основних форм первісних вірувань
- Закономірності появи та особливості віровчення і культу
- Релігія Стародавнього Єгипту
- Релігії Греції та Риму
- Зороастризм
- Релігії Стародавнього Китаю
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література Основна:
- Додаткова:
- Тема 24 світові релігії: буддизм, християнство, іслам
- Буддизм Походження буддизму та його ідейні джерела
- Віровчення буддизму
- Напрями буддизму
- Християнство як світова релігія Ідейні витоки та еволюція християнства
- Основи християнського віровчення
- Особливості християнського культу
- Виникнення ісламу
- Віровчення ісламу
- Основні напрями в ісламі
- Іслам в Україні
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література Основна:
- Додаткова:
- Тема 25 історія і сучасний стан релігій в україні
- Запровадження християнства в Київській Русі
- Греко-католицизм
- Католицизм
- Протестантизм
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 26 релігя в сучасному світі
- Специфіка розвитку релігії в сучасну епоху: релігійний модернізм та фундаменталізм
- Неорелігії: причини їх виникнення і класифікація.
- Діяльність нетрадиційних релігійних рухів (нрр) у сучасній Україні
- Свобода совісті
- Забезпечення в незалежній Україні свободи свісті
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 27 предмет етики
- Розуміння етики у добу Середньовіччя
- Розуміння етики у Новий час та епоху Просвітництва
- Походження моралі
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Тема 28 поняття і структура моральної свідомості та категорії етики
- Категорії етики
- Основні терміни
- Література
- Тема 29 моральний світ людини. Проблеми прикладної етики
- Поняття моральної необхідності і моральної свободи
- Любов як сутнісна засада людського буття
- Проблеми прикладної етики
- Основні терміни
- Питання та завдання для самоконтролю
- Література
- Естетика
- Тема 30 естетика як філософська наука. Коло її проблем і завдання
- Формування предмету естетики в межах філософського знання. Естетика як самостійна наука
- Естетика в структурі міжпредметних зв’язків. Естетика і мистецтво. Естетика і мистецтвознавство
- Основні терміни
- Література
- Тема 31 мистецтво як предмет естетичного аналізу
- Сучасна естетика про природу і сутність видоутворення в мистецтві
- Основні терміни
- Питання та завдвння для самоконтролю
- Література